До початку воєнного стану проблема так званих чорних нотаріусів, які вчиняли незаконні реєстраційні дій, була доволі гострою. Після таких дій адвокати постраждалої сторони вимушені були звертатися до Антирейдерської колегії Мін’юсту зі скаргами, ініціювати кримінальні провадження. Як варіант, вони також могли скористатися заходом забезпечення позову, коли суд своєю ухвалою забороняє вчинення тих чи інших реєстраційних дій щодо особи та/або її майна до розгляду справи по суті. Що ж, «чорні нотаріуси» також перейняли цей досвід.
Як усе працювало раніше
Пік незаконного відчуження майна припав на 2020–2021 роки. Боротися із незаконними практиками почала Антирейдерська колегія Мін’юсту. Найчастіше вона могла допомогти тим, що розпочинала процедуру позбавлення свідоцтва нотаріуса. Крім випадків, коли справа не належала до її компетенції. Антирейдерська колегія може приймати скарги лише на реєстраційні, а не на нотаріальні дії, а шахрайські схеми можуть бути побудовані в такий спосіб, що справа вже колегії буде не підзвітною. Нотаріально посвідчений правочин визнається державою в момент, коли нотаріус посвідчує цей договір, тому Антирейдерська колегія не оцінює нотаріальних дій на предмет незаконності. Якщо ж у законності виникають сумніви, вона направляє постраждалих до суду або Нацполіції.
А потім розпочалося повномасштабне вторгнення і доступ до реєстрів узагалі було закрито. Це суттєво змінило ситуацію, адже якщо певна особа має ключ до реєстру та хоче вчинити незаконні дії у ньому, запобігти цьому можна, заблокувавши або доступ такої особи до реєстру, або роботу самого реєстру.
Трохи пізніше Кабмін ухвалив постанову від 24 червня 2022 року №719, якою були впроваджені обмеження діяльності нотаріусів.
Зміни були значущі, серед них зокрема такі:
- заборона вчинення нотаріальних дій нотаріусами, робоче місце яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, де припиняється доступ користувачів до єдиних і державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану. Винятки: посвідчення довіреностей, засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, засвідчення вірності копій документів, нотаріальних дій, які можуть бути вчинені без використання спеціальних нотаріальних бланків;
- заборона нотаріального посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, якщо таке право набуто відчужувачем під час дії в Україні воєнного стану;
- можливість в окремих випадках нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав тощо на підставі довіреності. Наприклад, за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом;
- нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи — однієї із сторін відповідного договору.
А вже 4 жовтня 2023 року набрав чинності наказ Мін'юсту від 18 вересня 2023 року №3316/5 «Про внесення змін до Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату». Його суть у тому, що в разі надходження ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони розгляду Комісією подання про анулювання свідоцтва строк розгляду цього подання зупиняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або надходження ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову.
Як працює наразі
Фактично Нотаріальна палата повідомила про те, що суд виносить ухвалу про забезпечення позову і забороняє Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату розглядати подання про анулювання свідоцтва.
Свого часу схожий превентивний засіб використовували власники майна, — щоб захиститися від дій «чорних нотаріусів», вони накладали «підконтрольні» обтяження на власне майно, намагаючись ускладнити небажані реєстраційні дії щодо нього. Вочевидь, практика пішла в маси.
Звичайно, якщо наявне рішення в рамках забезпечення позову, то воно обов'язкове до виконання і фактично блокує розпочатий процес анулювання свідоцтва. Далі нотаріус, який потенційно діяв неправомірно, якомога довше затягуватиме процес судового розгляду. Але є правові шляхи вирішення проблеми, наприклад, в апеляційному порядку скасувати ухвалу про забезпечення позову і далі продовжити процедуру.
На практиці ми стикалися з такими випадками в минулому, але раніше цю проблему замовчували. Чи є таке явище масовим зараз? На сьогодні рейдерське переоформлення права власності не поширене, ситуація більш-менш стабільна, і ми не бачимо такої динаміки незаконного переоформлення прав власності. Але це не означає, що держава не повинна тримати у фокусі як саму проблему, так і шляхи обходу заходів контролю, які існують у правовому полі для обмеження зловживань із боку нотаріусів.