Законопроєкт про містобудівну реформу №5655 став основним сигналом про можливу хибність процесів в Національному агентстві із запобігання корупції, пише у матеріалі «Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?» редакторка відділу політики Інна Ведернікова.
Журналістка нагадує, що цим законопроектом закладається корупційна основа під усю галузь містобудування, яка відіграватиме ключову роль у поствоєнному відновленні.
Що ж стосується ролі НАЗК, то висновки щодо документу воно опублікувало буквально через три місяці після його реєстрації, в жовтні 2021 року. Агентство закликало до прийняття Містобудівного кодексу та зазначило, що «проєкт закону містить корупціогенні чинники й потребує доопрацювання з урахуванням зазначених рекомендацій».
Обговорення законопроєкту в суспільстві та його жорстке лобіювання очільницею партії «Слуга народу» Оленою Шуляк тривало майже рік. Але цікавим в історії є той нюанс, що голова НАЗК Олександр Новіков, який особисто відповідає за антикорекспертизу законопроєктів, передав всю офіційну частину комунікації щодо №5655 своєму новому заступникові Андрію Вишневському. За підписам якого до Верховної Ради 30 листопада 2022 року і надійшов лист з лаконічним висновком: нова редакція проєкту 5655 не відповідає антикорупційній стратегії. Допрацюйте! І вісім сторінок рекомендацій.
Зазначимо, що НАЗК не може вплинути на прийняття закону з корупційними висновками, а лише надати розголосу наявності таких факторів у документі. При цьому може також і не проводити повторного аналізу законопроєкту перед другим читанням, якщо такий уже був. І якщо, звісно, голова агентства не зацікавлений в усуненні всіх корупційних ризиків: у законі немає чіткого формулювання про повторну експертизу. Але є право у НАЗК її провести.
Водночас жодної публічної комунікації щодо своєї офіційної позиції НАЗК не здійснює. 8 грудня 2022 року НАЗК за підписом Вишневського дає відповідь Спілці архітекторів, уточнивши, що, за інформацією профільного комітету, засідання якого відбулося того ж дня, зауваження НАЗК враховано, проте остаточний варіант документу НАЗК досі не отримало.
13 грудня 2022 року парламент таки проголосував законопроєкт №5655, а наступного дня, 14 грудня, Олександр Новіков у інтерв’ю НВ заявив, що «всі висновки антикорупційної експертизи та рекомендації НАЗК повністю враховано. З погляду антикорупційних механізмів, агентство не бачить статей, які б створювали корупційні ризики».
Однак все виявилось не так просто, бо 26 грудня 2022 року НАЗК надіслало відповідь на повторний запит Національної спілки архітекторів України щодо відповідності ухваленого закону, в якому заявлено, що «представники агентства не брали участі в засіданні комітету 8 грудня, а також не були присутні в день голосування, а остаточний текст, поданий на підпис президентові, досі не опубліковано». Тобто остаточний варіант ухваленого тексту їм не відомий, як і той факт, чи враховані зауваження НАЗК. При цьому відповідь підписана Андрієм Вишневським, заступником Новікова, який комунікував щодо експертизи закону.
«Тобто Новіков 14 грудня таку можливість (ознайомитись із прийнятим документом) мав, а його заступник 26-го — ні», - вказує Інна Ведернікова на певну нестиковку в НАЗК.
Самого Вишневського через кілька місяців таки звільнять із НАЗК. Щоправда через інший кейс, де він також насмілився озвучити позицію, що відрізнялася від позиції голови НАЗК.
Водночас щодо законопроєкту №5655 Вишневський акцентував увагу на невиконаному п’ятому пункті зауважень і рекомендацій, та додав, що «Національне агентство завжди наголошувало, що основним корупційним ризиком цього закону вважає його розроблення в недостатньо відкритий та інклюзивний спосіб, із порушенням принципу прозорості й урахування громадської думки».
«Наразі Олександр Новіков активно відвідує заходи Мінінфраструктури, де авторка 5655 Олена Шуляк розповідає про «прозорі засади, на яких будуватиметься майбутнє відновлення України». Зокрема про «філософію закону, буквально прошитого жорстким примусом корумпованої місцевої влади навести лад у містобудівній документації», - зазначає авторка матеріалу та нагадує зовсім інші за риторикою рекомендації НАЗК: «У редакції проєкту закону посилюється роль містобудівних умов і обмежень і нівелюється містобудівна документація на місцевому рівні».
Співрозмовник журналістки в Агентстві зазначає, що інституційна спроможність НАЗК щодо антикорупційної експертизи дуже слабка. Зокрема, наявність лише одного невеликого управління на такому великому й складному напрямі не розв’язує проблеми, але дає змогу успішно допомагати міністрам і депутатам, які звертаються до НАЗК у процесі підготовки законопроєктів.
«Нацагентству потрібно мати достатню кількість глибоких експертів у всіх ключових секторах. І процедуру слід удосконалити — виключити правову невизначеність і можливість подвійно тлумачити норми, щоб не виникало таких ситуацій, як із 5655. Ресурси управління антикорекспертизи мають бути в кілька разів більшими. Тоді НАЗК стане однією з провідних частин системи запобігання корупції з її стримуваннями та противагами, що включає Мін’юст, Антикоркомітет ВРУ й експертне управління апарату парламенту», - зазначило джерело в НАЗК.
Зазначимо, що лише майже через рік видання «Цензор.нет» опублікувало стенограму засідання Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування від 28.11.2022, на якому обговорювалась «реформа» містобудування у вигляді законопроекту 5655. При цьому в Апараті ВРУ стверджували, що оскільки засідання Комітету відбувалися в режимі відеоконференцій, відеозапис та стенограма не велися.
Однак стенограма існує і з неї стає ясно, що НАЗК могло бути в змові з головою партії «Слуга народу» Оленою Шуляк, яка просувала законопроєкт на користь забудовників.
Під час засідання комітету заступник голови НАЗК Андрій Вишневський наголошував, що текст, який розглядається на Комітеті повторно, це «очевидно зовсім інший текст, ніж вивішений на сайті Верховної Ради до другого читання».
Тоді НАЗК наполягала на повторному проведенні антикорупційної експертизи документу.
Уже 8 грудня на засідання Комітету Олена Шуляк збрехала про повне врахування всіх зауважень НАЗК, хоча більшість зауважень враховано не було, а НАЗК не провело повторну експертизу, як мало це зробити. Це дозволило протягнути законопроєкт через комітет а потім ухвалити в Раді.
"Водночас Олена Шуляк доручила знищити офіційні документи Верховної Ради, щоб прикрити свою брехню і корупційну змову з керівництвом НАЗК", - зазначає колишній депутат Юрій Левченко, який надав виданню "Цензор.нет" стенограму засідання Комітету ВРУ.