Навіть коли росіяни вторгаються у вашу країну, це не дає права на паузу, коли справа доходить до викорінення корупції та приведення судової системи у відповідність до критеріїв конвергенції ЄС, пише Вероніка Мелкозерова для Politico.
Враховуючи, що ЄС збирається опублікувати звіти про прогрес України в березні, а потім знову в жовтні, просування країни у сфері верховенства права є швидшими, ніж очікувалося, але це два кроки вперед і один (дуже тривожний) крок назад.
Для президента України Володимира Зеленського, який заявив, що «майбутнє його країни в ЄС», життєво важливо зберегти динаміку, оскільки він знає, що членство України стикається з опором з боку традиційних членів ЄС, адже новий член може «розмити» їхні повноваження. Президент Франції Еммануель Макрон у травні заявив, що Київ «ймовірно, залишається за десятиліття» від членства в ЄС, а країни Західної Європи висловлюють постійну стурбованість щодо незахищеності, корупції та вартості відновлення нації, зруйнованої війною.
У цьому контексті Україна зараз рухається напрочуд швидко. Призначення нового антикорупційного прокурора дало поштовх боротьбі з хабарництвом, оскільки багато резонансних справ закінчилися вироками. Верховна Рада також ліквідувала Окружний адміністративний суд міста Києва, сумно відомий як найбільш корумпований суд в Україні.
З іншого боку, однак, зараз зростає занепокоєння щодо Конституційного Суду - вищого наглядового органу, який може скасовувати рішення уряду. Нова реформа загрожує політичним втручанням в орган, який би фільтрував кандидатів у судді. Це може стати серйозною перешкодою на шляху європейських прагнень України. І Єврокомісія, і Венеціанська комісія, консультативний орган Ради Європи з конституційного права, вже забили на сполох.
Закриття найкорумпованішого суду України
Ліквідацію ОАСК в Україні багато хто розглядає як один із найпозитивніших кроків у боротьбі з корупцією, але це далося нелегко.
Законопроект про ліквідацію суду Зеленський подав як невідкладний ще у квітні 2021 року. Однак український парламент зробив це лише 13 грудня, через чотири дні після того, як Держдеп США наклав санкції на голову ОАСК Павла Вовка за вимагання хабарів втручання в судові та інші публічні процеси.
Санкції США щодо голови суду стали останньою краплею, заявив голова правління неурядової організації Dejure Foundation Михайло Жернаков.
Але звільнення Вовка також було результатом сильного тиску з боку українського громадянського суспільства, яке викрило злочини суду, та антикорупційних організацій, які розслідували його провідних суддів.
У 2020 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило так звані плівки Вовка — прослуховування як суддів адміністративного суду, так і топ-адвокатів у зв’язку з кримінальною справою проти Вовка — на яких виявлено інформацію про велику кількість фальшивих позовів, незаконних ухвал та тиск з боку Вовка на суддів та чиновників.
«Настільки потужним Окружний адміністративний суд міста Києва зробила його унікальна юрисдикція, яка охоплювала не лише органи місцевого самоврядування столиці, а й усі державні органи, розташовані в Києві. А це означає всі державні органи. Ця широка юрисдикція дала їм величезну концентрацію влади. І тому її необхідно розділити зі новостворенним адміністративним судом», – сказав Михайло Жернаков.
Після оприлюднення плівок місцевими журналістами-розслідувачами громадськість дізналася про масове перешкоджання правосуддю та процвітання хабарництва на найвищому рівні. Проте всі судді та офіційні особи, ідентифіковані на записах, і досі заперечують їх автентичність.
Сам Вовк назвав ліквідацію суду «поспішним рішенням» парламенту, ухваленим під тиском «окремих груп активістів і лобістів». Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, навпаки, назвала цей день «вдалим днем для судової реформи».
Адвокат Ростислав Кравець, який представляє інтереси багатьох українських суддів, заявив, що всі звинувачення проти Вовка сфабриковані, і розкритикував судову реформу як таку, що була «підтримана іноземними силами».
Активісти та міжнародні партнери України справді неодноразово стверджували, що іноземні експерти мають гарантувати прозорий конкурс на призначення в українській судовій системі, сильно просякнутій політичними зв’язками, але Кравець обурився міжнародним тиском.
«Це неправильно. Ви можете уявити, як я приїду до Лондона, щоб допомогти їм обрати суддів? Європа намагається продати ідею, що всі судді в Україні – злочинці, які беруть хабарі. Це змусило багатьох залишити свої посади або приймати неправові рішення», – зазначив Кравець.
Другий крок вперед
Другим важливим кроком стало призначення Олександра Клименка головним антикорупційним прокурором.
У 2021 році скандально відомий Окружний адміністративний суд Києва заблокував призначення колишнього детектива антикорупційного бюро НАБУ. Клименко прославився тим, що розслідував справу про хабарництво ще одного високопосадовця в адміністрації Зеленського – заступника глави Офісу Президента Олега Татарова. Хоча Татарову інкримінували хабарництво, його справу передали з юрисдикції незалежних антикорупційних органів до Служби безпеки України. Незабаром після цього справа була похована.
Татаров публічно пообіцяв довести свою невинуватість і назвав справу проти нього особистою вендетою Артема Ситника, тодішнього голови НАБУ.
