Гроші - давній фетиш, символ влади й успіху для людства. Без них ніяк - ні народитися, ні померти, ні свічку в церкві поставити. Поширений вислів "З милим рай і в курені" тепер мало переконливий навіть для найромантичніших школярок. Дівчата шукають забезпечених і успішних. Нещодавно на одному з японських веб-сайтів провели опитування з метою з'ясувати, наскільки важливі гроші для жінок. В опитуванні взяли участь 532 користувачки. На запитання "чи згодні ви вийти заміж без грошей?" 72% опитаних жінок відповіли категоричним "ні". При цьому вік більшості тих, для кого головною умовою шлюбу є статки нареченого, - 20–30 років. 78% респонденток цієї групи заявили, що без грошей заміж не підуть. Аналогічні запити в 68% наречених віком 30–40 років і в 67% потенційних дружин віком 40–50 років.
Рівень доходу в сім'ї тією чи іншою мірою визначає ступінь свобод і якість життя її членів. Не дивно, що основною причиною розлучень є фінансова неспроможність і розходження в поглядах чоловіка і дружини на заробітки й витрати. Якщо грошей хронічно бракує, щоб оплачувати рахунки й піклуватися про сім'ю, сварки неминучі. Зазвичай тема грошей спричиняє найсильніший стрес в обох. А в пар, які частіше, ніж раз на тиждень, сваряться із цього приводу, імовірність розлучення на 30% вища.
Спільний казан,
або Твоє - отже, наше
Наприкінці 1980-х рр. було розроблено безліч типологій систем управління сімейними фінансами. Однією з найвідоміших стала класифікація, яку запропонував британський соціолог Жан Пал у книжці "Гроші і шлюб". Класифікація ґрунтувалася на виділенні сфер відповідальності в управлінні сімейними фінансами з урахуванням статі.
Система жіночого повного управління. Дружина бере на себе повне управління фінансами домогосподарства, чоловік передає всю свою зарплату дружині за винятком кишенькових витрат, і на цьому його участь у вирішенні фінансових питань закінчується.
Система чоловічого повного управління. Чоловік повністю розподіляє фінанси сім'ї, забезпечуює дружину й дітей усім потрібним, дружина в цьому випадку може взагалі не мати грошей на особисті потреби.
Система фіксованого бюджету на ведення домашнього господарства передбачає розподіл відповідальності при формуванні й реалізації бюджету сім'ї. Чоловік передає дружині фіксовану суму на витрати для ведення домашнього господарства, а решта коштів залишається під його контролем, і він самостійно фінансує інші витрати.
Система незалежного управління складається тоді, коли і чоловік, і дружина мають незалежні джерела доходів, і ніхто з них не має права на всі гроші домогосподарства.
Система загального пулу - це коли немає розподілу фінансової відповідальності між подружжям, де обоє рівною мірою мають право на доступ до спільних фінансів сім'ї й право розпоряджатися ними.
Яка система ближча вашій сім'ї, вирішувати тільки вам. Ось що із цього приводу кажуть жінки.
Ірина: "Учора з чоловіком у нас була суперечка - він за спільний казан, а я за роздільний бюджет. Мені набридло, що я мушу звітувати за кожну копійку і не можу без його відома купити собі навіть білизну. Не погоджуся з тими, хто вважає, що роздільний бюджет веде до розлучення. Звичайно, якщо один витрачає на себе все, а інший змушений утримувати сім'ю, то це неминуче спричиняє конфлікти. Але якщо кожен вкладає в сім'ю свою частку й при цьому може дозволити собі купити щось, не боячись реакції іншого (мовляв, витратила на косметику 100 грн!), то що тут страшного? І це не означає, що коли в чоловіка закінчуються гроші, то дружина його морить голодом, бо він не розрахував свою частину правильно.
Мені здається, що спільний казан із подальшими фінансовими звітами якось обмежує мою внутрішню свободу. До того ж мої батьки живуть із роздільним бюджетом уже 33 роки".
