З'являються зловісні ознаки того, що війна Ізраїлю з ХАМАСом може перерости в більш масштабну близькосхідну пожежу. Америка відправила до Перської затоки другу авіаносну ударну групу на чолі з авіаносцем «Ейзенхауер».
22 жовтня Держсекретар Ентоні Блінкен заявив про «ймовірність екскалації», додавши, що вірогідність подальших нападів іранських маріонеток на американські сили зростає.
«Ми не хочемо, щоб розвивався другий або третій фронт», - сказав Блінкен.
У Лівані також зростають побоювання, що Ізраїль може скористатися американським прикриттям для нанесення превентивного удару. Ізраїль евакуював свої міста поблизу кордону з Ліваном, а прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху попередив, що якщо «Хізболла»втрутиться в бойові дії, наслідки для Лівану будуть руйнівними.
«Однією з причин, чому Ізраїль відклав свій наступ в Секторі Гази, може бути посилення підготовки до ескалації на північному фронті. Міністр закордонних справ Ірану заявив, що регіон схожий на «порохову бочку». Автократичні правителі Ірану тримають один із сірників, який може її підпалити. Йдеться про «вісь опору» або мережу насильницьких маріонеток по всьому регіону», - пише The Economist.
Тегеран витратив два десятиліття на її розбудову в Іраку, Лівані, Сирії і Ємені. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, Іран полює на місця, де місцева влада слабка, куди легко перекинути особовий склад і зброю, і де жодна зовнішня сила не може кинути йому виклик.
«Здатність Ірану спричиняти хаос на відстані витягнутої руки: за допомогою ХАМАСу, «Хізболли», численних шиїтських груп в Іраку і єменських хуситів, - може навіть дати йому більше важелів впливу, ніж його звичайні військові можливості, які залишаються відносно слабкими», - йдеться в статті.
Мета Ірану зараз, як і протягом останнього десятиліття, полягає не в тому, щоб спровокувати відкриту війну із Заходом і його союзниками, а в тому, щоб посіяти невизначеність і нестабільність. Подібно до того, як Тегеран балансує на порозі перетворення в ядерну державу, він зберігає стратегічну невизначеність з "віссю". Він заперечує свою відповідальність, постачаючи групам на кшталт хуситів зброю, навчаючи їх і використовуючи як прикриття для здійснення атак, таких як ракетний удар по Saudi Aramco у 2019 році, який тимчасово зупинив 5% світового видобутку нафти. Мета - залякати і водночас ускладнити розрахунки Заходу.
«Ця стратегія влаштовує дедалі ближчого друга Ірану - Росію. Так само ізольована від Заходу, вона торгує зброєю і порушує санкції з Ісламською республікою. Варто лише згадати про розроблені в Ірані безпілотники-камікадзе Shahed-136, які вбивають українців», - зауважує The Economist.
Нинішня криза демонструє можливості і проблеми іранського підходу. Тегеран давно спонсорує ХАМАС, але, за словами західних чиновників, він не знав заздалегідь про підготовку нападу на Ізраїль 7 жовтня. Проте Іран намагався скористатися звірствами ХАМАСу і мобілізувати «вісь опору». «Хізболла» і Ізраїль обмінялися вогнем за явної підтримки Ірану і США відповідно. Загинуло 19 бойовиків «Хізболли». Хусити, які контролюють столицю Ємену, запустили три крилаті ракети середньої дальності, нещодавно придбані у Ірану, і кілька безпілотників, Все це полетіло в напрямку Ейлата, портового міста Ізраїлю (всі цілі були перехоплені американським есмінцем). А підтримувані Іраном шиїтські групи в Сирії і Іраку розширили боротьбу, неодноразово обстрілюючи ракетами і безпілотниками бази, де дислокуються американські війська (в результаті США скоротили свою дипломатичну присутність в Іраку).
The Economist пише, що Іран отримує деякі очевидні вигоди. Пожежа в Секторі Гази зупинила переговори про нормалізацію відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією. Будь-яка така угода стала б подальшим кроком в рамках Абрагамських угод, за якими Бахрейн, Марокко, Судан і ОАЕ з 2020 року встановили дипломатичні відносини з Ізраїлем. Шиїтські аятоли Ірану не можуть змиритися з думкою про ізоляцію, оскільки мусульманські держави, очолювані сунітами, та Ізраїль все більше співпрацюють. Спроби делегітимізувати угоди продовжуються. На зустрічі міністрів закордонних справ мусульманських країн у Саудівській Аравії 18 жовтня Іран закликав мусульманські країни запровадити нафтове ембарго проти Ізраїлю. Іранський режим підтримує заклики змусити Єгипет прийняти палестинців з Гази, можливо, в надії загострити напруженість між Ізраїлем і його найстарішим арабським союзником.
