UA / RU
Підтримати ZN.ua

Сповзання з валютної голки

Пасивна база банківського сектора поступово дедоларизується. Проте її валютна складова залишається досить значною. Чи варто намагатися її різко зменшити?

Автор: Андрій Алексєєв

Пасивна база банківського сектора поступово дедоларизується. Проте її валютна складова залишається досить значною. Чи варто намагатися її різко зменшити? І чи можна і як саме використати наявний валютний ресурс, щоб стимулювати кредитування позичальників, які не мають постійних валютних надходжень?

Згідно зі статистикою НБУ, за три квартали поточного року питома вага валютних вкладів у банківській системі загалом знизилася з 43,8 до 38,9% та з 49,8 до 43,8% - за депозитами населення. Перший заступник голови НБУ Борис Приходько пояснює це тим, що гривня зараз - більш привабливий для вкладників інструмент. При цьому він наводить дані, що з 60 млрд грн приросту банківського депозитного портфеля майже 55 млрд (92%) припадає на гривневі і лише 5 млрд - на валютні заощадження. При цьому збільшується і середній строк розміщення депозитів: якщо торік він становив 2,5–3 місяці, то сьогодні - понад шість.

Чому вкладники надають більшу перевагу гривневим депозитам? "Передусім через їх вищу дохідність", - вважає виконавчий директор НАБУ, голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов. І зазначає, що вкладники банків, які торік восени не повелися на девальваційні очікування та розмістили заощадження на гривневих депозитах, отримали дохід близько 20% річних, тоді як власники валютних депозитів - щонайбільше 9,5–10%.

Що важливо, така доволі відчутна різниця зберігається, незважаючи на зменшення ставок у середньому на три-п'ять відсоткових пунктів як за валютними, так і за гривневими депозитами на тлі нульової офіційної інфляції та доволі помірних коливань курсу.

Банкіри пояснюють це кількома групами чинників. Одна з ключових - збереження девальваційних очікувань і закладання відповідних оцінок у вартість гривневого ресурсу. На думку старшого радника "Альфа-Банку" (Україна) Романа Шпека, це зумовлено серед іншого недовірою до бюджетної політики уряду та його нереалістичними макрооцінками, які спричиняють недовиконання держкошторису. А як наслідок зростає держборг.

Ще один важливий фактор підтримки високої вартості гривневого ресурсу - пропозиції учасників ринку споживчого кредитування, які залучають депозити за вищими ставками. Тому, пояснює Сергій Мамедов, інші банки, щоб не втрачати конкурентоспроможності у боротьбі за вкладників, теж змушені підвищувати дохідність депозитів.

З іншого боку, популярність валютних вкладів, особливо серед населення, залишається досить високою (про це свідчить та сама майже 44-відсоткова вага іноземної валюти в депозитних портфелях).

Передусім попит на валютні депозити підтримує і фактичне збереження їх доволі високої дохідності. Як констатує голова наглядової ради Platinum Bank Юрій Блащук, від зниження ставки валютних вкладів утримує, зокрема, випуск урядом валютних ОВДП. За даними НБУ,
у такий спосіб Мінфін із початку року мобілізував до держбюджету 3,8 млрд дол.

Заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн вважає, що популярність валютних депозитів зумовлено у тому числі психологічною, історично сформованою прив'язаністю населення до долара. Але банкір наголошує, що ця "залежність" зменшується, про що свідчить зокрема зростання питомої ваги безготівкових розрахунків у гривні.

Хто спішить, той…

Яким чином стимулювати подальший процес дедоларизації як банківських пасивів, так і економіки загалом (знижуючи при цьому її вразливість і до внутрішніх, і до зовнішніх валютних шоків)? Більшість банкірів схиляється до еволюційного варіанта й підтримує доволі м'яку політику, що вже здійснюється. Зокрема, через підвищення норм обов'язкового резервування, збільшення відрахувань за валютними депозитами до Фонду гарантування вкладів, обмеження готівкових розрахунків тощо. Однак у жодному разі якихось заборон чи примусів. "Мені дуже подобається, що ми не застосовуємо радикальних заходів, як інші країни, скажімо, заборонити валютні депозити. Але як зробити гривню більш привабливою? По-перше, поступовим підвищенням довіри до неї завдяки виваженій та послідовній макроекономічній, фіскальній і регуляторній політиці. А по-друге, ціною. Ми зобов'язані тримати гривню дорожчою", - зауважує Ю.Блащук.

