UA / RU
Підтримати ZN.ua

Яхта Медведчука пропливає повз Україну

Автор: Олександр Лємєнов

Арештована у Хорватії яхта Медведчука може так і не припливти до українського берега, бо для збереження арешту українська сторона повинна кожні три місяці подавати хорватам відповідне обґрунтування. Востаннє такі дані від нас надходили на початку березня. Час спливає, а відповідальні за процес відчуження медведчуківського активу чиновники Національного агентства з розшуку і менеджменту активів (АРМА) не квапляться. Ви дуже здивуєтеся, дізнавшись, чим же вони зайняті.

Читайте також: Заарештована на Сардинії яхта російського олігарха зникла з порту

Інформацію про яхту Медведчука нам радо надавали і в Офісі генерального прокурора (ОГП), який розслідує справу проти зазначеного колаборанта, і в Мінекономрозвитку (МЕРТ), і в Мін’юсті, і в «Прозорро.Продажі». От тільки з керівництвом АРМА поговорити про цей кейс не вдається вже майже рік, — хлопці зі столичної вулиці Грінченка «залягли на дно», певно, розуміють, що будь-яка комунікація їм, радше, на шкоду, ніж на користь. Особливо зараз, коли вже другий тиждень тривають співбесіди на зайняття посади постійного голови Національного агентства з розшуку і менеджменту активів, і чинний т.в.о. Дмитро Жоравович — один із претендентів. Що ж, пріоритети в його поточній роботі доволі специфічні, а історія із яхтою Медведчука — один із показових прикладів.

Історія про плавучий актив Медведчука починається 2020 року, коли останній задекларував офшорну компанію Fregata Marine Ltd, якій належить одна з найдорожчих у світі яхт — Royal Romance. Орієнтовна вартість судна — 200 млн дол.

На початку повномасштабної війни яхта перебувала у Хорватії, і вже 16 березня 2022 року хорватські ЗМІ повідомили: актив колаборанта заарештовано. За інформацією джерела в ОГП, відповідний арешт відбувся за рішенням Окружного суду у Спліті 23 травня 2022-го, де на запит компетентних органів України вжито «тимчасовий захід безпеки» тривалістю два роки. Відповідно до хорватського законодавства, кожні три місяці необхідно подавати до суду обґрунтування необхідності подальшого арешту майна. Востаннє таку інформацію було надіслано компетентними органами України 7 березня 2023 року. За відсутності належного обґрунтування суд має право скасувати арешт.

Що цікаво, під кінець минулого року українські медіа зазначили, що яхту обшукали представники американського ФБР, і тут же додали, що «огляд проведено і представниками АРМА». Інформацію про обшук ФБР підтвердив суддя та речник окружного суду Спліта Дінко Мешин. А сам ордер на обшук було видано на запит Міністерства юстиції США. А от присутність на борту АРМА не відповідає дійсності. Представники Нацагентства хоч і перебували на території цієї балканської країни, але не змогли отримати доступ до судна.

Читайте також: АРМА грабує Україну та допомагає рейдерам – засновник State Watch

Дійсно, керівництво АРМА приїхало до Хорватії, але їх не допустили до судна. І замість того щоб зателефонувати в Київ до Офісу генпрокурора та спробувати бодай щось вирішити, вони просто погуляли «біля моря в ресторанах» і спокійно повернулися в Україну. Лише після повернення представники АРМА повідомили ОГП, що їх не пустили на яхту. А потім ще й дезінформували українські медіа, що обшуки вони теж провели. Ці персонажі могли провести «обшуки» лише в своїх кишенях, не більше, зважаючи на їхні інституційні можливості.

До речі, про інституційну спроможність. Враховуючи, що українським законодавством не передбачений порядок реалізації майна, яке перебуває за кордоном або під юрисдикцією інших країн, АРМА розробило проєкт змін до відповідних постанов Кабміну («Про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів» і «Про затвердження порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах»).

Насправді цим проєктом передбачалися суто косметичні зміни в чинних порядках, по суті, «підняття» внутрішніх порядків АРМА на рівень постанов. Якихось серйозних змін у частині реалізації майна не передбачалося, — просто існуючий статус-кво закріплювався і поширювався на майно за кордоном. Чи допоможуть такі зміни продати яхту Медведчука якісно — питання, на яке ми можемо і не дізнатися відповіді.