Регіональні потрясіння також означають більше грошей для Ірану, принаймні зараз. З 7 жовтня ціни на нафту зросли більш ніж на 5 доларів за барель. Америка прагне приборкати інфляцію напередодні виборів наступного року і негласно дозволяє Ірану експортувати більше нафти, незважаючи на формальне збереження санкцій.
«Ці іранські барелі дуже важливі для Джо Байдена», - каже нафтовий аналітик Ахмед Мехді.
Видобуток перевищив 3 мільйона барелів на добу, що стало найвищим показником з моменту запровадження санкцій адміністрацією Трампа у 2018 році. За словами Мехді, з року в рік іранський експорт зростає більш ніж на третину.
Проте ескалація проксі-війни зі США і їхніми друзями несе в собі великі ризики для Ірану. Вдома чиновники вихваляються, що вони знову стали «державниками», а президент Ебрагім Раїсі, якого багато хто на Заході вважає ізгоєм, останніми днями розмовляв з президентом Франції Еммануелем Макроном.
Пересічні іранці не в захваті від ситуації. Регіональна війна може спричинити новий цикл протестів всередині країни. Арміта Гераванд, іранська школярка, яка втратила свідомість 1 жовтня після побиття поліцією моралі, за словами місцевих активістів, була оголошена мертвою. Ця новина може відродити невдоволення, що вивело іранських протестувальників на вулиці у 2022 році після смерті під вартою Махси Аміні, затриманої за «неналежне» носіння обов'язкової чадри.
«Іранці втомилися від авантюр свого режиму за кордоном і не бажають ще більше страждати заради Палестини. Протести, організовані урядом, були малолюдні. Хвилина мовчання на футбольному матчі в Тегерані за загиблими в Газі була перервана бурхливими вигуками. «Ні Газі, ні Лівану, ми жертвуємо наші життя за Іран», - скандували протестувальники з вікон.
Тіньова війна Ірану - делікатна гра, і не ясно, чи може країна контролювати своїх маріонеток. Після вбивства генерала Касема Сулеймані три роки тому іранські сателіти збільшили свою автономність. Оскільки вони розкидаються погрозами війни так само, як і ракетами, їм, можливо, буде важко відступити від своєї риторики. Відсутність реакції може підірвати довіру до них з боку місцевих прихильників. Наземне вторгнення Ізраїлю в Сектор Гази може змусити їх діяти.
Маріонетки також повинні збалансувати свої військові прагнення з інтересами країн, що ними керують. За словами іранських чиновинків, Башар аль-Асад в Сирії заявив «Хізболлі», що не має бажання прислухатися до закликів організації атакувати Ізраїль зі своєї території. Асад вважає, що ХАМАС зрадив його, ставши на бік повстанців в 2011 році. І це після того, як уряд Сирії надав членам організації притулок. Тепер він не хоче воювати за них.
Ліван боїться стати ще одним жертовним пішаком. Шиїти - найбільша конфесія в країні, але інші 17 офіційних конфесій складають більшість. Показово, що лідер «Хізболли» Хасан Насралла, відомий своїми войовничими промовами, від початку бойових дій відмовляється звертатися до своєї публіки зі свого бункера в Бейруті. Загроза війни перекреслила надії Лівану на відродження туризму. Страхова компанія Lloyd's дала зрозуміти, що може відкликати страховку, а національний авіаперевізник Лівану Middle East Airlines переводить частину свого флоту в Туреччину. Америка наказала своїм громадянам покинути країну. Прем'єр-міністр Лівану заявив, що «рішення про війну і мир» не в його руках.
Якщо маріонетки Ірану нападуть на об’єкти США або на Ізраїль, тоді Америка, швидше за все, відповість їм, а не їхньому спонсору в Тегерані.
Тим не менш, це гра з високими ставками. І в довгостроковій перспективі рішення Ірану мобілізувати «вісь опору» сигналізує про те, що він рухається до ізоляції і автократії. Лише місяць тому режим святкував обмін ув'язненими з Америкою і неминучу передачу Ірану 6 мільярдів доларів заморожених доходів від продажу нафти. Аятола Алі Хаменеї благословив прямі переговори вперше після того, як адміністрація Трампа вийшла з ядерної угоди. Дехто говорив про нову розрядку. Тепер вона лежить в руїнах і ймовірність катастрофічної ширшої війни хоч і низька, але все ще занадто висока, щоб можна було не тривожитися.