Ганна: "Я не скидаюся. Те, що заробляю, відкладаю на потреби дітей або свої. За решту платить чоловік, тобто дає мені певну суму на тиждень, оплачує садочок, квартиру й, за потреби, купує одяг, якщо я попрошу. Тобто фактично він утримує сім'ю. Моя робота - моя підстраховка".
Олена: "Я за спільний бюджет. Але в моїй сім'ї, на жаль, гроші тільки в чоловіка. Він заробляє й витрачає їх, як вважає за потрібне, і не питає мене. Дуже чекаю, коли вийду на роботу, щоб були свої гроші".
Катя: "На місяць ми вирахували потрібну суму на квартплату, харчування, дні народження родичів, інші потреби. Кожен зі своєї зарплати дає суму, пропорційну отриманому. Решту витрачаємо на свої потреби: я ж не буду на помаду або колготки канючити, тоді як чоловік завжди має готівку, щоб заплатити за стоянку, бензин. Подарунки одне одному ми також купуємо кожен за свої гроші".
Інна: "Я за спільний, але з хитринкою. Вважаю, що в жінки має бути своя заничка, бо після розлучення залишилася боса й гола з двома дітьми, попри те що велику суму грошей, яка лежала на спільному рахунку в банку, заробила саме я. Але колишній зняв усі".
Ольга: "У нас шість років був роздільний бюджет. Постійно сварилися на рівному місці! Я почувалася незатишно й не як дружина! Потім чоловік запропонував спільний, і ось уже два роки в сім'ї мир і спокій!"
Якщо рішення, куди витрачати гроші, ухвалюють спільно, це ознака міцної сім'ї, яка проживе разом довгі роки. Такі рішення даватимуться легко, якщо ставлення до грошей в подружжя однакове. Але далеко не завжди можна відразу порозумітися, потрібні терпіння й мудрість.
Аби не дійти до биття посуду, психологи рекомендують майбутньому подружжю ще до укладання шлюбу обговорити основні погляди на життя й урегулювати фінансові питання. Тоді можна буде уникнути завищених очікувань і невиправданих сподівань нареченої й гірких розчарувань нареченого.
Фінансовий лікнеп
для сім'ї
Відомий бізнес-консультант Роберт Кійосакі, який написав не одну книжку про інвестиції й фінанси, каже: "Або ви управляєте своїми фінансами, або танцюєте під їхню дудку все життя. Ви або хазяїн грошей, або їхній раб". У своїй книжці "Шлюб і гроші" він поділився досвідом осягнення фінансових уроків у своєму сімейному житті.
Складіть план
Навіть тоді, коли ми з Кім (дружиною) сиділи без копійки, ми чудово знали, куди прямуємо. Щороку ми сідали й прописували наші фінансові орієнтири. Щомісяця ми обговорювали, що мусимо зробити для досягнення цілей, підтримували одне одного і вносили корективи.
Заохочуйте незалежність
Оскільки на момент нашого одруження ми були розорені, то рівною мірою залежали одне від одного. Ми росли й розвивалися разом. Нині Кім і я маємо різні рахунки й інвестиції. Кожен з нас дбає про свої фінанси, і це виключає стрес і з'ясування стосунків.
Будьте командою
Хоча ми й незалежні одне від одного у фінансовому плані, ми залишаємося командою і знаємо, що в команді завжди ділять тягар проблем і святкують успіхи одне одного.
Якщо з'являються якісь проблеми, ми допомагаємо одне одному їх перебороти. І як команда ми не конкуруємо одне з одним. Ми хочемо бачити одне одного переможцями й завжди надихаємо одне одного.
Підвищуйте
вашу фінансову грамотність
Протягом багатьох років ми працювали над нашою фінансовою освітою, часто разом читали книжки, відвідували різні курси й брали участь у семінарах.
У шлюбі обидва партнери повинні бути фінансово незалежними. Це означає, що подружжя має бути фінансово грамотним і постійно підвищувати рівень свого фінансового IQ.
