"Що буде з курсом? Та звідки я знаю?! Раптом у Київ завтра танки введуть, які в такій ситуації можуть бути прогнози?" - будь-яка розмова з українським банкіром в останні дні рано чи пізно загрожує перейти приблизно на такі емоції.
Після нетривалого перепочинку в перші тижні лютого події в Україні перетворилися на справжній кошмар. Загибель десятків і поранення сотень людей від стрільби на ураження в самісінькому центрі Києва, припинення роботи метро, банди тітушок у столиці, загроза введення військ і запровадження надзвичайного стану, конфлікти в регіонах країни, загроза дефолту через відмову Росії виділити обіцяний до кінця поточного тижня транш у 2 млрд дол., спорожнілі полиці супермаркетів і кілометрові черги біля заправок - прокидаючись уранці, українці не знають, у якій країні заснуть (якщо це вдасться) увечері. Робити прогнози в такій ситуації не береться ніхто.
Однак політичні потрясіння обов'язково мають економічне відлуння. Курс гривні продовжує уперто рухатися вниз. Нацбанк прагне втримати його на рівні не більш як 9 грн за долар. Які фактори діють "за" і які - "проти" подальшої девальвації української валюти?
Тимчасовий вплив
Нагадаємо, що 6 лютого Національний банк України прийняв постанову №49, яка разом з іншими заходами допомогла зупинити ралі на українському валютному ринку. Якщо 5 лютого долар на міжбанку можна було купити не дешевше 9,3–9,4 грн, то вже 7 лютого його котирування знизилися до 8,5–8,6 грн/дол. Щоб добитися такого ефекту, НБУ запровадив ряд жорстких обмежень на купівлю валюти українськими підприємствами. У тому числі норму, згідно з якою юрособа - клієнт банку може купити валюту не раніше, ніж на шостий день після оплати її купівлі.
Ця норма призвела до серйозного зниження обсягів скуповування валюти на міжбанківському ринку і швидкості девальвації гривні. Стартувавши з позначки 8,5 грн/дол., за попередню робочу п'ятиденку вона втратила 30 коп. (проти 45 коп. за тиждень до запровадження обмежень). Обсяг торгів на міжбанківському валютному ринку знизився в середньому до 1,2 млрд дол. на день, хоча тижнем раніше йшлося в середньому про 3,5 млрд.
Проте багато фінансистів прогнозували: це затишшя - дуже нетривале, і ралі на ринку відновиться, тільки-но мине п'ять днів з перших заявок на купівлю бізнесом валюти. Приміром, лише щодо OTP Bank відкладений попит на валюту за тиждень становив 100 млн дол. - це величезна сума, повідомило джерело DT.UA у цій фінустанові.
Прогноз справдився лише почасти. Зниження курсу знову почалося у вівторок, 18 лютого. Гривня продовжила просідати - на 19 коп. за два дні. Але помітної активізації скуповування валюти на ринку не відбулося: всупереч очікуванням, попит з боку юросіб був усе-таки не настільки сильним, щоб одразу накрутити курс. "Компанії й справді могли одержати валюту лише на шостий день після того, як перерахували гроші на купівлю. Але нічого не заважало в цей проміжок купувати валюту банкам", - говорить заступник голови правління банку з першої десятки за розміром активів, який попросив на нього не посилатися. До того ж, щоб убезпечитися від можливих втрат на курсі, частина компаній скуповувала валюту за форвардними контрактами, тобто за заздалегідь обумовленим курсом тощо. Згідно з даними TR Data, котирування місячних форвардів на купівлю валюти 20 лютого становили 9,3 грн/дол. Для порівняння, у грудні вони коштували 8,4 грн/дол.
Правда, якщо попит на валюту юросіб Нацбанку справді вдалося тримати під контролем, то тепер виникла проблема ще гостріша - попит з боку населення.
Небезпечний тренд
Коли у вівторок закінчилося хитке перемир'я, що панувало в Києві в останні три тижні між владою і протестувальниками, слідом за поновленням боїв у центрі столиці та загибеллю десятків українських громадян з повною силою повернулися і ледь стихлі страхи населення про майбутнє економіки та гривні.
Українці активно забирали депозити з банків усі останні три тижні. За даними DT.UA, з 1 по 21 лютого населення вивело з банків гривневих депозитів на 6 млрд грн (відплив - 3,2%) і валютних - ще майже на 500 млн дол. (у січні приріст за гривневими вкладами населення становив 1,2%). Одним зі стимулів "набігів на банки" для громадян стала, до речі, та сама постанова №49, яка дозволила зупинити масовану скупку валюти юрособам, але підсилила побоювання простих українців, що наступним кроком Нацбанк може обмежити зняття депозитів.
