Збройні сили Китаю можуть ізолювати Тайвань, завдати шкоди його економіці та змусити демократичний острів піддатися волі правлячої Комуністичної партії Пекіна без жодного пострілу, пише CNN із посиланням на Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Останніми роками побоювання того, що Комуністична партія може виконати свою обіцянку одного дня взяти під свій контроль Тайвань, силою, якщо це необхідно, посилилися через дедалі войовничіші дії китайського лідера Сі Цзіньпіна щодо самокерованого острова.
Відмова Китаю засудити вторгнення Росії в Україну лише посилила ці страхи.
За такого сценарію аналітики та військові стратеги вже давно зосереджуються на двох ключових варіантах, доступних Китаю: повномасштабне вторгнення або військова блокада.
Але вашингтонський аналітичний центр, Центр стратегічних і міжнародних досліджень попереджає, що існує третій шлях, який значно ускладнить протидію Сполученим Штатам та іншим демократіям: карантин.
Використовуючи тактику «сірої зони», берегова охорона Китаю, її так звана морська міліція та різноманітні поліцейські й агенції безпеки на морі, можуть ініціювати повний або частковий карантин на 23-мільйонному Тайвані із перекриттям доступу до його портів та зупиненням життєво важливих поставок, зокрема енергії.
При цьому, військово-морський, повітряний і сухопутний компоненти Народно-визвольної армії (PLA), найбільшої військової сили світу, можуть відігравати лише допоміжну роль, пишуть автори аналітики Бонні Лін, Браян Харт, Метью Фунайол, Саманта Лу та Трулі Тінслі.
«Останніми роками Китай значно посилив тиск на Тайвань, викликаючи побоювання, що напруженість може перерости у відвертий конфлікт. Багато уваги приділено загрозі вторгнення, але у Пекіна є варіанти, окрім вторгнення: примусити, покарати або анексувати Тайвань», — йдеться у звіті.
На оборонному саміті Шангрі-Ла-Діалогу в Сінгапурі на початку цього місяця міністр оборони Китаю адмірал Дон Цзюнь попередив, що ті, хто підтримують будь-які кроки щодо незалежності Тайваню, «закінчать самознищенням».
«Ми вживатимемо рішучих дій, щоб приборкати незалежність Тайваню, і переконаємося, що така змова ніколи не вдасться», — сказав Донг, розмовляючи через перекладача, критикуючи «зовнішні втручальні сили» за продаж зброї та «незаконні офіційні контакти» з Тайванем.
Посилення тактики сірої зони Китаю було яскраво продемонстровано цього тижня, коли кораблі берегової охорони Китаю зіткнулися з катерами ВМС Філіппін у Південно-Китайському морі.
На відео видно, як війська Пекіна погрожували філіппінцям сокирою та іншою холодною зброєю, а Маніла заявила, що один з її солдатів під час спровокованого Китаєм зіткнення втратив великий палець.
Рівень насильства став суттєвим кроком у порівнянні з попередніми зіткненнями біля Другої мілини Томаса, де Філіппіни тримають форпост на висадженому на берег військовому кораблі у водах, на які претендують як Пекін, так і Маніла.
Так само значно більш відчутним стало військове та економічне залякування Тайваню з боку Пекіна.
Правляча Комуністична партія Китаю вважає острів своїм, незважаючи на те, що ніколи не контролювала його, і пообіцяла «возз’єднатися» з ним, силою, якщо це необхідно.
У аналітичній записці CSIS йдеться, що Пекін має потужні варіанти, які можуть не лише не залучати PLA до боротьби, але й фактично поставити острівну демократію чи її прихильників, таких як Сполучені Штати, на роль ініціаторів військового конфлікту для збереження автономії Тайваню.
У звіті зазначається, що берегова охорона Китаю, як і більшість берегових охорон у всьому світі, вважається правоохоронним органом. Це означає, що вона може зупиняти та регулювати судноплавство навколо острова в умовах карантину, який відрізняється від блокади.
«Карантин – це операція, керована правоохоронними органами для контролю морського або повітряного руху в межах певної території, тоді як блокада має переважно військовий характер», — йдеться у звіті.
Міжнародне право вважає блокаду актом війни, кажуть експерти. Натомість карантин, очолюваний береговою охороною Китаю, не є оголошенням війни проти Тайваню, і, за словами авторів, він поставить США у скрутне становище.
Відповідно до Закону про відносини з Тайванем, Вашингтон зобов’язаний забезпечити острів засобами для самооборони, а також постачати йому оборонну зброю.
Президент США Джо Байден пішов далі, ніж законна вимога, неодноразово заявляючи, що використовуватиме американські війська для захисту Тайваню. Але якщо військові кораблі або літаки США втрутяться в те, що Китай називає правоохоронною операцією, США можуть розглядатися як ініціатори військових дій.
Берегова охорона Китаю налічує 150 океанських суден і 400 менших, як-от ВМС Народної армії, що є найбільшою силою в світі за розміром флоту. Пекін має ще сотні суден у своєму Агентстві морської безпеки та морській міліції, а також рибальські човни, інтегровані у військові та правоохоронні служби Китаю.
