«Зважування» Кличка у статусі двічі мера столиці відбулося ще в грудні. 12 мандатів «Слуги народу» легко переважили 30 УДАРу та стільки ж — ЄС. Генпрокуратура, СБУ й ДБР, які стали на вагу разом із Банковою, примусили Кличка якщо не опустити погляд першим (його блеф із секретарем ради мав успіх), то прийняти технічну поразку.
Далі правила диктує тільки переможець. Включно з призначеним першим заступником від «слуг» та затвердженими главами ключових комісій. Банкова/Єрмак продовжують витісняти людей нинішнього «регіонала» з «бепепешним» шлейфом Столара зі столичних потоків, закріплюючи позиції Комарницкого/Тищенка. Кличко очікувано на паях і готується до свого майбутнього у великій політиці.
Хто в цій історії іміджево постраждав найбільше, то це експрезидент Порошенко, який вимушено підтримав Кличка на виборах. Сьогодні ЄС разом із «Єдністю» Сан Санича Омельченка відправлені на заслужену «пенсію». Де команді Порошенка дискомфортно, оскільки голодно. Що, власне, й підтвердило голосування за столичний бюджет, який ЄС і «Єдність» не підтримали, обвинувативши столичну владу в корупції. Ще й не те буде!
Однак про все по черзі.
Офіційний союз
Як ми вже казали, в переговори перед першою сесією Київради Петро Олексійович, за старою звичкою, в'їхав на білому коні. Однак Кличко вирішив, що перевага ЄС в один голос не є підставою для претензій Порошенка на свого секретаря Київради Володимира Прокопіва. Втім, як потім і претензія «слуг» — на свого. Однак якщо в другому випадку Кличко, як ми вже сказали, швидше, блефував, ніж будував свою нібито незалежну лінію гри, то в першому — точно знав, що з експрезидентом грати йому більше нецікаво. До того ж коли Порошенко так дратує Банкову.
За інформацією наших джерел, після першої сесії Київради голова ОПУ Єрмак заводив Кличка до Зеленського. І президент, що затаїв на столичного мера образу, поставив йому всього два запитання: «Чому не наш секретар, і чому так мало комісій?» Зізнаюся, на тлі того, як розподілялися комісії («слуги» й «ударівці» взяли ключові з них і отримали велику критику в залі) — запитання несподіване. Однак аргумент мера, що 42 голосами УДАРу і «Слуги народу» стійкої більшості точно не збудуєш, переконав президента в необхідності притримувати повіддя.
А ось із секретарем складніше. Кличко категорично спростував наявність якихось перемовин про це з Банковою, а також обіцянок — зі свого боку. Простіше кажучи, дав зрозуміти Зеленському, що оточення його обманює. І тут або лукавить сам Кличко, або відсоток столичного кураторства Єрмака/Комарницкого все-таки трохи перебільшений. До чого ми ще повернемося.
Що стосується Порошенка, то зразу сказати колишньому соратникові про розрив стосунків старий/новий мер Києва не наважився. А може, й не захотів, хоч і їв із ним п'ять років з однієї тарілки.
Тому нам довелося спостерігати виставу під назвою «перший заступник від Порошенка». І тут цікаво. 8 грудня влада запропонувала, а Київрада дружно проголосувала за чотирьох нових заступників голови столичної адміністрації (на додачу до восьми чинних). Серед них, крім двох представників від «слуг», на позицію першого заступника затвердили того ж екссекретаря часів Порошенка — Прокопіва, а в звичайні заступники після нетривалих дебатів таки прорвався ще один представник ЄС — Костянтин Усов.
Однак 31 грудня, буквально під ялинку для ПОПа, з-під пера глави КМДА вийшло розпорядження про внесення змін до Тимчасового розподілу обов'язків між заступниками голови КМДА, в якому прізвищ людей Порошенка немає. Взагалі.
Правда, є три неперсоналізовані опції заступників із, як би це м’якше сказати, весільно-генеральськими повноваженнями. Їх, мабуть, і залишили для «порошенківців» Прокопіва та Усова (йому обіцяли транспортну сферу), а також для спортсменки від «слуг» Олени Говорової. Ну «слуги» в цій ситуації не образяться, вже отримавши реального першого заступника з питань здійснення самоврядних повноважень Олексія Кулебу (стовідсоткову людину Єрмака, заведену зразу після його приходу в ОПУ й укладеної з Кличком угоди на «смачний» департамент благоустрою). А на додачу до Кулеби — голів ключових комісій: бюджетної, власності та благоустрою. А ось Прокопів, зберігши кабінет, навряд чи самореалізується. В усіх смислах.
