UA / RU
Підтримати ZN.ua

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” проголосовано: “прозорих” підприємців податківці не перевірятимуть

Крім того, такий бізнес отримає закріплених комплаєнс-менеджерів від фіскалів

В Україні проголосовано у першому читанні законопроєкт, яким вводиться обмеження на перевірки бізнесу, що працює за державними стандартами та вимогами. Закон, який називають “клубом білого бізнесу”, спрямований на захист підприємців, що відповідають критеріям відповідального підприємництва. Про це повідомив Ярослав Железняк, перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Читайте також: Перевірки та підприємці: скільки державних структур контролюють бізнес в Україні при президенті Зеленському

“Якщо підприємець відповідає простим та прозорим критеріям щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та вищий за середні по галузі рівень заробітної плати, податковий контроль у вигляді перевірок за ним не здійснюється”, – вказав на основні критерії законопроєкту, народний депутат.

Які переваги отримує бізнес, що працює “по білому”?

Ті платники податків, які включені до переліку, в якому немає відповідних податкових та інших ризиків, отримають додаткові преференції, порівняно із колегами по бізнесу, в яких можуть бути “сірі” схеми роботи.

Наприклад, для “білого бізнесу” вводиться безтерміновий мораторій на документальні перевірки. Також “білий бізнес” отримує наступні преференції:

Економічні очікування та реальність прогнозів розвитку та дієвості бізнесу співставні із розмірами підприємницької справи. Такий висновок є в аналітичному звіті щодо діяльності промислового бізнесу, рітейлу та аграрного бізнес-сегменту України “Інституту економічних досліджень та політичних консультацій”.

П’ята частини опитаних українських підприємств серед очікуваних змін, необхідних для покращення бізнес-клімату в країні, назвали зняття блокади західних кордонів. Ця проблема для виробничників стала більш значущою, ніж традиційна для бізнес-клімату корупція та необхідність запровадження ефективного страхування під час війни – 17%, або проблема бронювання працівників від мобілізації для збереження роботи підприємства – 15% респондентів.