UA / RU
Підтримати ZN.ua

Потреби Збройних сил — головний пріоритет "Укроборонпрому"

Основним завданням нашого концерну має на практиці стати повне забезпечення потреб Збройних сил, Національної гвардії та інших військових формувань у новітніх зразках техніки, проведення модернізації, ремонту й утилізації.

Автор: Юрій Терещенко

Понад 20 років я працював на стику оборонної промисловості та збройового бізнесу. За цей час пройшов шлях від експерта до першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони, голови Комітету з політики військово-технічного співробітництва при президентові України. 21 березня 2014 р. указом глави держави призначений тимчасовим виконувачем обов'язків генерального директора державного концерну "Укроборонпром".

Нинішня ситуація - виклик усім нам, кому випала тяжка відповідальність очолити українську оборонну промисловість у годину випробувань для нашої Батьківщини. Ми усвідомлюємо складність завдань і вирішуватимемо їх. Іншого шляху немає, варіанту Б в нинішніх умовах не передбачено.

Агресивні дії Росії зламали звичний порядок речей, зруйнували той світ, у якому ми всі формувалися й жили. І тепер нам треба створювати заново нашу оборону і нашу компанію. Потребують перегляду банальності, що давно стали звичними, а деякі, раніше декоративні, елементи мають наповнитися первинним смислом.

По-перше, основним завданням нашого концерну має на практиці стати повне забезпечення потреб Збройних сил, Національної гвардії та інших військових формувань у новітніх зразках техніки, проведення модернізації, ремонту й утилізації. Сьогодні українські військовики повинні мати необхідне озброєння та боєприпаси. Це ключовий напрям нашої діяльності.

Уже готуються до передачі підрозділам Національної гвардії близько ста бронетранспортерів. Проводяться й інші негайні заходи, спрямовані на зміцнення боєздатності наших Збройних сил та інших військових формувань.

По-друге, у нашій діяльності визначальними мають стати не можливості нашої промисловості, а потреби оборони України. Так, ми можемо виготовити багато що. Навіть у сфері військової авіації можемо ремонтувати, модернізувати і частково виробляти літальні апарати. Потенціал оборонної промисловості країни загалом достатній для забезпечення потреб Збройних сил та інших військових формувань для ведення оборонної війни. Те, чого ми не можемо робити самі на сучасному рівні, слід оперативно закупити за кордоном, зокрема і з використанням можливостей НАТО. Вважаю такий підхід єдино правильним у нинішніх умовах.

По-третє, виникла визначеність із загрозами національній безпеці. Україна чітко знає, хто і як їй загрожує, і має всі можливості для підготовки адекватних заходів протидії. Я переконаний, що вже скоро буде розроблено нову Стратегію національної безпеки та Військову доктрину, які виходитимуть саме з необхідності підвищення ефективності таких заходів. На їх основі у стислі терміни потрібно буде підготувати нову Концепцію розвитку Збройних сил, яка поставить чіткі завдання перед оборонною промисловістю. А "Укроборонпром" у тісній взаємодії з Міністерством оборони зробить усе, аби ці завдання виконати як із використанням потенціалу вітчизняних підприємств, так і розвиваючи військово-технічне співробітництво.

По-четверте, слід кардинально підвищити ефективність роботи нашого концерну.

У нашій оборонній промисловості на "живих" підприємствах трудяться близько 120 тис. працівників. За підсумками попередніх років, обсяг виробництва на одного працівника коливався в межах від 30 тис. до 150 тис. грн на рік - залежно від спеціалізації виробництва. У середньому - менше 10 тис. дол. товарного виробітку на одного працівника. При цьому в Ізраїлі, де на провідних оборонних компаніях працює до 30 тис. співробітників, дохід становить 200 тис. дол. на одного працівника. У бронепромисловості Франції цей показник становить 240 тис. євро на одного працівника. У чому причини такої ситуації?

Насамперед, у технологічній прірві між українськими та світовими виробниками. Механічні цехи наших машинобудівних заводів - практично не змінилися з радянських часів. Для виготовлення складної деталі діє технологічний ланцюжок із десятків верстатів - токарських, фрезерних, розточувальних, шліфувальних тощо. За кожним повинен стояти кваліфікований працівник. Невихід на роботу одного з них затримує виробництво.

