Поширення вакцин проти COVID-19 продовжується в усьому світі, деякі країни вже почали масову вакцинацію, тому незабаром можна буде отримати багато даних про реальну ефективність щеплень. Вакцини є важливими інструментами, які допоможуть врятувати людство від пандемії, і більшість людей сприймають їх як частину повсякденного життя. Але є різні думки щодо того, як найкраще використовувати щеплення, крім того, зростає занепокоєння, що наявні вакцини проти коронавірусу не будуть достатньо ефективними проти нових штамів хвороби, пише британська газета The Guardian.
Дійсно, нещодавнє дослідження свідчить про те, що вакцина Оксфорд / AstraZeneca забезпечує лише мінімальний захист від південноафриканського штаму COVID-19. У будь-якому випадку варто розуміти, що таке вакцини, як вимірюється їхня ефективність і що вони можуть, а що не можуть робити.
Поради щодо використання вакцин постійно змінюються
Попри те, що існує багато загальних принципів, які використовуються для «розуміння» інфекцій, кожен патоген унікальний. Віруси часто мутують і змінюються залежно від місця поширення. Це створює багато невизначеності і означає, що постійно доводиться стежити за тим, що відбувається. Ця робота називається спостереженням, і без неї не можна ефективно застосовувати вакцини або модифікувати їх, щоб максимізувати ефективність. Ця нестабільність означає, що поради та рекомендації щодо щеплень часто будуть змінюватися, оскільки з’являється нова інформація про те, як найкраще використовувати вакцини.
Вакцини не гарантують повного захисту
Різні люди матимуть різну реакцію на вакцини, а деякі люди можуть залишатися несприйнятливими до щеплень. Вакцини зазвичай запобігають важким формам захворювання ефективніше, ніж відносно легким.
Теоретично це повинно стати ключовим фактором у питанні того, як вакцини працюють проти серйозних захворювань, але в багатьох хворобах, включаючи COVID-19, серйозні випадки трапляються відносно рідше, тому потрібні більш масштабні дослідження, які тривали б протягом тривалого періоду часу, щоб показати, наскільки реально вакцини є ефективними.
В умовах пандемії результати потрібні швидко, тому всі дослідження вимірюють ефективність щеплень відносно легких форм хвороби, адже такі випадки більш поширені, щоб швидко отримати кількісні дані. Оцінки ефективності, про які широко повідомляють для різних вакцин із досліджень фази 3, описують здатність вакцин запобігати відносно легким формам захворювання. Отже, якщо людина отримує вакцину, яка, згідно з повідомленнями, є ефективною, наприклад, на 80% проти симптоматичної хвороби, шанс захворіти по-справжньому важкою формою повинен зменшитися більш ніж на 80%, можливо, близько 100%, але жодна вакцина ніколи не гарантує 100 % захисту.
Не можна порівнювати кількісні дані різних клінічних випробувань для різних вакцин
У кожному дослідженні беруть участь різні люди в різних місцях. Тільки тоді, коли дві вакцини порівнюються “обличчям до обличчя” в одному і тому ж випробуванні, можна більш-менш точно судити, яка працює краще, а яка гірше, однак, такі «порівняльні дослідження» - рідкість. Насправді важко встояти перед «спокусою» порівняти дані про ефективність різних вакцин з результатами конкретних досліджень фази 3, але таке порівняння лише вводить в оману.
Не можна порівнювати результати клінічних випробувань із тим, як насправді працюватиме вакцина під час масової кампанії вакцинації «у реальному світі»
До клінічних випробувань зазвичай залучають переважно молодих здорових людей, менш схильних до захворювань з різних причин, завдяки чому випробування проходять більш гладко і швидко. Ці люди виступають добровольцями, а потім проходять скринінг та відбір перед отриманням вакцини або плацебо.
Як тільки вакцини переходять у загальне використання, люди, які отримують їх, не перевіряються однаково. Що стосується вакцин проти COVID-19 люди, які роблять щеплення першими, здебільшого будуть набагато старшими, ніж ті, хто брав участь у клінічних випробуваннях, а люди старшого віку, як правило, мають слабшу імунну реакцію і схильні до важких форм захворювань.
Під час клінічних випробувань випадковість вирішує, хто отримує вакцину, а хто ні. У реальному світі багато інших невипадкових факторів рухають те, що відбувається, тому порівняння людей, які отримали щеплення, з іншими, які вакцину не отримали, може бути необ’єктивним. З усіх цих причин рівень реальної ефективності вакцини, як правило, набагато нижчий, ніж оцінки ефективності, здійснені під час клінічних випробувань.
Ці два показники не можна порівнювати, оскільки вони вимірюють різні речі абсолютно різними способами. Коли стануть відомими показники ефективності вакцин у «реальному світі», варто очікувати, що вони будуть нижчими за показники ефективності під час клінічних випробувань, про які повідомлялося заздалегідь, але навіть попри це, вакцини зазвичай працюють.
Більшість (але не всі) вакцини можуть запобігати поширенню вірусу та допомагають досягнути «колективного імунітету»
Це насправді важливо, оскільки може допомогти «перекрити» багато недоліків програм масової вакцинації. Деякі люди не отримують вакцину - або вона не доходить до них, або вони відмовляються від неї. Дехто ж отримує вакцину, але вона не працює або працює недостатньо добре. Захисна дія вакцини зазвичай слабшає з часом, у деяких випадках швидше, у деяких – повільніше. У своїй сукупності, всі ці речі можуть стати джерелом проблем.
Але якщо вакциновані люди - або принаймні деякі з них - насправді взагалі не будуть заражатися інфекцією, або якщо вони будуть мати лише легкі форми хвороби і рідше інфікуватимуть інших, тоді інфекція врешті-решт вимре. Таким чином програма масової вакцинації непрямо захищає всіх людей, які не мають імунітету. Ось чому вчені з нетерпінням чекають, щоб дізнатись, чи впораються з цим завданням вакцини проти COVID-19.
Суть тут полягає в тому, що потрібно побачити загальну картину, аби зрозуміти, як насправді працюють вакцини. Погляд на дію вакцин проти COVID-19 на рівні окремих людей, населених пунктів або навіть цілих країн не показує повної картини, тому важко оцінити, як імунізація впливає на цілі популяції.
Коли запаси вакцин обмежені, вакцинація найбільш вразливих груп населення не просто приносить їм користь, вона приносить користь усім. Якщо ймовірність важких форм перебігу захворювань зменшиться якомога швидше, тоді тиск на лікарні також знизиться. Відсотки ефективності, про які повідомляється після клінічних випробувань різних вакцин, самі по собі не є ідеальними прогнозами впливу цих препаратів, адже препарати виходять у «реальний світ», де ситуація відрізняється від «лабораторних умов». Все буде залежати від того, як швидко і наскільки добре вакцини працюватимуть у реальному світі, а також дія щеплень залежить і від людей, які отримують їх. Важливу роль відіграє те, як швидко розповсюджуються наявні дози вакцин.
Але найголовніше питання - наскільки ефективно вакцини зменшують поширення хвороби. Якщо вони дійсно виконають цю функцію, тоді отримання колективного імунітету після масової вакцинації справді може стати шляхом повернення до нормальності, резюмує видання.
Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї.
30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.