Учіться на помилках
(і смійтеся)
Зрозумійте, життя - це подорож. Багато пар переживають нелегкі часи, припускаються фінансових помилок, сподіваючись, що лихоліття їх омине. Але кожна пара неодмінно стикається зі скрутою. І тільки ваші дії можуть зберегти або зруйнувати шлюб. Один із найкращих способів стати фінансово грамотнішими - ставитися до помилок, як до можливості навчатися, і не втрачати почуття гумору.
Як розрахувати
сімейний бюджет
Навряд чи хтось має спеціальну "комірну книгу", куди записують доходи й витрати сім'ї. Але фахівці радять вести сімейний бюджет, обговорювати його щотижня. Для цього можна скласти таблицю й у графі "витрати" вказати:
1) розміри обов'язкових платежів: комунальні послуги, податки (якщо платите самостійно), кредит, страховки, навчання дітей тощо;
2) приблизні витрати на харчі, розваги й покупки на місяць;
3) можливий розмір непередбачуваних витрат (на випадок хвороби, звільнення або втрати грошей).
Ідеально, якщо на все це піде до 40% отриманих доходів. Але таке буває дуже нечасто. Якщо витрати завеликі й фактично наближаються до суми отримуваної зарплати, доведеться їх скоротити. Найпростіше - урізати витрати на розваги й необов'язкові покупки, відкласти поїздки, а також не позичати грошей ненадійним родичам і знайомим.
Важливо після одержання зарплати не баритися з погашенням обов'язкових платежів. Адже несплата кредиту або квартплати може закінчитися штрафом і пенею, а отже, й призвести до збільшення витрат наступного місяця.
Мене завжди дивувало, як людям зі скромним рівнем доходу вдається мати дорогі смартфони, планшети й навіть автомобілі. Адже як на нинішній час більшість просто не в змозі зібрати гроші на великі покупки. Чи не кожна друга сім'я хоч раз вдавалася до послуг банку, тобто брала кредит. Добре, якщо вдається без проблем платити за рахунками, але є величезний ризик потрапити в психологічну й матеріальну залежність від банку.
- Щоб банківський кредит був максимально комфортним, щомісячні виплати не повинні перевищувати 30% загальних доходів сім'ї за місяць, в ідеалі - не більше ніж 10%, - рекомендує консультант одного зі столичних банків. - Оскільки сума щомісячного платежу прямо залежить від строку наданого кредиту, то, визначивши прийнятний розмір щомісячного внеску, можна вибрати й прийнятний строк кредитування. І, звичайно ж, плануючи оформлення кредиту, слід ураховувати тільки постійні доходи.
Якщо є дефіцит сімейного бюджету - скорочуйте витрати сім'ї максимально, щоб перестати жити в борг. А от розв'язувати проблему з допомогою кредиток або кредитів готівкою явно не варто. У цьому разі борги накопичуватимуться, а відсотки за ними - зростатимуть.
Частину зарплати, що залишається після всіх розписаних витрат, можна відкласти. Розмір відкладеної суми кожна сім'я визначає для себе сама. Це може бути 5–10% доходів, а може, й менше.
Зазвичай найбільші труднощі пов'язані не так зі складанням, як із виконанням особистого бюджету. Важко утриматися, щоб не купити щось незаплановане. Але психологи стверджують: неухильне виконання сімейного бюджету - це справа самомотивації й самодисципліни. Нехай у вас стане звичкою, наприклад, система п'яти конвертів. Її суть полягає в тому, що гроші "на життя" розкладають у п'ять конвертів. Протягом кожного тижня витрачають вміст одного з них. У п'ятий конверт відкладають гроші на обов'язкові щомісячні витрати й на "зайвий" тиждень (у місяці, як правило, не чотири, а чотири з половиною тижні).
Від того, приносять гроші радість, свободу й відчуття достатку чи є символом страху, сорому й роздратування, залежить наявність або відсутність проблем з фінансами. Тому вчити правильному поводженню з грішми слід із дитинства.