Зміна клімату спровокує кризу в сфері охорони здоров'я — FT

Попередження науковців про зміну клімату стають все більш рішучими. Глобальне підвищення температури на 1,5 ° C та втрата біорізноманіття ризикують завдати катастрофічної шкоди, яку неможливо буде компенсувати, пише Financial Times.

Запобігти такій катастрофі - це завдання не тільки для політиків, які незабаром зберуться у Глазго на саміт ООН зі зміни клімату COP26, а й для світових медичних працівників. Саме їм доведеться зіштовхнутися з безпосереднім впливом зміни клімату. Але при цьому, системи охорони здоров’я є потужними джерелами викидів вуглецю.

Зміна клімату загрожує сфері охорони здоров’я на багатьох фронтах. Найбільш очевидною загрозою є аномальна спека: нещодавнє дослідження підрахувало, що більше однієї третини смертей, пов'язаних зі спекою, між 1991 та 2018 роками, можна пояснити зміною клімату. До другої половини цього століття мільярд людей може опинитися в регіонах, де фізична праця стане небезпечною. У деяких регіонах лісові пожежі збільшуються за частотою та інтенсивністю, унаслідок чого населення страждає від токсичного диму.

Інші ризики менш прямі. З 2050-х років урожайність може впасти в середньому на 10 % і більше, що загрожує продовольчій безпеці, тоді як більша концентрація вуглекислого газу ризикує зменшити вміст важливих мікроелементів у посівах. Тим часом підвищення температури та більша кількість паводків сприятимуть поширенню інфекцій у воді та через їжу, а також захворювань, що передаються різними комахами.

Згідно з оцінками Світового банку, за відсутності ефективної кліматичної політики, до 2030 року понад сто мільйонів людей можуть стати жертвами бідності. Масовий голод буде стимулювати міграцію та конфлікти. І це стосується не лише фізичного здоров’я людей: дослідження, опубліковане минулого року, свідчить про те, що поширені психічні розлади можуть зберігатися протягом тривалого періоду після екстремальних погодних явищ, таких як посухи, повені та лісові пожежі.

Стратегії адаптації дають певну надію. Системи попередження про аномальну спеку, які вирішили використовувати деякі країни, можуть врятувати життя.

Але політика у сфері охорони здоров’я повинна остерігатися небажаних наслідків: наприклад, збільшення використання кондиціонерів може перевантажити електромережі та збільшити викиди парникових газів та інші види забруднення.

Потрібно, перш за все, активізувати зусилля для досягнення мети Паризької кліматичної угоди щодо утримання підвищення глобальної температури. Поточний прогрес є незначним, проте ефективні дії можуть суттєво компенсувати витрати на пом'якшення наслідків. Заміна викопного палива на чисту відновлювану енергію, наприклад, може запобігти 3,6 мільйона передчасних смертей через забруднення повітря щорічно.

Системи харчування наразі становлять близько 30 % світових викидів парникових газів. Переваги для здоров’я людей від скорочення виробництва червоного м’яса та збільшення споживання фруктів та овочів очевидні.

Комісія EAT-Lancet - група вчених, чий звіт про раціональне харчування вийшов у 2019 році, припустила, що до середини століття можна запобігти 10-11 мільйонам передчасних смертей на рік, перейшовши на переважно рослинну дієту.

Переобладнання будинків із кращою ізоляцією, захистом від холоду та, де це необхідно, покращеною вентиляцією для зменшення накопичення шкідливих речовин у повітрі також може зменшити викиди та покращити стан здоров’я людей.

Популяризація громадського транспорту, прогулянок пішки та їзди на велосипеді може принести значні переваги для здоров’я через збільшення фізичної активності. Розширення кількості зелених насаджень у містах також може принести користь як для здоров’я людей, так і для здоров’я планети.

Медичні працівники вже підтримують прогрес у цих сферах: минулого року понад 350 медичних організацій у всьому світі написали лідерам країн G20, закликаючи поставити боротьбу з кліматичною кризою у центр зусиль для відновлення після пандемії коронавірусу.

Однак дослідження, опубліковане організацією «Охорона здоров'я без шкоди» у 2019 році, показало, що на сектор охорони здоров'я припадає близько 4,4 % світових викидів парникових газів - якби це була країна, то вона б стала п’ятим за величиною джерелом шкідливих викидів у світі. Сфера охорони здоров'я також приносить інші види екологічної шкоди, такі як забруднення пластиком, проблема, що посилюється пандемією.

На тлі переговорів щодо цілей скорочення викидів та фінансових зобов’язань, які будуть тривати під час кліматичного саміту, можна випустити з уваги зростання впливу кліматичних змін на добробут людей. Однак здоров'я планети та її населення тісно переплетено, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зміни клімату торкнулися переважної більшості населення планети – вчені

Міжнародна група кліматологів, антропологів, палеонтологів і екологів заявила про те, що при збереженні підвищення середньої температури до 2500 року Земля може стати непридатною для життя людей. У своїй роботі вони розглянули три можливі сценарії розвитку подій, при найгіршому з яких регіони, що тривалий час були центрами зародження культури і розвитку видів (наприклад, басейн Амазонки), стануть неплідними.