З 6 травня банківські рахунки «Укрзалізниці» арештовано виконавчою службою за неповернуті борги. Шок-контент, але жодних новин чи коментарів про це досі не було. Міністр інфраструктури не вийшов на брифінг. Уряд не порушив це питання на засіданні 12 травня. РНБО рятувати УЗ також не зібралося. Офіційні запити ZN.UA до Дениса Шмигаля та Владислава Криклія досі без відповідей. Ми чесно чекали, сподіваючись, що у влади є план. Та коли побачили новину від «Укрзалізниці», що у квітні компанія стала знову прибутковою, зрозуміли: план полягає у замовчуванні проблеми замість її вирішення. Що ж, час поговорити про переддефолтний стан «прибуткової» УЗ.
Ще 22 квітня 2021 року Верховний суд виніс рішення за чотирма справами, що стосуються боргів «Укрзалізниці». Усі чотири не на користь компанії. Згаданий арешт рахунків — це виконання лише одного із цих чотирьох рішень, яке передбачає повернення кредитору 13,7 млн дол. і 99,7 млн грн (див. документи). Тобто далі буде... Зокрема, три інші позови передбачають примусове стягнення з Укрзалізниці 34 млн дол. і понад 300 млн грн. І це ще не кінець, адже кредитор, компанія VR Capital, загалом є тримачем боргу «Укрзалізниці» у 160 млн дол., які з усіма штрафами та пенями зрештою легко перетворяться на всі 300 мільйонів, а всього судових процесів більш як 25. VR Capital крок за кроком домагатиметься повернення боргів, відкушуючи по шматку від здихаючої «Укрзалізниці».
І хоча наразі суми не космічні, на запах крові та гниття збігатимуться й інші кредитори. А проблема, яка зараз видається владі нікчемною, постане на весь зріст, коли мова зайде про фінансування і решти боргів. Знаєте, що це означатиме? Правильно, ми з вами, з наших податків, платитимемо за невміння національного перевізника рахувати гроші та за його ж небажання повертати кредити. «Таке чуство, що Бог десь наказує нас за шось».
Досі колапсу не сталося, бо, за інформацією ZN.UA, голова правління Ощадбанку, свідомо йдучи на порушення закону, наказу про арешт не виконав, залишивши «Укрзалізниці» хоча б операційний рахунок. Щоправда, часу дав лише тиждень, бо все ж не хоче стати фігурантом кримінального провадження через небажання уряду вирішувати проблему, яка була очевидною ще 2019-го, коли почалося скуповування боргів УЗ. Крім того, десь існує ухвала Печерського суду (настільки втаємничена, що її навіть немає у судових реєстрах), яка підтверджує можливість арешту коштів, але забороняє їхнє примусове перерахування кредитору, бо гроші на рахунках УЗ є доказом у терміново відкритому кримінальному провадженні проти VR Capital. Наші джерела у банках підтверджують, що арешт існує, але кошти просто «заморожені» якраз через цю ухвалу. І що далі? Жити з арештованими рахунками, поки або ішак не здохне, або падишах?
У випадку згаданих судових рішень мова взагалі про кредити 2011 року. Позичальником була «Південна залізниця», первинним кредитором — Промінвестбанк, у якого VR Capital Group викупила права вимоги за цими кредитами. Компанія цілеспрямовано купувала борги УЗ, пропозиції від неї свого часу отримували й інші банки, які мали необережність зв’язатися з «Укрзалізницею». Ба більше, за даними ZN.UA, VR Capital від самого початку розраховувала, що борг у результаті буде реструктуризовано, але не пробачено, — VR Capital хоче прибутків і вже витратила чимало грошей та зусиль, аби досягнути цього. І можна було б написати не один абзац про те, як бездушні спекулянти хочуть заробити на держкомпанії, яка через локдауни переживає не найкращі часи. Стримує лише боргова політика самої «Укрзалізниці».
Кредитний портфель залізниці у 36,7 млрд грн на кінець 2020-го виглядав так: євробонди — 55,5%, місцеві борги у доларі — 15,3, місцеві борги у гривні — 1,4%, кошти міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, ЄІБ) — 6, фінансовий лізинг — 5,5, інші інструменти — 16,3%. Понад 75% боргів — валютні, попри те, що більшість прибутків компанії — гривневі. Найбільші інфраструктурні проєкти реалізуються за жалюгідні 6% позик від міжнародних фінорганізацій. Бо там є хоч якийсь план, контроль виконання і звітність. Фінансовий лізинг — це чорна діра з інвестицій у рухомий склад УЗ. Теоретично це якраз ті інвестиції, які приносять прибутки, на практиці ж УЗ робить усе, щоб на цих інвестиціях заробили Ахметов, Жеваго і Новинський, але точно не залізниця (детальніше схеми описано в тексті).
Решта коштів позичається здебільшого для того, щоб фінансувати попередні борги УЗ. Навіть переможні залучення євробондів, із «скаженим попитом» від інвесторів, це не інвестиції у розвиток компанії чи оновлення її фондів, це позики, потрібні для погашення попередніх позик. На графіку боргових виплат видно, як зростатимуть зобов’язання компанії у наступні роки, пік припадає на 2024-й — більш як 612 млн дол., або майже 17 млрд грн. Нагадаємо, 2020-й компанія завершила зі збитками у 11,8 млрд грн.
Для розуміння, операційний прибуток компанії 2020 року (тобто до оподаткування та відсоткових виплат) становив 2,7 млрд грн, а відсоткові виплати за позиками 2020-го — 3,7 млрд грн. Це, між іншим, дані з презентації «Укрзалізниці» для потенційних інвесторів. Ох, напевно, після неї вони побилися за можливість вкластися у такий прибутковий бізнес.