Лише в липні цього року Клименка призначили новим керівником САП після майже двох років зволікань і колосального тиску з боку міжнародних партнерів.
«Незалежна антикорупційна інфраструктура є важливою складовою демократії в Україні», — заявив голова Офісу Президента Андрій Єрмак у заяві про призначення Клименка.
Після того, як Клименко прийшов на посаду, було розблоковано кілька розслідувань про хабарництво, і колишні високопосадовці опинились у судах, СІЗО або сплатили штрафи.
Великий крок назад
Однак того самого дня, коли Україна ліквідувала ОАСК, вона зробила серйозний прорахунок у реформуванні свого надзвичайно важливого Конституційного Суду.
13 грудня український парламент проголосував за закон про реформу Конституційного Суду, але спостерігачі вказали на можливість політичного втручання у спосіб призначення суддів у новій системі.
Новий порядок передбачає створення дорадчої групи з трьох урядовців і трьох незалежних експертів з однаковою кількістю голосів під час відбору суддів. Вони будуть обирати кандидатів простою більшістю голосів. Рішення групи також не є остаточним, тому кандидати, які не пройшли оцінювання, можуть все одно балотуватися до Конституційного Суду.
19 грудня Венеціанська комісія рекомендувала змінити новий закон і ввести сьомого члена дорадчої групи, щоб надати незалежним експертам вирішальний голос під час відбору. Комісія також рекомендувала зробити рішення дорадчої групи обов’язковими до виконання, унеможлививши проходження до Конституційного Суду кандидатів із негативними оцінками.
Однак вже наступного дня Зеленський, прямуючи з прифронтового міста Бахмута до Вашингтона, підписав законопроект, проігнорувавши рекомендацію Венеціанської комісії.
«Голосування простою більшістю означає, що незалежним експертам знадобляться голоси політичних призначенців від уряду, щоб обрати кандидата до наступного етапу. З такими правилами дорадча група не зможе рекомендувати незалежних кандидатів», – сказав Жернаков з «Dejure».
Українські реформатори потребують тиску з-за кордону
Українські громадські організації закликали міжнародних партнерів продовжувати тиск щодо реформи Конституційного Суду. Михайло Жернаков стверджує, що через російське вторгнення деякі іноземні партнери зараз уникають публічної критики Києва, щоб не грати на руку Росії чи критикам України в ЄС.
«Зважаючи на заслужену популярність Зеленського, міжнародні партнери вважають за краще не критикувати Україну так різко, як це робили раніше, оскільки не хочуть жодним чином підривати авторитет Зеленського під час активних бойових дій. Але має бути червона лінія», – сказав Михайло Жернаков.
23 грудня нарешті висловилася Європейська комісія. Ана Пізонеро, речниця з питань розширення ЄС, заявила, що Комісія очікує, що українська влада повністю виконає рекомендації Венеціанської комісії, і буде контролювати процес.
Віталій Шабунін, голова київського Центру протидії корупції, зазначив у своїй заяві, що, якщо не внести змін, новий порядок відбору надасть Офісу Президента ефективний контроль над Конституційним судом. Офіс Президента не відповів на запит прокоментувати цю історію.
«Це фантастичний ризик. Конституційний Суд є єдиною інституцією, яка нині обмежує політичну владу в країні. І саме тому, що вона неконтрольована владою, вона може контролювати владу», – сказав Жернаков.
Ознакою важливості Конституційного Суду є те, що він розпалив кризу в 2020 році, коли визнав певні частини законодавства України неконституційними. Цим рішенням було скасовано публічний доступ до електронних декларацій про майновий стан і доходи, а також кримінальне покарання за брехню в них. Зміни практично паралізували боротьбу з корупцією в Україні, повідомили в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Це рішення Конституційного Суду було розкритиковане Венеціанською комісією та засуджене міжнародною спільнотою.
Більше тисячі чиновників уникли відповідальності за брехню в деклараціях, і лише зусиллями влади та громадськості вдалося нейтралізувати загрозу для антикорупційної інфраструктури.
Громадянське суспільство та міжнародні партнери за допомогою Зеленського зуміли очистити Конституційний Суд, а також інші вищі органи судової влади. А екс-голова КСУ втік за кордон.
На запитання, чому Зеленський зараз підписав такий суперечливий закон, Михайло Жернаков сказав, що хоча український уряд багато робить для наближення України до ЄС, в Офісі Президента все ще є люди, які опираються змінам.
«І поки Зеленський у Бахмуті чи в США, проскакують такі речі. Тому що вони хочуть зберегти контроль над ключовими законодавчими інституціями», – заявив Жернаков.
Громадянське суспільство готується дати відсіч, хоча зараз простір для критики обмежений через війну. Жернаков сказав, що існує ризик того, що Росія несправедливо використає таку критику щодо КСУ, щоб представити Україну як недемократичну та корумповану країну.
«Зазвичай російська пропаганда безпідставна і її можна спростувати простою перевіркою фактів. Але коли замість євроінтеграційних реформ влада підписує закони на кшталт цього, вони дають не просто зброю, а HIMARS російській пропаганді», – сказав Михайло Жернаков.