Ще одна ключова проблема - корупція. У попередні роки була сформована справжня павутина всіляких корупційних схем.

Наприклад, приймалися формально хороші нормативні акти, які насправді передбачали неправомірне втручання в господарську діяльність учасників держконцерну та їхніх контрагентів.

У попередні роки сума комісійних усіляких посередників офіційно зросла на 5-7 відсоткових пунктів. Реально ж "відкоти" не тільки з'їли це зростання, а й уже залізли в собівартість продукції.

Я вже почав рішуче ламати ці та інші схеми. Ми можемо й повинні забезпечити нульову толерантність до корупційних проявів. Керівництво концерну завершує підготовку детального плану першочергових заходів із протидії корупції. Не дочікуючись його прийняття, вже проводиться аналіз основних корупційно небезпечних процедур, насамперед закупівель.

Наступне завдання - підвищити рівень професіоналізму співробітників "Укроборонпрому". Кадрова проблема ключова, і вирішувати її треба надзвичайно обережно, з повагою до кожного з наших працівників. У керівництво концерну прийшла команда досвідчених менеджерів. Це серйозні професіонали й досвідчені керівники з сучасним поглядом на ситуацію.

Усе сказане стосується вищого менеджерського ешелону. Однак певне оновлення відбудеться й на інших рівнях. Насамперед підкреслю: про жодні кадрові чистки не йдеться. Буде звільнено тих, хто здійснював корупційні правопорушення, а також тих, чий професіоналізм недостатній для виконання дуже складних завдань, поставлених керівництвом країни перед "Укроборонпромом". Питання стосовно кожного співробітника вирішуватиметься індивідуально.

Ще складніше завдання - знайти нових людей. Усі призначення на відповідальні посади, насамперед ті, що стосуються господарської діяльності та пов'язані з грошовими потоками, здійснюватимуться виключно через конкурсні процедури. Відповідний пакет нормативних документів уже розробляється. Рівень зарплат у концерні дозволяє нам сподіватися на залучення висококласних професіоналів на нові вакансії.

По-п'яте, завдання зміцнення міжнародного авторитету України за рахунок розширення ринків збуту конкурентоспроможної продукції оборонної промисловості (зростання експорту озброєнь та валютних прибутків) нині трохи відходить на другий план, однак не втрачає актуальності. Україна продовжить активну торгівлю зброєю. У нас є міцна впевненість у тому, що економічні показники концерну в цій сфері залишаться у 2014 р. на рівні 2013-го.

По-шосте, переорієнтація пріоритетів концерну з зовнішньоторговельної діяльності на забезпечення потреб оборони і безпеки України має сприятливо позначитися й на експортному потенціалі української оборонної промисловості. Адже та військова техніка, що надходить на озброєння національних збройних сил, краще продається і за кордоном.

На цій самій основі планується і розв'язати проблему підвищення ролі оборонної промисловості в економіці. У складних економічних умовах "Укроборонпром" повинен стати важливим локомотивом розвитку країни.

Надзвичайні обставини, в яких опинилася Україна, її оборонна промисловість мають радикально прискорити темпи "доведення до розуму" і взяття на озброєння перспективних розробок вітчизняних дослідних установ та підприємств. Шлях від задуму до його втілення в конкретних зразках озброєння і військової техніки різко скоротиться, що також благотворно позначиться на розвитку економіки.

При цьому пріоритетним напрямом стане розвиток автоматизованих систем управління, авіації та засобів протиповітряної оборони, засобів розвідки і високоточної зброї.

По-сьоме. Ще одне питання, на яке слід неодмінно відповісти, - військово-технічне співробітництво з Російською Федерацією. Уже тепер зі зрозумілих причин у Росію не поставляються зброя та військова техніка. До моменту деескалації конфлікту наші відносини залишаться у замороженому стані. Так, ми зазнаємо економічних втрат, але хіба розумно озброювати армію противника?

Я переконаний, що наші відносини з РФ, зокрема у сфері економічного та військово-технічного співробітництва, заслуговують розгляду й ухвалення рішення на вищому державному рівні, у Раді національної безпеки та оборони України.