За даними релізу Міжнародного енергетичного агентства 2012 р., Україна входить до десятки найбільших чистих імпортерів природного газу у світі. У той же час Росія - перша серед його виробників та експортерів. У найбільшого світового постачальника газу Україна є одним з основних покупців з часткою у майже чверть всього обсягу "блакитного палива", який експортує "Газпром". Щомісячні українські платежі російському газовому монополісту порівнянні з від'ємним сальдо чистого експорту.
Газова задуха
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що лише на природний газ - єдиний з усіх викопних енергоносіїв - глобальний попит зростатиме за всіх сценаріїв розвитку світової енергетики, сягнувши у 2035 р. 5 трлн кубометрів на рік. Це наполовину більше порівняно з поточним рівнем споживання. Тобто тло таких прогнозів разом із здійсненими стратегічним партнером з Півночі капітальними витратами на облаштування обхідних щодо України газогонів навряд чи додасть економічних передумов до зниження українського "газового чека" на майбутнє.
Водночас МЕА вважає, що розробка нетрадиційних газових покладів здатна сприяти диверсифікації товарних потоків і чинити тиск на ціни традиційних експортерів природного газу, а також домагатися зміни діючих механізмів прив'язаного до нафти ціноутворення в газовій галузі.
Тож зазначеному контексту відповідає скорочення Україною споживання імпортного природного газу із одночасним збільшенням власного видобутку як традиційного та шельфового, так і газу сланцевих покладів, до розвитку та видобутку яких останнім часом залучаються "великі імена" відповідної спеціалізації.
Однак це у майбутньому та у глобальному вимірі… А нині це потребує часу та істотних капіталовкладень з урахуванням початкової стадії розвитку промислового видобутку сланцевого газу, непевності інвесторів та урядів стосовно розмірів та якості ресурсної бази, впливу процесу видобутку на довкілля тощо.
Дешевше за енергоносії
Одночасно вагомішого значення набуває питання енергоефективності України. Поліпшення ефективності використання енергії є найбільш швидким і найменш дорогим шляхом сприяння енергетичній безпеці держави, охороні довкілля та стимулювання якісних зрушень у національній економіці. Це вимагає системної роботи, сконцентрованих ринкових сигналів, якими б забезпечувалися стимули ефективних дій, прискореного впровадження нових технологій, забезпечення мінімальних стандартів енергоспоживання апаратів, освітлення, обладнання та будівельних "енергетичних" норм.
На думку фахівців МЕА, насамперед необхідно; а) збільшити наочність енергоефективності через зміцнення бази для забезпечення вимірювань досягнутої економії та збільшення обізнаності щодо отриманих здобутків; б) забезпечити пріоритетність енергоефективності шляхом її інтегрування у процес прийняття всіх управлінських рішень на рівні як уряду, так і секторів промисловості та громад; в) збільшити доступність заходів з енергетичної ефективності шляхом створення належних бізнес-моделей і фінансових інструментів; г) забезпечити підтримку енергоефективності як провідного тренду через надання позитивних стимулів найефективнішим технологіям, а негативних - застарілим і найменш прийнятним; д) через запровадження моніторингу довести серйозність намірів з верифікації та забезпечення дотримання вимог права та е) зміцнення спроможності з урядування та адміністрування на всіх рівнях.
Найістотніший потенціал поліпшення енергоефективності глобальної економіки міститься у сферах промисловості та транспорту (по одній третині кожна), а також у будівлях (25%). Фахівці МЕА підрахували, що зменшення на 17% світового споживання енергоресурсів до 2030 р. було б досяжним у разі глобального впровадження наданих цим агентством рекомендацій.
Саме тому ці рекомендації варті особливої уваги для нашої держави, оскільки навіть гіпотетичне зменшення "газового чека" Україною на аналогічну суму і надалі є сильним аргументом на користь поліпшення енергоефективності національної економіки. Особливо у разі, якщо фінансування відповідних заходів відбуватиметься за рахунок вивільнених грошових заощаджень в умовах поточного бюджетного тиску з боку соціальних видатків.
Для реалізації рекомендацій МЕА за ключовими напрямами потрібен консенсус, адже досягнення будь-якого істотного для національної економіки результату потребує злагоджених дій влади, бізнесу та громад, оскільки більшість бар'єрів в успішному просування ідеї енергоефективності на практиці перехресно стосуються багатьох секторів.
Тож питання промислової енергоефективності МЕА пропонує опрацьовувати шляхом запровадження систем енергоменеджменту, високоефективного обладнання та систем, фахових послуг для підприємств малого і середнього бізнесу та у напрямі сприятливих урядових заходів на підтримку енергоефективності.
До транспортної складової МЕА рекомендує підходити через обов'язкове запровадження автомобільних стандартів ефективності палива, заходів з поліпшення ефективності використання палива транспортними засобами, не пов'язаними з двигуном, через екодрайвінг та ефективність функціонування транспортних систем.
Поліпшити стан будівель можна через стандартизацію/впровадження будівельних кодексів, "самозабезпечення" будівель енергією за так званою концепцією нет-зеро, поліпшення енергоефективності існуючих споруд, розвиток системи будівельних сертифікатів, енергетичні характеристики будівельних компонентів і систем.
Більш розгорнуті висновки викладено у Всесвітньому огляді енергетики 2012 р. від МЕА.
Характерно, що тезу про більшу, ніж будівництво нових потужностей, "ефективність" енергоефективності в реальній площині підтверджено у тому числі і в Україні. Приклади впровадженої Укрексімбанком спільно з ЄБРР кредитної програми з енергоефективності свідчать, що кожен долар інвестицій у поліпшення енергоефективності дав можливість заощадити 8 кВт електроенергії на рік, а інвестований у нову потужність - створив би у середньому 4 кВт. Йдеться про модернізацію промислових підприємств, тобто про один із ключових напрямів МЕА, цілковите вдосконалення якого теоретично здатне, відповідно до очікувань агентства, на третину зменшити обсяг енерговитрат.