Однак після подій останніх днів, починаючи з 18 лютого відплив ще більше активізувався, як посилився і попит на готівкову валюту. "Зараз курс гривні визначає вулиця. Попит на валюту на готівковому ринку величезний", - говорить заступник голови правління банку з першої десятки. До того ж паніку від бойових дій підстьобнули і технічні проблеми самих банків.
Через зупинку метро в середу і четвер частина фінустанов у столиці працювали в обмеженому режимі, ще частина - неповний робочий день. До того ж у четвер НБУ не зміг підкріпити операційні каси банків готівкою згідно із заявками через бойові дії в центрі столиці, у тому числі біля НБУ, багато інкасаторів просто відмовилися їздити по місту, боячись бути вбитими або пограбованими.
Нарешті у четвер серед киян розгорілася нова паніка: хтось пустив чутку, що в столиці закінчуються бензин і продукти; а в банкоматах не можна зняти "кеш". "Система електронних платежів України працює без збоїв; ліквідності в банківській системі достатньо; грошей не вистачає лише в банкоматах, але ця проблема буде швидко вирішена", - заявляв голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.
"Національний банк України і банківська система працюють у звичайному режимі. Системи електронних платежів функціонують без збою", - публічно заявив голова НБУ Володимир Соркін, принагідно запевнивши, що в Нацбанку достатньо ресурсів, щоб забезпечити безперервне підкріплення банків по всій території України.
Та населення вже не чуло аргументів: кілометрові черги вишикувалися біля заправок і багатометрові - біля банкоматів, причому не тільки в Києві, а й по всій країні. Особливо ж у містах Східної України - Донецьку, Луганську, Алчевську та ін. У четвер попит на готівкову гривню в банкоматах, за оцінками банкірів, збільшився приблизно вп'ятеро порівняно зі звичайним днем. Як запевняють у НБУ, інкасаторські машини просто не встигали з роботою через ажіотаж. Але громадян, які металися між банкоматами і стояли біля них у чергах, це не дуже заспокоїло.
Результати паніки нескладно було передбачити. У п'ятницю вранці курс долара на міжбанку злітав уже до 9,28 грн. Не виключено, що частина тих, хто вчора осаджував банкомати, тепер перейдуть до облоги банківських відділень.
Власникам гривневих депозитів побоюватися начебто нема чого. 6 лютого Нацбанк опублікував постанову №48 (прийняту практично одночасно з 49-ю). Згідно з нею НБУ готовий за "швидкою" процедурою давати ліквідність будь-якому банку, який наразився на різкий відплив депозитів. Щоправда, на суму, яка не перевищує самого відпливу, і на досить дорогих умовах - під 19,5% річних. Це має погасити будь-яку пожежу з відпливом гривневих депозитів.
Однак з тиском на курс гривні - усе не так просто. Нацбанк намагається втримати ситуацію під контролем і не допустити падіння курсу національної валюти нижче 9 грн за долар. У середу для цього на міжбанк із продажем іноземної валюти виходив державний Ощадбанк. У четвер регулятор зібрав для "аудиту" ситуації голів правлінь найбільших банків (але рішень поки що не приймав). Інформації про інтервенцію у п'ятницю, 21 лютого, на момент підготовки статті ще не було. Не виключено, що Нацбанк або держбанки все ж таки продавали валюту - адже на позначці в 9,28 курс долара знову пішов униз.
Проте можливості НБУ дуже обмежені. За січень його резерви знизилися на 2,6 млрд дол. - до 17,7 млрд, і перспектив їх поповнення поки що не видно (у п'ятницю стало відомо, що другого траншу кредиту Росії на
2 млрд дол., який мав бути випущений до кінця поточного тижня, не буде, принаймні поки що). До того ж додаткові труднощі створює і той факт, що через зростання криміногенної обстановки в країні у банків з'явилася проблема доставки валюти в регіони, що може спровокувати її дефіцит у регіональних обмінниках.
Агентство S&P, повідомляючи у п'ятницю про зниження рейтингу суверенних бондів України, попередило, що
гривня може подешевшати і до 10 грн/дол. до кінця поточного року. Але в самій Україні робити оцінки, на відміну від агентства, не береться ніхто: усі розуміють, що в нашій країні ситуація може кардинально помінятися в будь-який бік лише за день.