"Саме політика дедоларизації в дуже м'якій формі, а швидше, мотивація гривневих операцій призводить до того, що ми маємо послідовне зниження ставок у гривні навіть у такий традиційно гарячий період, як жовтень. Я вважаю, що цієї стратегії та тактики потрібно дотримуватися", - погоджується голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук.

Зрештою, в НБУ обіцяють, що продовжуватимуть уже вибрану лінію поступових трансформацій. Причому це стосується як валютних вкладів, так і решти питань (наприклад, такого делікатного, як право на дострокове зняття коштів з депозитів). "Ми не будемо робити різких кроків. Давайте закріпимо поки що довіру населення до банківської системи", - наголошує перший заступник голови НБУ Борис Приходько.

При цьому експерти вказують на невиправдану ризиковість різких рішень на кшталт відмови від гарантування валютних вкладів, що може мати погано контрольовані наслідки.

Перший заступник голови правління Укрсоцбанку Сергій Маноха застерігає, що в разі різкого скасування гарантій за валютними вкладами через можливу паніку вкладники зніматимуть не лише валютні, а й гривневі депозити. "Населення може не розібратися в ситуації і сприйняти нововведення як проблеми в банківській системі", - пояснює експерт.

Крім того, директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин вказує на те, що, наприклад, у сусідній Польщі гарантуванню від Bankowego Funduszu gwarancyjnego (Фонду гарантування банківських вкладів) підлягають депозити як у національній, так і в іноземній валюті фізичних та юридичних осіб у сумах, еквівалентних 100 тис. євро.

Координатор же комітету НАБУ з питань грошово-кредитної політики і валютного регулювання Галина Литвин зазначає, що єдина країна в Європі, де існує розмежування обсягу гарантування залежно від валюти вкладу, - це Вірменія, але ЄС рекомендував їй відмовитися від цієї практики. Крім того, експерт зауважує, що в світі на регулятивному рівні для зменшення привабливості певних видів вкладів застосовуються заходи до банків, а не до вкладників. Зрештою ця практика вже використовується в Україні в контексті валютних депозитів - через норми обов'язкового резервування та різні відрахування до ФГВФО за валютними і гривневими вкладами.

У будь-якому разі при аналізі сценаріїв дедоларизації потрібно думати не тільки про тактику, а й про стратегію. У вимірі банківського сектора - до якого рівня слід знижувати частку валютних депозитів? Керівник проектів українського представництва німецької консалтингової компанії zeb/ Тарас Тищенко вважає, що до рівня, поки портфелі валютних кредитів банків не збалансуються з депозитними (з врахуванням зовнішніх запозичень). "Рівень концентрації валютних вкладів у сусідній Росії - близько 20%. До такого показника сусіди йшли досить довго. Думаю, цей показник можна вважати орієнтиром для України", - додає С.Мамоха.

Аналізуючи ж найближчі перспективи безпосередньо вже депозитного ринку України, директор департаменту розвитку продуктів банку "Фінанси та Кредит" Наталія Кравець зауважує, що хоча до кінця 2013 р. можливе невелике зростання ставок за гривневими депозитами в рамках короткострокових "передріздвяних" і "різдвяних" акцій, за валютними вкладами ставки, швидше за все, залишаться без змін, враховуючи, що витрати банків за ними (резервування, внески до ФГВФО) набагато вищі, ніж за депозитами у гривні.

Що ж до 2014 р., то директор з маркетингових пропозицій Фідобанку Володимир Буданов не береться робити точних прогнозів передусім через макроекономічну невизначеність. Він звертає увагу, що якщо й відкинути девальваційні ризики, залишатиметься чинник мінімального зростання доходів і пришвидшення темпів інфляції. Ці фактори можуть сповільнити темпи зростання депозитів і спричинити підвищення відсоткових ставок.

Т.Тищенко прогнозує, що 2014 рік суттєво не відрізнятиметься від 2013-го за ставками.