За версією АРМА, продати яхту Медведчука їм не дають не законодавчі прогалини, а МЕРТ. Дійсно, міністерство запропонувало доопрацювати цей порядок і нарешті передбачити прозорі аукціони для реалізації майна АРМА. Зокрема, МЕРТ подало пропозиції, де було передбачено таке: поширення кваліфікаційних критеріїв до учасників конкурсу на організаторів аукціонів з реалізації, можливість проведення конкурсу за наявності навіть одного претендента, а також можливість реалізації активів через «Прозорро.Продажі». Також запропонували дві моделі продажів: дефолтно через «Прозорро.Продажі», а у виняткових випадках (зокрема, якщо майно за кордоном) — через обраних організаторів торгів.

Читайте також: До АРМА передали літак колаборанта-утікача

Для обох видів продажів визначаються базові вимоги (щодо підписання документів за результатами продажів, щодо вимог до переможців тощо), що дасть змогу мінімізувати можливі зловживання на торгах. А для організаторів торгів визначаються дуже розгорнуті та місткі критерії, які дозволяють перевірити їхню справжність, досвід роботи та інші показники, які впливають на спроможність продавати активи.

Агентство з продажу та менеджменту активів жодного стосунку до цих змін чи будь-якого оновлення існуючих процедур у межах, дозволених профільним законом про АРМА, як не мало, так і не має.

Далі цей проєкт змін має бути направлений до Кабміну на затвердження під час наступного засідання. У якій редакції та чи будуть там враховані зміни МЕРТ, побачимо на розгляді. Але наразі схоже на те, що якраз МЕРТ хоч щось робить, аби яхта Медведчука опинилася в Україні, а АРМА зайняте іншим.

Цей орган нині зосереджується на управлінні арештованим майном країни-агресорки, а також у виняткових випадках — на продажу зазначених активів. Увесь інший функціонал фактично забутий. Ледве дихає передача в управління майна, що належить українським бенефіціарам. Із трьох сотень конкурсів, про які на співбесіді заявив тимчасовий керівник АРМА Жоравович, управителями стали щодо максимум півтора десятка. Своєю чергою, питання розшуку активів, набутих злочинним шляхом, зникло з поля зору.

Нагадаю, керівництво зазначеної інституції навесні 2022 року, після початку повномасштабної війни, вирішило, що реалізований функціонал можна підмінити воєнним «хайпом», і створило новий багатосерійний схематоз — розпродаж російського майна, що перебуває під арештом в рамках розслідувань різних органів правопорядку. Звісно, відповідна «реалізація», що відбувалася з дисконтом, уже тричі розглядалася на засіданнях тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. І навіть ця хайпова історія працювала доти, доки йшлося про активи в Україні. Як тільки дійшло до іноземних, робота з якими потребує законодавчих і нормативних зусиль, усе посипалося.

Читайте також: Розшук незаконних активів: в АРМА пояснили, як і звідки отримують інформацію

Під час співбесіди на посаду голови АРМА його нинішній т.в.о. Жоравович за десятихвилинну доповідь встиг: переплутати Одеський нафтопереробний завод з Одеським припортовим; заявити, що ідею про придбання військових облігацій за рахунок продажу арештованого майна згенерував він разом із підлеглими; зманіпулювати даними про результати діяльності. При цьому він не зміг пояснити роздутий штат, колосальні зарплати і гонорар у 425 тис. грн, виплачений самому собі 2021 року, і багато чого іншого.

Тож навряд чи керівництво АРМА зможе чесно відповісти на запитання, з яких причин воно саботувало розробку Порядку щодо продажу майна, яке перебуває під арештом за кордоном. Того самого порядку, відсутність якого або принаймні притомних обґрунтувань його відсутності вже за кілька днів може дозволити хорватам відпустити актив Медведчука у вільне плавання. Сподіваємося, уряд зробить те, що в АРМА не змогли, адже мова не лише про конкретну яхту. Адже без цього порядку ми не зможемо конфіскувати жоден із активів за кордоном — нерухомість, судна, автомобілі, витвори мистецтва тощо. А тримати для нас арешти роками теж навряд чи хтось буде.