До кліматичного саміту COP26 у Глазго залишилося менше тижня. Приблизно 25 тисяч делегатів, включаючи високопосадовців з більш ніж 100 країн, планують взяти участь у саміті. Великі прогалини залишаються навколо зобов’язань щодо скорочення шкідливих викидів, оскільки багато урядів все ще не виконали минулі зобов’язання щодо відмови від викопного палива, не кажучи вже про те, щоб почати працювати над новими кліматичними цілями. Тим часом вчені попереджають, що головні світові економіки та корпорації повинні зробити більше кроків для стримування глобального потепління, пише The Washington Post.
Адміністрація президента США Джо Байдена оприлюднила низку звітів різних відомств про вплив зміни клімату та нових загроз. Знакова оцінка національної розвідки запропонувала три «ключові висновки» щодо того, як зміна клімату вплине на розрахунки політиків США та інших країн протягом наступних двох десятиліть.
По-перше, аналітики прогнозують, що глобальна геополітична напруженість буде посилюватися, оскільки країни прокладають шлях до більш «зеленої» економіки, працюють над новими технологіями та конкурують за ресурси.
«Дебати будуть зосереджені на тому, хто несе більшу відповідальність, країни змагатимуться за контроль над ресурсами та домінування над новими технологіями, необхідними для переходу на чисту енергію», — підсумовує звіт.
По-друге, доповідь попереджає, що кількість «транскордонних геополітичних точок спалаху» буде зростати через зміну клімату та невдоволення населення. У доповіді висвітлюється Арктика як одна з ймовірних зон великого міжнародного протистояння, оскільки її льодовики продовжують танути, а також нові конфлікти, що будуть розгортатися через дефіцит води, і хвилі кліматичних мігрантів, які змушені залишати свої домівки.
По-третє, у доповіді визначено, що «посилення фізичного впливу зміни клімату найбільш гостро буде відчуватися в країнах, що розвиваються, які, за оцінками аналітиків, також найменше здатні адаптуватися до таких змін». Це, у свою чергу, може означати додаткові зобов’язання дипломатичних, економічних і військових ресурсів у найближчі роки для багатих країн.
Жоден із цих висновків не повинен дивувати.
«Зміна клімату змінює стратегічний ландшафт і формує середовище небезпеки, створюючи складні загрози для Сполучених Штатів і держав у всьому світі. Щоб стримувати війну та захистити країну, Міністерство оборони повинно розуміти, як зміна клімату впливає на місії, плани та можливості», – сказав міністр оборони США Ллойд Остін.
Міністерство внутрішньої безпеки, до складу якого входить берегова охорона США, попередило, що у міру танення льоду в Північному Льодовитому океані конкуренція за рибу, мінерали та інші ресурси посилиться.
Інший звіт попереджає, що десятки мільйонів людей, ймовірно, будуть змушені покинути свої домівки до 2050 року через зміну клімату, включаючи 143 мільйони людей у Південній Азії, країнах Африки на південь від Сахари та Латинської Америки.
Однак, незважаючи на ці попередження, дій набагато менше. Президент Байден і його союзники намагаються проштовхнути законодавство, необхідне для того, щоб Сполучені Штати виконували заявлені адміністрацією зобов’язання щодо скорочення викидів. Напередодні кліматичного саміту уряди багатьох країн дали рішучі обіцянки досягти «нульового рівня» викидів парникових газів до середини століття або через кілька років, однак небагато урядів показали чіткі дорожні карти того, як вони будуть це робити. Багато країн досі продовжують інвестувати у викопне паливо.
«Саудівська Аравія також заявила про свій намір досягти «кліматичної нейтральності» до 2060 року, хоча наразі немає жодних ознак того, що вона прагне уповільнити свої інвестиції в розширення видобутку нафти та газу», - каже аналітик Сара Дадуш.
«Економіка Саудівської Аравії все ще в значній мірі залежить від доходів від викопного палива», – додала вона.
Організатори кліматичного саміту ООН вважають, що він повинен стати переломним моментом для поступової відмови від вугілля. Але відносно дешевий товар залишається важливою частиною енергетичної сфери в більшій частині світу, що розвивається. Крім того, вугільна промисловість розвивається в Китаї та Індії, які бачать вугілля як основу у виробництві електроенергії для свого населення.
«Хоча багатий світ відповідає за більшу частину викидів парникових газів, можливість уникнути загострення глобального потепління значною мірою залежатиме від того, що станеться в країнах, де рівень викидів все ще зростає», – каже вчений Крістіан Шеперд.
У рамках своїх кліматичних зусиль Пекін пообіцяв більше не розвивати вугільні проекти за кордоном. Але це має свої наслідки.
«Ризик, пов’язаний із заявою Китаю, полягає в тому, що якщо вугільні електростанції не будуть фінансуватися, країни можуть просто перейти на газ. Нові газові проекти також несумісні з Паризькою кліматичною угодою. Ми говоримо про країни, які все ще розвивають енергосистеми. Вони запитують: «Якщо ми хочемо піти шляхом енергії сонця та вітру, які приклади?», але чітких прикладів насправді немає», – сказала Крістін Ширер з аналітичного центру Global Energy Monitor.
Однак проблеми не лише в країнах, що розвиваються. Для прикладу, Німеччина, як найбільша європейська економіка та промисловий законодавець досі не може позбутися своєї залежності від вугілля, резюмує видання.
Величезний витік документів показує, як країни намагаються змінити найважливішу наукову доповідь про те, як боротися зі зміною клімату. З документів, які є в розпорядженні BBC News, виходить, що Саудівська Аравія, Японія та Австралія серед тих країн, хто просить ООН применшити необхідність швидкої відмови від викопного палива в підсумковому експертному звіті.