Тобто повертати борги, не залучаючи нових, УЗ не може навіть теоретично. Але дуже важко знайти позичальника, якщо твої рахунки під арештом, бо ти не розраховуєшся із іншими кредиторами.
У 2015-му УЗ вже переживала технічний дефолт, після якого реструктурувала більшість своїх боргів. Висновків ніхто не зробив, борги знову розмножилися, кредитна політика не змінилася. Жити в борг можна, але якщо ти бодай щось і сам заробляєш. На УЗ вам розкажуть про сто і одну причину їх збитковості — від пасажирських перевезень (які збиткові у більшості країн) до «ковідної» кризи. Не вірте.
Щоб зрозуміти причину фінансової неспроможності теоретично успішної компанії, прочитайте текст, як, наприклад, заробляють на УЗ компанії Ахметова. Олігарх не просто заробляє на «Укрзалізниці», він там заробляє буквально на всьому, від рейок до вагонів. Звідки ж тут узятися прибуткам для держави, якщо усі фінансові потоки скеровуються у кишені олігархів, які паразитують на держкомпанії роками?
Якщо від УЗ відчепити олігархічний причеп, прибутки від вантажних перевезень компанії могли б зрости на 15–20%, тобто замість 65–70 млрд компанія могла б заробляти 80–85 млрд грн щороку. А якщо перестати власноруч віддавати конкурентам вагони у тривалу оренду, то ця сума збільшиться ще на 10%. А ще ж є зловживання на тендерах на десятки мільярдів і закупівля палива у Коломойського. Насправді, прибравши лише корупційні схеми на «Укрзалізниці», можна отримати цілком прибуткову компанію. Але замість цього УЗ пише і не виконує однієї за одною стратегії реформування та розвитку.
Щоб оцінити їхню ефективність, та й загалом роботу УЗ, достатньо одного факту: наразі прибутковість компанії на кінець року залежить здебільшого від курсових коливань, а не від обсягів наданих послуг. Спрощуючи, якщо гривня зміцнюється, отримуємо прибутки, як було 2019-го (+4,3 млрд грн), якщо слабшає, маємо збитки, як от у 2020-му (-5,4 млрд грн). Чому? Бо на УЗ не знають головного правила кредитування: якщо твої доходи у гривні, твої кредити також мають бути гривневими, інакше біда. Гроші позичають, розраховуючи віддавати не з заробленого, а з нових позик. І продовжують підгодовувати олігархів ціною власних прибутків. Якби УЗ мала слоган, то він був би: «З думкою про дефолт!».
Рейтингове агентство Standard&Poors 13 травня знизило кредитний рейтинг «Укрзалізниці» до категорії високого ризику неповернення боргу — «ССС». Fitch Ratings перевів УЗ у категорію Rating Watch Negative, бо вважає, що наявна ліквідність компанії не покриває потреб у обслуговуванні її боргів уже у 2021 році. Сама ж «Укрзалізниця» переконана, що все це не наслідок катастрофічних провалів у її роботі, а «виключно методологія агентства щодо визначення рівня рейтингу в залежності від проміжку часу, що залишився до чергової дати погашення боргу».
Звісно, правди не приховати, уважні читачі фінзвітності компанії знають про всі її проблеми. А заразом і про ставлення її керівництва до можливих наслідків нехлюйства та корупції: «У разі необхідності Група розраховує на необхідну підтримку з боку Уряду, що може включати, серед іншого, додаткове підвищення тарифів, сприяння у наданні державних гарантій для нових позик, сприяння у залученні кредитів від державних банків, збільшення статутного капіталу тощо».
Адекватна влада давно прибрала б корупцію у держкомпанії, відтіснивши від ясел ненажерливих олігархів, завершила б її реформування та змусила б менеджмент розробити стратегію управління боргами, принаймні не схожу на фінансову піраміду. Але адекватна влада і не допустила б поточної ситуації. Тож маємо те, що маємо.
З високою ймовірністю уряд та УЗ гратимуться до останнього у «судові решашки» з кредиторами. Джерело в уряді стверджує, що там уже мають план, як упродовж кількох днів скасувати рішення Верховного суду на користь VR Capital. Як саме? Це великий урядовий секрет, але шлях цей точно не буде законним і однозначно не сподобається ані нинішнім, ані потенційним кредиторам УЗ. А якщо ти критично залежиш від позик, не найкраще рішення постійно намагатися їх не повертати або повертати якось потім, коли буде слушна нагода. Так, наприклад, вони вчинили із боргами «Донецької залізниці», правонаступницею якої є УЗ. Судилися, тягнули, чекали, зрештою реструктуризували борги з відстрочкою виплат, але джерел для погашення так і не знайшли. Бо якщо держкомпанія працює виключно заради прибутків приватного сектору, а кошти залучає лише для погашення попередніх позик, то ці джерела і не знайдуться.
Зрозуміло, що без принципових змін у роботі «Укрзалізниці» історія повториться і цього разу: борги реструктуризують, виплати відтермінують, але це не буде принциповим рішенням. Не стануть ним і передбачувані спроби врятувати «Укрзалізницю» кредитами держбанків, наданням держгарантій під нові позики, збільшенням капіталу тощо. Життя від дефолту до дефолту лише збільшуватиме витрати платників податків на збиткову держкомпанію, яка систематично їм розказуватиме, що вартість проїзду у загальному вагоні забацаного поїзда вкотре має зрости, бо така кон’юнктура ринку.
Більше статей Юлії Самаєвої читайте за посиланням.