Валютне "зло" на службі
в кредитного "добра"

Відкритим залишається питання, що робити з уже наявним у банків ресурсом. Тим паче, що обсяг валютних зобов'язань у них перевищує обсяг валютних активів (на 1 липня 2013 р. - 506,9 млрд грн і 473,7 млрд грн відповідно).

Постає запитання: що робити з надлишком валюти? Як з її допомогою можна кредитувати тих позичальників, які згідно із законодавством не можуть претендувати на валютні позики? Рецепти відомі - це, скажімо, розвиток інструментів хеджування валютних ризиків (про бажаність такого кроку заявляли, зокрема, в ЄБРР).

На думку Сергія Манохи, для стимулювання кредитного ринку в Україні варто активізувати використання раніше запроваджених інструментів валютних кредитних свопів (угоди про тимчасовий обмін іноземної валюти на гривню з зобов'язанням зворотного викупу за заздалегідь установленим курсом. - Ред.). За його словами, укладаючи такі угоди, обидві сторони на мають жодних валютних ризиків. При цьому, щоб запобігти ризикам доларизації української економіки, такі операції (валютні свопи) доцільно проводити з довгостроковими (на два-три роки) валютними ресурсами, отриманими від розміщення євробондів, кредитів міжнародних фінансових організацій і т.ін. "Цих ресурсів не так багато. Це була б не спекулятивна гривня, а гривня, яка йшла б на реалізацію конкретних (інвестиційних) проектів", - зауважує представник Укрсоцбанку.

Однак тут не все однозначно. Наприклад, В.Лавренчук вважає, що так питання в принципі не варто ставити, оскільки повертаємося до тієї проблеми, яку намагаємося вирішити, - до доларизації економіки. Зрештою, схоже, цим мотивом керуються в Нацбанку. І таку лінію поведінки окреслювали ще в 2011 р., коли анонсували "дозованість" підтримки запровадженого тоді ринку свопів.

Юрій Блащук пропонує ще один рецепт активізації використання валютного ресурсу. "У багатьох банках є субординований борг, часто в іноземній валюті, який з низки причин не повністю включається у регулятивний капітал банку. Одним із шляхів вирішення є конвертація субборгу в статутний фонд, звісно, за згоди інвестора. Щоб стимулювати банки до такого кроку, можна рекомендувати НБУ розглянути можливість спрощення порядку реєстрації збільшення капіталу в такому разі, беручи до уваги, що певний попередній контроль НБУ уже було здійснено при реєстрації кредиту. Це може сприяти зростанню кредитування та посиленню гривні", - вважає голова наглядової ради Platinum Bank.

Ректор же Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко зазначає, що НБУ не обов'язково повинен брати на себе валютні ризики, якщо розвивати ринок у контексті здійснення операцій передусім між комерційними банками. Зрештою, такі операції на ринку вже начебто здійснюються. Принаймні О.Юзвишин з Кредобанку говорить про те, що "заохоченням до дедоларизації депозитних портфелів могло б стати законодавче обмеження ставки споживчого кредитування".

Проте валютний чинник, попри його велику значущість, - не єдиний бар'єр на шляху до відновлення. "Наразі банківська система достатньо ліквідна і має всі можливості для кредитування економіки", - зауважує Б.Приходько.

Чому банківська система повільно кредитує (за дев'ять місяців загальний кредитний портфель збільшився лише на 6,1%, юросіб - на 7,1%)? Знову доводиться повертатися до теми, якій за останні кілька років DT.UA присвятило не одну свою шпальту, - скарги банкірів на захист прав кредиторів, на якість роботи судової системи та виконавчої служби.

"Це дуже болюча проблема. Я сумніваюся, що, наприклад, у Польщі через державну виконавчу службу можна продавати заставне майно в обхід закону… Я можу реальні факти навести, коли крани, які були в заставі, розписали на запчастини і продали, хоча був арешт у реєстрі. Поки це буде, кожен банкір при видачі кредиту буде думати про те, як він забиратиме заставу. Якщо цю проблему вирішити, то відсоткові ставки також підуть униз", - наголошує С.Мамедов.

Проблемам захисту прав кредиторів влада наче й приділяла чимало уваги. Але чомусь віз і нині там. Можливо, закони потрібно не лише ухвалювати, а "ще й" виконувати?