Берегова охорона Тайваню налічує лише 10 океанських кораблів і близько 160 менших, тож не має можливості поборотися із карантином.
Автори CSIS зазначають, що карантинні заходи, вжиті Пекіном, хоча й можуть бути вкрай обмеженими, але все ж матимуть ефект економічного удушення Тайваню. Мало хто з операторів захоче зіткнутися з можливістю конфіскації своїх активів китайською владою і може добровільно припинити обслуговування острову.
«Китай продемонстрував готовність обшукувати та конфіскувати комерційні судна, тож це може мати величезний стримуючий вплив», — йдеться у звіті.
Вибірковий обшук та/або конфіскація впливаютьна рейси до Тайваню, але карантин можна легко поширити на повітря.
Китай регулярно облітає острів військовими літаками, іноді десятками на день. Так, за даними Міністерства оборони Тайваню, за 24 години, що закінчилися о 6 годині ранку в п'ятницю, 36 китайських військових літаків перетнули зону розпізнавання протиповітряної оборони острова.
Тим часом карантин, а не блокада, не вимагатиме від Китаю закриття або обмеження доступу до Тайванської протоки, зазначається у звіті CSIS. Це означає, що Вашингтон і його союзники можуть втратити одну з найбільших претензій на втручання відповідно до міжнародного права - збереження свободи судноплавства у міжнародних водних шляхах.
«Якщо карантин розглядати як операцію правоохоронних органів, Китай може легко оголосити про закінчення операції та стверджувати, що її цілі були досягнуті», — йдеться у звіті.
Китаю навіть не потрібно використовувати слово «карантин», щоб почати операцію з ізоляції Тайваню, вважають автори аналітики.
Заявляючи, що Тайвань є територією Китаю, Пекін може вимагати подання митних декларацій, перш ніж судна зможуть зайти на Тайвань.
«Китайським суднам правоохоронних органів буде дозволено виходити на борт суден, проводити інспекції на місці, опитувати персонал і вживати інших заходів проти суден, які не відповідають вимогам», — йдеться у звіті.
Таким чином Китай може націлитись на найбільш завантажений порт острова, Гаосюн, відповідальний за 57% морського імпорту Тайваню та більшу частину імпорту енергоносіїв.
Сторонні аналітики, які переглянули звіт CSIS, у розмові із CNN, визнали його правдоподібним. Але вони також мали серйозні сумніви щодо того, як все може розвиватися.
Деякі згадували, що економіка не обов'язково грає на користь Пекіна.
«Підтримання карантину буде дорогим і трудомістким. Тайбей не здасться менш ніж за 60 днів. Чи зможе Пекін витримати зусилля та можливу міжнародну реакцію так довго?», — вважає Карл Шустер, колишній директор з операцій Об’єднаного розвідувального центру Тихоокеанського командування США.
Спроби порушити статус-кво через Тайванську протоку можуть ще більше підірвати зовнішню торгівлю Пекіна, попереджають експерти.
Алессіо Паталано, професор війни та стратегії в Королівському коледжі в Лондоні, звертає увагу проблеми, з якими вже стикається Комуністична партія Китаю, чия економіка досі намагається оговтатися після ізоляції від Covid-19, а також на нові торговельні обмеження, зокрема мита на експорт електромобілів .
Тайвань є визначною індустріально розвиненою економікою, ключовим вузлом у глобальних ланцюгах постачання та виробником переважної більшості найсучасніших напівпровідників у світі. Карантин на острові мав би економічні наслідки не лише всередині країни, а й у всьому світі.
Хоча більшість країн дипломатично визнають Тайвань частиною Китаю, острів налагоджує дедалі міцніші неофіційні відносини з великими західними демократіями, поглиблюючи ці зв’язки в останні роки, коли погрози Пекіна посилилися.
Тайвань і Китай також глибоко економічно переплетені. За даними Міністерства економіки Тайваню, минулого року 35% експорту острова припадало на материковий Китай, більшість з яких становили інтегральні схеми, сонячні елементи та електронні компоненти.
Імпорт з материка становив 20% від загального імпорту острова в тому ж році. Згідно зі статистикою уряду Тайваню, між 1991 і 2022 роками тайванські компанії інвестували в материкову частину країни 203 мільярди доларів, створивши мільйони робочих місць у Китаї.
Крім того, карантин може підштовхнути населення об’єднатися з урядом, а не повстати проти нього, каже Сідхарт Каушал, старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб у Лондоні.
«Історичні дані показують, що навіть суворі блокади мають обмежену примусову цінність, і обмежений карантин може призвести до об’єднання навколо прапора», — говорить він.
Карантин також може підштовхнути уряд Тайваню до оголошення незалежності, про що Пекін неодноразово говорив, що, швидше за все, призведе до збройного конфлікту, попереджає Каушал.
«Це залишить (комуністичну партію) з вибором або ескалації, або серйозної невдачі», — каже він.
Паталано вважає, що ключем до реалізації мети Китая із «возз’єднання» є терпіння.
За його словами, ескалація і, звичайно, вторгнення, не є «рентабельними», адже війна коштує не лише життів, а й національного багатства.