Тут варто сказати, що Кулеба урівноважив ще одного «старого» першого заступника — Миколу Поворозника. Так-так, того самого, якого затримали за хабар на суму 125 тис. дол. від забудовника, а потім відпустили. Після того, як Кличко перейшов під протекторат нової «зеленої» влади. Віталій Володимирович виявився дуже відданим. На відміну, наприклад, від того ж таки львівського мера Андрія Садового, який завжди досить оперативно позбувався токсичних людей у команді. Дотримуючись, так би мовити, реноме.
Насправді Віталію Кличку, за умовами поствиборної угоди з ОПУ, вдалося зберегти майже всю команду міської адміністрації. Включно з відомим паном Непопом — офіційним куратором міського будівництва, якому віддавав ненормативні телефонні команди дресирувальник Комарницький. У цій точці, власне, й захована «смерть Кощія». Ех, та не народився ще в Києві той парубок моторний, який дозволив би правоохоронцям піти за клубочком, що веде в це столичне кубло.
Пайовий «IQ»
Головний офіс столичної влади, де під кураторством Дениса Комарницького відбуваються всі ключові мозкові штурми, як і раніше, розміщується в IQ Business Center Степана Черновецького.
«Микола Тищенко, Ігор Кушнір (голова «Київміськбуду»), Сергій Кучер (Edelburg Development), Артур Палатний (цвинтарно-силовий блок Кличка) їдуть туди «рішати» питання, — розповідало наше джерело у вересні, коли ми робили проєкт «Місцеві вибори-2020. Країна по поличках». — Працюють на основі меморандуму, в якому розписано всі паї й розподілено зони відповідальності. Хто відповідає за проходження проєктів у Київраді, хто — за призначення людей. На паритетних засадах, щоб і миша чужа не прошмигнула. Якщо головний архітектор Олександр Свистунов — людина Кличка, то його заступник Юрій Тацій — людина Комарницького. Він теж «сидить» на всіх документах. Так схема заземляється».
Свистунов на місці, Тацій теж. Після виборів зачищаються тільки ті дохідні місця, де засиділися, як ми вже сказали, люди Столара. Хоча, за інформацією низки наших джерел в оточенні мера, сокира особистої війни між Кличком та його колишнім регентом Вадимом Столаром тимчасово закопана. Однак інші джерела стверджують, що експартнери примирилися тільки публічно.
«Так, вони разом літали на похорон Кернеса, де справді відбулася розмова, — розповідає наше джерело в столичній адміністрації. — Але після цього нічого не змінилося: Кличко все ще переконаний, що Столар його зрадив. Зачистка людей Столара актуальна. І в цьому інтереси Кличка та Банкової повністю збігаються». Хоча столична ОПЗЖ, захищаючи активи своїх інших бенефіціарів, не висувається й голосує у форматі більшості. Що, власне, Кличко й обіцяв Порошенкові, коли той шантажував його неможливістю управляти Київрадою без мандатів ЄС.
«Насправді в Києві після виборів продовжує утверджуватися, швидше, двовладдя, ніж диктатура Банкової, — веде далі джерело. — Паї розписують виключно на двох. Майданчики й активи Столара віджимає не тільки Комарницький. (В якого, до речі, міцно вшита «Батьківщина» разом з Аллою Шлапак і забудовницею Владою Молчановою. Тож не дивно, що в «IQ» стало дуже багато Фукса — давнього бізнес-партнера Юлії Тимошенко. — І.В.).На бізнес-плато, сформоване Столаром, активно заходить і Артур Палатний — основний касир мера.
І це, швидше, складносурядний зустрічний рух, ніж складнопідрядний. Банкова контролює владу в країні сьогодні, Кличко може отримати її завтра. Якщо буде поступливим і продовжуватиме правильно тримати кошик, який уже стали наповнювати гравці, що увірували в його майбутню президентську зірку. У їхньому світі головне — зберегти столичний «общак», а хто буде його політично прикривати — Порошенко, Зеленський чи в майбутньому Кличко — не суть важливо».
Різдвяний переділ
У переддень Різдва мер зробив ще один «подарунок» Столару. Стався великий скандал із мобільним додатком Kyiv Smart City, який припинив роботу, не попередивши клієнтів. Правда, тут-таки, на тому ж софті, але з трохи зміненим дизайном стартував «Київ цифровий». Ексглава департаменту інформаційних технологій Юрій Назаров обурився «рейдером», Головний інформаційно-обчислювальний центр (ГІОЦ) парирував: додаток перебуває у власності «геошки», яка не має жодного стосунку до міста. Отакої!