У цій програмі будь-які бюджетні ресурси або державні гарантії не використовувалися. Так, з 2007 р. Укрексімбанком напрацьовано та стандартизовано ефективні технології кредитування інвестицій в енергоефективність, які неодноразово відзначалися авторитетними міжнародними інституціями. А кваліфікований, досвідчений персонал банку всієї філіальної мережі забезпечує структурування інвестиційних "енергоефективних" проектів корпоративних клієнтів і підприємств МСБ.
Серед профінансованих державним Укрексімбанком проектів - сотні різноманітних прикладів розширеного відтворення виробничих потужностей українських підприємств, втілених у багатьох галузях економічної активності. Це результат наполегливого маркетингу, вивчення клієнтських потреб разом із навчанням клієнтів і співробітників, ретельного відпрацювання технічних порядків взаємодії та твердого переконання, що енергоощадність перемагатиме недбальство.
На цей час державне фінансування енергоефективності з відомих "бюджетних" причин не є достатнім, а приватні інвестори або кредитні інститути розраховують на певні нормативні вдосконалення, які перетворили б на прийнятний рівень поточного ризику роботу з двома іншими ключовими напрямами "енергоефективного" потенціалу економіки (транспортом і будівлями). Очікуване законодавство, з одного боку, покликане врегулювати питання обов'язковості належного обслуговування власності, а з іншого - опікуватиметься питаннями життєздатності та прийнятності для інвесторів наявних моделей комунальної економіки, а також механізмів модернізації транспортної інфраструктури.
Що у підсумку?
Здатність перетворити проблемний напрям на більш привабливий, прибутковий та обопільно корисний бізнес клієнта та банка "варте дорогого". Нині самодостатній і перевірений часом "енергоефективний" продукт Укрексімбанку підтримано низкою цільових програм міжнародних фінансових організацій, включаючи Європейський банк реконструкції та розвитку, Північний інвестиційний банк, Світовий банк, Глобальний фонд кліматичного партнерства, а також відповідно до нещодавньої грудневої 2012 р. кредитної угоди - Європейський інвестиційний банк.
І такий контекст зростання рівня боргу для кредитування модернізації промисловості не викликає особливої стурбованості, оскільки залучені ресурси з фінансового ринку спрямовано в інвестиції корпорацій та малого/
середнього бізнесу. У свою чергу, це надасть позитиву товарному ринку (а більшість витрат здійснюється в Україні), що надалі сприяє ринку праці шляхом збереження існуючих або створення нових робочих місць, на яких працівники зароблену платню спрямовують у споживчі витрати та заощадження, тим збільшуючи ВВП і мультиплікацію грошей.
З досвіду сусідів України, на майбутнє ретельна робота стосуватиметься окреслення стимулів, або цільових урядових видатків, грантів, пільгових позичок, які здатні знизити ризики і ставки на фінансових ринках навіть за умови мінімальних, а часто і нематеріальних видатків держави, або гарантій, хоча б і часткових, але виданих у результаті рішення, що прийняте не голосуванням, а на підставі належного кредитного аналізу. Прийнятні механізми досліджуватимуться з урахуванням виключної спрямованості на стимулювання розвитку внутрішнього ринку та ефективність використання кубометра, джоуля або кіловата на одиницю випуску.
Які висновки?
Сьогодні енергоефективність є відповідником позитивних економічних зрушень, оскільки впливає як на рівень використання потенціалу внутрішнього виробництва, так і на зменшення мінерального імпорту України. "Газовий чек" потребує максимально можливого використання всіх наявних інструментів, передусім досвіду державного Укрексімбанку як у сфері класичної підтримки експорту (збільшення валютних надходжень), так і щодо енергоефективності/відновлюваних енергоджерел (зменшення валютних витрат). На часі також вироблення державою додаткових, можливо, нестандартних стимулів до ощадливого використання енергії, води, інших ресурсів.
A що ж стосовно збільшення тарифів? Це рішення, підкріплене адресною допомогою держави нужденним домогосподарствам, наданням відповідних компенсаторів, відповідно до класичних теорій сприятиме оздоровленню державних фінансів, поліпшенню інвестиційної привабливості національного газового монополіста, пожвавленню споживчого ринку, тобто відповідному зростанню ВВП.
Післямова
Рівень серйозності енергетичних загроз та пов'язаних з ними політичних у світі є надвисоким: приклади з новітньої історії та з різних частин світу кожен може сам собі вибрати. МЕА вважає, що до 2035 р. інвестиції лише у нафтову галузь становитимуть 15 трлн дол.. Агентство також очікує, що Сполучені Штати до 2035 р. забезпечать енергетичну самодостатність, позбавившись поточного статусу чистого імпортера енергоресурсів (імпорт США енергоресурсів у 2011 р. становив 533,57 млн тонн нафтового еквівалента. І це не більш фантастично, ніж спроможність України за рахунок енергоефективності виявити об'єднувальну для нації ідею, реалізація якої забезпечить стимулювання внутрішнього товарного та фінансового ринків, доходів населення, компаній, а також потужності держави, що врешті-решт сприятиме нормальним сусідським відносинам по всьому периметру державного кордону, вільному руху товарів, капіталу, трудових ресурсів… Серед передумов цього буде міцна позиція нашої держави у питанні ефективного використання енергетичних ресурсів. Тож філософський камінь енергоефективності існує і виявиться через кропітку і злагоджену реалізацію достойної національного статусу ідеї.