Питання присутності на військовому параді в Москві з нагоди 70-ї річниці з Дня перемоги над Третім рейхом стане першим і складним питанням для нового міністра закордонних справ Великобританії після виборів. Враховуючи військову агресію Росії проти України, політичні ризики дуже високі.
Однак відправити високого представника Великобританії в Москву 9 травня було б варто. Про це на сторінках The Times пише оглядач Роджер Бойз.
Він зауважує, що санкції проти Росії за її військове вторгнення в Україну сильно нашкодили російській економіці. Світовий банк прогнозує, що цього року ВВП РФ скоротиться на 3,8%. А в Москві визнають, що 25% своїх проектів довелося заморозити через санкції і втрату доступу до міжнародних кредитних ринків.
Але все це не вплинуло на ставлення росіян до свого президента Володимира Путіна. Він користується високою підтримкою виборців і у всіх бідах звинувачує Захід. Багато росіян погоджуються з цим, і тому Європі не вдається санкціями вплинути на поведінку Путіна.
Саме час скорегувати стратегію Заходу. Це не означає, що санкції потрібно пом'якшити, про що останнім часом говорять дипломати. Навпаки, варто продемонструвати, що вони будуть посилюватися з кожним агресивним жестом Росії проти України. Крім того, варто посилити фінансову ізоляцію росіян, якщо Кремль не погодиться виконати мінські угоди і не припинить підігрівати конфлікт. Це може розділити політичну еліту в Росії.
Однак при цьому Заходу потрібно знайти канал комунікації з простими росіянами і дати їм зрозуміти, що санкції націлені не проти них, а проти Володимира Путіна і еліти в Кремлі, яка збагачується за рахунок країни. Тому відмова вшановувати пам'ять мільйонів радянських солдатів, які загинули у Другій світовій війні, не спрацює на користь встановлення цього діалогу з росіянами.
"Великобританія повинна публічно визнати мільйони жертв, яких втратила Росія під час війни і їхню важливу роль у перемозі над Гітлером. Як колись сказав Джон Веслі: "Той, хто не вільний, не ворог, а постраждалий". Іншими словами, ми не можемо демонізувати громадян країни з автократичним режимом, який страждає від клаустрофобії", - йдеться в статті.
Автор радить відправити в Москву для вшанування загиблих під час Другої світової війни принца Майкла Кентського, який "схожий на російського царя Миколу ІІ". Якщо ж Великобританія хоче уникнути присутності на параді танків і військової техніки, яка використовується у війні проти України, можна вчинити так, як канцлер Німеччини Ангела Меркель. Вона вирішила приїхати в Москву і вшанувати загиблих у Другій світовій війні на наступний день після параду на Красній площі.
При цьому Лондон також може вшанувати пам'ять і українців, які загинули у війні проти нацизму в складі Червоної армії і тим самим не дозволити Кремлю заявляти про "фашистів" у Києві.
"Заходу варто показати за допомогою своєї політики і сигналів, що Путін некомпетентний і вразливий лідер, оточений поплічниками, які не зацікавлені в розвитку Росії. Ми можемо зробити це, допомагаючи російській опозиції об'єднати зусилля і підтримуючи неурядові організації, які викривають корупціонерів. Ми повинні бути готові дати відповідь на питання: а що буде після Путіна? Доки ми не врахуємо ризики у своїй політиці, доти існуватиме побоювання, що в Росії з'явиться хтось значно гірший, ніж Путін", - пише оглядач.
Раніше видання Financial Times писало, що Москва демонструє свою військову відвагу напередодні параду 9 травня. Під час годинної репетиції в ніч на понеділок був вперше повною мірою продемонстрований публічно танк Т-14 "Армата". Автор статті вважає, що цей танк демонструє ті амбіції, які стоять за масованою програмою переозброєння російської армії.
В цей же час, в інтерв'ю виданню Colta Лілія Шевцова, старший науковий співробітник інституту Брукінгса – одного з найважливіших аналітичних центрів США, мілітаризація обернеться для Росії катастрофою і прискорить падіння системи. Вона нагадала про виведення, зробленому аналітиком цивілізацій Арнольдом Тойнбі: держава, яка тисне на педаль мілітаризації і пошук ворога, вступає на шлях самогубства.