Ось раніше місто не хвилювало, що проєктом володіє «геошка» головного айтішника міста Юрія Назарова, а тепер йому це здалося дуже дивним. Насправді Kyiv Smart City — проєкт Назарова/Столара й оригінальний кейс, вартий окремого глибокого розгляду. Більше п’яти років (2015–2020) Назаров, який пройшов на посаду за конкурсом (учасники комісії розповідають, що він справді був найкомпетентнішим серед претендентів), впроваджував IT-технології в столиці.
Ішлося про створення глобальної мережевої інфраструктури, яка б охоплювала офіційний веб-портал КМДА, систему відеоспостереження, різні корпоративні сервіси, систему управління землею та майном Києва, а також усією фінансово-господарською діяльністю столиці. Загалом, близько 40 проєктів. І всього вдвічі менше кримінальних справ слідами їх реалізації.
Через цільову програму «Електронна столиця» качалися мільйони бюджетних ресурсів. У цьому кейсі преславний «Електронний квиток», дві покупки одного й того самого софту… Та багато ще чого. Правда, пік допитливості правоохоронців, зокрема СБУ, випав на каденцію голови ОПУ Андрія Богдана. Тоді, намагаючись посунути Кличка, країні стали розповідати багато цікавого про події в столиці. «Усього впродовж трьох років Департамент інформаційно-комунікаційних технологій отримав із бюджету на «Електронну столицю» 703 млн грн, — писали медіа в серпні 2019-го. — З них майже 254 млн грн (фактично — третину) було витрачено з порушеннями, які призвели до втрати 48 млн грн».
Правда, з приходом в ОПУ Єрмака «відлига» скінчилася.
Однак СБУ встигла впритул зайнятися Назаровим, відкривши кримінальні провадження. У квітні 2020-го він таки звільнився з КМДА. Ця історія обросла безліччю чуток, одна з правдоподібних — його одруження в грудні того ж року з колегою по роботі Ярославою Бойко, донькою одного з лідерів ОПЗЖ Юрія Бойка. Про суму відкупного, нібито заплаченого тестем силовикам, складають легенди, але ми не будемо. Бо легенди можна складати і про те, як талановито його зять, попрактикувавшись на малих обсягах, перейшов у національну цифрову лігу під дах міністра Федорова. Але про це трохи нижче.
Поки що ж повернемося до рейдерів, які хакнули Kyiv Smart City. «Київ цифровий» — продукт Головного інформаційно-обчислювального центру столиці (ГІОЦ). Він перебуває в структурі того самого цифрового департаменту, яким колись керував Назаров. А віднедавна керує молодий фахівець, колишній інспектор із персоналу департаменту земельних ресурсів КМДА така собі Ганна Лисик. Що ж, сміливості цій дівчині не позичати. Зважаючи на те, які всесильні люди стоять за її спиною.
Тут підуть ключові прізвища. Петро Оленич — нинішній директор департаменту земельних ресурсів, до 2017-го був заступником Назарова в цифровому департаменті.
Однак два слони в посудній лавці не помістилися (Оленич брав участь у конкурсі на посаду очільника), і не менш здібного заступника з «регіональним» партійним корінням Столар перемістив завідувати столичною землею. А земельний досвід у того був.
У 2014 році, перед самим звільненням Петра Оленича з посади керівника Сумського управління Державного земельного агентства України (обійняв його 2012-го за протекцією Веревського), виник публічний скандал. Тоді Оленича звинуватили в тому, що він сприяв корупційній схемі ексгубернатора Володимира Шульги. За інформацією місцевих ЗМІ, йшлося про незаконну зміну цільового призначення землі та зміну форму власності на ділянку площею 110 га.
Наскільки «успішною» виявилася земельна діяльність Оленича в столиці — тема не цієї статті. Однак привід припустити, що виходить у нього зовсім незле: після вдалого «перевзування» з черевиків Столара в черевики Комарницького під Оленича ліг ще й увесь айтішний напрям столичної адміністрації. Який, як ви вже
зрозуміли, займається не тільки милим для киян додатком «Київ цифровий», а й управлінням усією землею та майном Києва. А згадана вище новопризначена директорка цифрового департаменту Лисик — його родичка.
До речі, з родичами та друзями — нахабний перебір. Тільки копнувши в один штик той-таки ГІОЦ, ми напоролися на його директорку Оксану Мисак — дружину директора підконтрольного Оленичу КП «Київський інститут земельних відносин» Ігоря Долинського. Заступник Мисак з питань економіки та фінансів — Олександр Різаєв — чоловік працівниці того ж КП «Київський інститут земельних відносин» Наталії Францішко. А ось ще одного заступника Мисак із контролю за виконанням міської цільової програми Дмитра Стеценка — колишнього радника Черновецького — взагалі називають «смотрящим» за ГІОЦ.
