Національна оборонна стратегія Міністерства оборони США на 2018 рік переоцінила стратегічні переваги Америки: американські військові ледве не втратили світову першість і, щоб залишатися конкурентоспроможною, Америці необхідно здійснити фундаментальні зміни. А саме, важливо зміцнювати міжнародні союзи та партнерські відносини. Професіонали національної безпеки у всьому політичному спектрі схвалили цю стратегію, і Конгрес надав їй двопартійну підтримку. Однак, незважаючи на успіх Національної оборонної стратегії у формуванні відчуття невідкладності, він не змінив пріоритетів оборонних інвестицій у масштабі, необхідному для підготовки американських військових до конкуренції з впливовими державами. Китай уже встигнув кинути виклик США. Для того, щоб Америка змогла успішно конкурувати з Росією та Китаєм, їй необхідно реально оцінювати свої можливості, пише The Washington Post.
Важливим фактором є фіксація "готовності" та того, як це осмислюється військовими службами, Міністерством оборони та Конгресом. Щороку Сполучені Штати витрачають мільярди на побудову «готовності», розробляють метрики для її вимірювання, але що ж таке ця «готовність» насправді?
Готовність - це, головним чином, готовність до бою - наявність відповідного спорядження, навчання та технічного обслуговування для досягнення успіху на нинішніх та майбутніх полях битв. Однак, впродовж останніх двох десятиліть розуміння готовності дещо змінилося. Вона стала синонімом «доступності». Іншими словами, військовий підрозділ доступний для негайного розгортання - готовий до "бою сьогодні ввечері".
Але як щодо підрозділів, які повинні боротися у «завтрашніх» конфліктах? Цей короткотерміновий і вузький погляд на готовність, можливо, був доречним для більш ранньої епохи, коли військовий потенціал Америки значно перевищував можливості супротивників, але він погано підходить для середовища, яке характеризується великою конкуренцією за здобуття глобального впливу.
Щоб конкурувати з Китаєм та Росією, а також успішно вирішувати інші проблеми, американські військові потребують нових критеріїв оцінки готовності. Вони повинні менше зосереджуватися на короткостроковій перспективі, а більше на майбутніх можливостях та бойових перевагах перед конкурентами.
Сучасна структура американської військової готовності є незбалансованою і передбачає надлишкові витрати на застаріле обладнання, більшість з якого було розроблено у 1980-х та 1990-х роках. Раніше це могло сприяти стримуванню конфліктів та перемогам у битвах, але зараз це не забезпечує переваги над конкурентами. Необхідно встановити нову основу для визначення готовності, яка краще враховує сьогоднішні потреби разом із потребами завтрашнього дня, включаючи елементи поточної готовності, модернізації та ризику.
Для початку варто додати до метрик готовності нові рівні аналізу, використовуючи штучний інтелект. Така структура дозволить керівникам військових служб краще розставляти пріоритети щодо інвестицій у дослідження, розробки та майбутні ініціативи із проектування збройних сил, а не витрачати більшу частину своїх ресурсів на підтримку застарілих можливостей.
Врешті-решт, нові критерії готовності дозволять створити американські військові сили, необхідні для взаємодії із союзниками та партнерами, а також для конкуренції з противниками. Крім цього, нова основа готовності надасть перевагу у стримуванні конфліктів. Побудова міцної, керованої даними аналітичної системи готовності допоможе краще збалансувати ризики та компроміси.
Для досягнення бойових переваг у конкуренції потрібно буде пришвидшити інвестиції у нові розробки, включаючи гіперзвукову зброю, дистанційно керовані літаки з підтримкою штучного інтелекту, мобільні ракети наземного запуску великої дальності та краще інтегровану протиповітряну та протиракетну оборону.
Варто не скорочувати кошти на короткострокову готовність та застарілий потенціал, а скоріше перенаправляти фінансування на трансформаційну модернізацію як частину нової системи та узгоджуватися з моделями проектування збройних сил у майбутньому. Оновлення того, як вимірювати та оцінювати «готовність», дозволить військовим службам, Міністерству оборони та Конгресу "виявити, замінити та, зрештою, позбутися дорогих і неефективних застарілих платформ".
Зрозуміло, американці очікують, що їхні Військово-повітряні сили та Корпус морської піхоти будуть готові захищати націю як сьогодні, так і в майбутньому. Але заклопотаність сучасними кризами ставить під загрозу підготовку до майбутніх викликів. США зараз отримали унікальне, але обмежене вікно можливостей. Для того, щоб бути конкурентоспроможною на міжнародній арені, Америці варто діяти вже зараз, резюмує видання.
Що робити зі зростанням Китаю - є найбільшим геополітичним викликом, з яким зіштовхнуться усі західні демократії в 2021 році, при цьому, жодна з демократичних країн досі не має послідовної відповіді на це питання. До того ж, Китай став перешкодою на шляху до відновлення відносин Європи та США. Вплив Китаю стрімко зростає у всьому світі. За прогнозами, до 2028 року Пекін наздожене США як найбільшу економіку.