Десятиліттями КНДР погрожувала американським "імперіалістам" і їхнім союзникам у Південній Кореї "морем вогню" і жорстокою помстою, намагаючись втілити свої таємні ядерні проекти. Лідери в Пхеньяні були шумними, як маленька писклива собачка, яка кидається на спокійного і терплячого ротвелера.
Президент США Дональд Трамп, не помічаючи американської військової, економічної і політичної переваги, вирішив опуститися на рівень Північної Кореї і її пропаганди, коли пригрозив Пхеньяну "вогнем і люттю", а також атакою, "якої ще не бачив світ".
Світ пам'ятає кошмари застосування ядерної бомби силами США у Японії в часи Другої світової війни, тому ці його слова були тривожними.
Про це на сторінках лояльного до Демократичної партії видання New York Times пише старший науковий співробітник Atlantic Council, колишній старший заступник міністра оборони США з питань Росії, України і Євразії Евелін Фаркас.
Вона зауважує, що війна з КНДР буде не простою і може відібрати тисячі життів у Південній Кореї, а також сотні - у США. Тож погрози Трампа були необдуманою імпровізацією. Єдиний вихід - це розробка багатопрофільної стратегії для стримування загрози з боку Північної Кореї.
Коли Кім Чен Ин прийшов до влади у 2011 році, він постав перед трьома цілями: консолідувати свою владу, не дозволити іноземним акторам повалити його режим і провести поступові економічні реформи, щоб династія Кімів могла зберігати владу нескінченно довго. Про останній пункт часто забувають.
Кім Чен Ин здобув освіту у Швейцарії. Аналітики припускають, що він розуміє, що не зможе вічно тримати північних корейців у стані економічного пригноблення і байдужості до своєї бідності. Але йому потрібен час для зміцнення економіки країни.
Нещодавно КНДР продемонструвала здатність запустити міжконтинентальні ракети, щоб стримати Вашингтон від військового і політичного втручання. Більшість експертів вважають, що Кім Чен Ин наважиться застосувати ядерну зброю проти США лише в тому випадку, якщо вважатиме, що зовнішня атака неминуча.
"Тому найкращою політикою буде поєднати стримування, тиск, дипломатію і стимулювання. Крім того, варто вчитися на минулих успіхах і провалах. Ми повинні і далі зміцнювати нашу протиракетну оборону, проводити військові навчання з Південною Кореєю і Японією і зміцнити ядерну парасольку США. Тиск буде забезпечений завдяки ефективному виконанню санкцій ООН, які в разі потреби можна посилити", - пише Фаркас.
Вона додає, що американським дипломатам потрібно буде пояснити Північній Кореї, а також Китаю і Росії, що США не мають наміру повалити режим Кім Чен Ина чи демонтувати північнокорейську державу. А всі дії - це лише відповідь на загрозу, яка надходить від північнокорейської ядерної зброї. Співпрацюючи з Китаєм, Вашингтон може запропонувати ініціативи для допомоги КНДР зробити перші кроки до ринкової економіки і приватизації.
Також США можуть збудувати певну довіру з КНДР і досягти прогресу в полі так званих "гуманітарних" проблем: добитися звільнення американських і японських заручників Пхеньяна, допомогти об'єднанню сімей, які живують у Північній і Південній Кореї, а також повернути в США рештки тіл американських солдатів, які загинули під час Корейської війни.
Фаркас зауважує, що у президента Дональда Трампа є можливість за допомогою поєднання стримування, тиску, дипломаті і стимулювання не лише приборками загрозу з боку КНДР, а й добитися реальних змін для північнокорейського народу. А лише супердержави здатні на таке.
Раніше повідомлялося, що Сполучені Штати прискорили установку системи протиракетної оборони в Південній Кореїна тлі зростаючої напруги на Корейському півострові. Американська система ПРО повинна бути повністю готова вже до кінця 2017 року.
Як повідомлялося, раніше КНДР запустила ще одну балістичну ракету. Ракета перебувала в польоті 40 хвилин, після чого впала в море в виняткової економічної зоні Японії.
Нагадаємо, США ввели санкції проти компаній і громадян Росії, Китаю і КНДР за участь у розвитку ядерної програми Пхеньяну.
У свою чергу в Міністерстві закордонних справ Північної Кореї повідомили про те, що КНДР не буде згортати ядерну і ракетну програми, незважаючи на розширення міжнародних санкцій проти північнокорейського режиму.
Детальніше про проблеми взаємодії світового співтовариства з ядерної Північною Кореєю читайте в матеріалі Віктора Каспрука "Пхеньянська "стратегія ірраціональності" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".