Що ж, у кожного кубла своя «біблія», де, захотівши, можна розібратися, хто, кого, коли й для яких схем «народив».
Що ми, власне, й продовжимо робити.
Тут же поки що уточнимо, що, виходячи з наявності головного тіньового офісу, де Комарницкий/Палатний приймають ключові рішення, котрі стосуються управління Києвом, усередині офіційної команди Кличка наявні певні розбіжності щодо цих-таки «господарських» ліній. Тоді як директор земельного департаменту Оленич і заступник Кличка з питань будівництва В'ячеслав Непоп чітко орієнтуються на Комарницького/Банкову, стратегічний радник мера Дмитро Білоцерковець і заступник із питань транспорту й інфраструктури Олександр Густєлєв — на Палатного/Кличка. І так — по спадній. Але, певна річ, це виключно внутрішньовидові реляції, які не впливають на загальну стратегічну лінію та цінність «общака».
Проєкція на країну
Після того, як головний айтішник Києва Юрій Назаров залишив столичну адміністрацію, а інтерес силовиків до його діяльності поступово зійшов нанівець, щуку знову кинули в річку. Нині власник тієї ж таки «геошки» офіційно — експерт зі Smart City технологій ГО «Смарт Сіті Хаб». Він же — голова комітету Smart City громадської ради при Мінцифрі.
«Я закликаю всіх мерів міст, лідерів громад приєднуватися до нашого руху цифровізації! — заявив днями експерт Назаров. — Наша команда допомагає впроваджувати рішення, котрі якісно впливають на життя людей, у три кліки на смартфоні. Наш рух підтримує центральна влада: на проєкти цифровізації
України у бюджеті-2021 виділено рекордну суму — 1 мільярд 800 мільйонів гривень».
Як повідомляє Інтерфакс, 2020 року команда Smart City.UA вже почала відповідну, скажемо так, консалтингову діяльність: упродовж року було проведено низку обговорень щодо побудови «розумного міста» з представниками багатьох міст України. До ініціативи Юрія Назарова вже приєдналися Мукачево, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Ужгород, Житомир, Харків, Біла Церква, Мелітополь, Дніпро й Бровари. Ура, товариші!
«Упевнений, що цього року сім’я «розумних міст» (і, даруйте, їх не дуже розумних мешканців. — І.В.) в Україні кількісно зросте. За нашими розрахунками, 2021 року перевагами «розумного міста» зможуть скористатися ще три мільйони українців, а загалом це буде майже 10 мільйонів наших співвітчизників», — уточнює Юрій Назаров.
Ось, знаєте, у нас немає запитань до Юрія Назарова, який агресивно розвиває свій бізнес. Але все ще є — до міністра Михайла Федорова, який чомусь забув давнє прислів'я, що про людину судять із того, хто в неї друзі та партнери.
Хоча, звісно ж, кейс столичного айтішника Назарова на тлі кейса столичного забудовника Микитася виглядає блідо. Оскільки другий стосується не тільки квартир Нацгвардії, на яких погорів відомий працівник ОПУ Олег Татаров, а й ще багатьох епізодів, пов'язаних із «підводним світом» Києва. «Коли ти тягнеш ОАСК, то виходиш на половину судової системи країни. Коли «розробляєш» людину, котра дуже довго при владі, а ще й — один із лідерів забудовників в Україні, то апріорі отримуєш багато сюрпризів. Певна річ, Микитась багато говорить і підтверджує. Але це показання однієї сторони. Все треба перевіряти і тільки потім робити висновки», — сказав в інтерв'ю ZN.UA директор НАБУ Артем Ситник.
Однак про можливість перевіряти й робити висновки — це вже до Банкової. Судячи з того, як запопадливо вона захищає пана Татарова, на якого свідчив ексглава «Укрбуду», що співпрацює зі слідством, і якими темпами руйнує справу та весь антикорупційний блок в Україні, в нас усе набагато цинічніше, ніж в оскароносному фільмі, назву якого ми позичили.
Адже це в наш скромний дім пробралися й хазяйнують паразити з IQ Business Center. Причому виносять останнє. І з Києва. І з країни.
Ми описали всього один із численних кримінальних кейсів. Як робили це у своїх матеріалах навесні, а також напередодні виборів. Як роблять це журналісти- розслідувачі інших видань. І уважно продовжуватимемо стежити за перерозподілом украденого в столиці. Ну, а ви голосуйте…