UA / RU
Підтримати ZN.ua

Мін’юст розробив законопроєкт про спрощення декларування. У НАЗК розкритикували документ

НАЗК наполягає на повноцінному відновленні декларування, з урахуванням безпекових аспектів.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) отримало та доопрацювало, розроблений Мін’юстом законопроєкт про спрощення декларування доходів держслужбовців в умовах воєнного стану. У НАЗК при цьому пояснили, що не так із законопроєктом «Про внесення змін до деяких законів України про спрощення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану».

«Окрім положень, які спрямовані на відновлення обовʼязку декларування та повноважень щодо перевірки декларацій, в законопроєкті закладені зміни, які зумовлюють правову невизначеність та серйозні корупційні ризики», – зазначили у пресслужбі НАЗК.

Згідно з документом, декларант зможе не вказувати дані про один об’єкт в Україні та один об’єкт за кордоном (адреса та ідентифікуюча інформація), які є місцем фактичного проживання його та членів родини. Однак, у НАЗК наголосили, що таке положення створює можливість приховати незаконно набуту нерухомість, або ж ту, якою користується декларант.

Також документ пропонує виключити обов’язок декларанта вказувати номери рахунків, на яких станом на останній день звітного періоду відсутні кошти.

Читайте також: Тільки 7% народних депутатів добровільно задекларували своє майно
 

«На думку Національного агентства, такі зміни не сприятимуть забезпеченню прозорості статків посадовців, а даватимуть змогу суб’єкту декларування мати значний рух коштів протягом звітного періоду, а перед останнім днем звітного періоду зняти їх та уникнути декларування відповідного рахунку. Натомість НАЗК пропонує відмовитись від вимоги декларування рахунків і зазначати у декларації лише найменування банку у якому вони відкриті», – додали в НАЗК.

Крім того, у Нацагентстві не погоджуються з підходом вибірковості тих, хто має декларувати майно і статки, а також даних тих, чиї декларації мають бути у відкритому доступі в Реєстрі. Зокрема, законопроєктом пропонується визначати так категорії фактично у «ручному режимі». У НАЗК наголосили, що це може створити умови для політичного тиску на певних посадовців.

Крім того, законопроєкт пропонує декларувати об’єкти, якими декларант володів чи користувався лише за сукупності певних умов. У НАЗК зазначили, що це положення породжуватиме корупційні ризики через формальне недекларування майна, яке фактично перебувало у користуванні. 

«Крім того, це призведе до правової невизначеності, неузгодженості запропонованих змін з чинними нормами. В результаті запропоновані зміни не спростять процес декларування, а ускладнять його, зокрема, покладуть на суб’єкта декларування додатковий тягар – визначення ринкової вартості користування майном», – додали в НАЗК.

Читайте також: Україна має відновити обов’язкове декларування чиновників не пізніше липня, умова є в меморандумі МВФ

Також документ пропонує позбавити Нацагентство повноважень надавати роз’яснення щодо застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (за деякими виключеннями), захисту викривачів. Це, як зазначили в НАЗК, робилося, аби забезпечити правильне розуміння законодавчих приписів, однакового їх застосування та запобігання вчиненню корупційних правопорушень. Однак позбавлення Нацагентства таких повноважень, як вказали у НАЗК, очевидно, призведе до різних підходів до розуміння, тлумачення та застосування антикорупційних механізмів.

«НАЗК попереджає про ризики, які несе проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про спрощення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», підготовлений Мін’юстом та занепокоєне спробами «відновити» інститут електронного декларування в такому вигляді, що він може втратити свій сенс», – заявили у Нацагентстві.

У НАЗК додали, що їх позиція лишається незмінною та збігається з рекомендаціями Європейської Комісії та МВФ. Нацагентство наполягає на повноцінному відновленні обов’язкового декларування, з урахуванням всіх безпекових аспектів, не створюючи водночас лазівок для недоброчесних посадовців.

Читайте також: Відсутність електронного декларування гальмує антикорупційну боротьбу — експерти

Громадяни чітко розуміють потребу відновлення декларування статків державних службовців, навіть попри війну. Зокрема, за результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA, 90,9 % українців вважають, що необхідно відновити публічне декларування статків державними службовцями. При цьому декларування статків, набутих чиновниками під час повномасштабної війни, підтримують 91, 7% українців.

Детальніше читайте у статті очільника «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна  «91,7 % українців за відкриті декларації про «воєнні» доходи чиновників. Влада — проти».