Війна між Україною і Росією досі триває. Близько 400 українських солдатів і понад 200 мирних мешканців Донбасу загинули з того часу, як у столиці Білорусі були підписані так звані Мінські угоди. І ще багато людей можуть загинути.
В той час, як лідери Євросоюзу збираються на саміті обговорити питання продовження санкцій проти Росії, вони не можуть собі дозволити проігнорувати продовження насильства на Сході України.
Про це на сторінках New York Times пише директор Центру російських досліджень при Henry Jackson Society Ендрю Фоксхолл. Він підкреслює, що Мінські угоди значно вигідніші для Володимира Путіна, ніж для уряду в Києві. Вони дозволили російському президенту змусити Україну змиритися з окупаційною владою, які він встановив на захоплених територіях. До того ж угода поставила президента України Петра Порошенка "між молотом і ковадлом". Виконання її умов наражає його на критику як політичних суперників, так і союзників. До того ж, рух України в напрямку зближення з ЄС стає через це більш складним викликом.
І в цей же час саме Володимир Путін найменше зробив для того, щоб виконати умови Мінських угод. Він продемонстрував, що у нього є можливість зупиняти і відновлювати війну в Україні тоді, коли йому заманеться. За перші півроку після підписання угоди ОБСЄ фіксувала численні порушення її умов з боку проросійських сил, які обстрілювати українців з артилерійських гаубиць і зенітно-ракетних комплексів, а також застосовували танки. Потім першого вересня на тлі вторгнення Росії в Сирію почалося відносне перемир'я в Донбасі.
А тепер, з листопада, насильство на Сході України з боку проросійських терористів знову посилюється. Але це ще не всі порушення угоди, на які пішов Путін. Документ зобов'язує його вивести всі війська з Донбасу. Але замість цього він відправив на Схід України близько 9 тисяч регулярних військ і понад 30 тисяч бойовиків з Росії.
Спостерігачі ОБСЄ повинні були б отримати повний доступ до всіх військових об'єктів і арсеналів обох сторін конфлікту. Натомість проросійські терористи відмовилися показувати їм усі свої сховища тяжкого озброєння. Крім того, бойовики перехоплюють безпілотники ОБСЄ, за допомогою яких працівники організації стежать за збереженням перемир'я.
Так звані "ДНР" і "ЛНР" повинні були надати повний доступ міжнародним організаціям, зокрема UNICEF, щоб вони могли доставляти гуманітарну допомогу в зону війни. Але бойовики, навпаки, заборони їм завозити в Донецьк і Луганськ необхідні речі, продукти і ліки. Також терористи вигнали із самопроголошених "республік" медиків з організації "Лікарі без кордонів".
Але при всьому цьому Росії вдалося уникнути критики європейських урядів. В ЄС зосередили свою увагу на війні в Сирії проти "Ісламської держави" і напливу біженців. Не зрозуміло, чому Росія порушує умови Мінських угод. Можливо Путін намагається збити Україну зі шляху до інтеграції з Євросоюзом, зокрема зірвати виконання угоди про зону вільної торгівлі між Києвом і Брюсселем. Також, вірогідно, він намагається натиснути на Порошенка, відволікаючи увагу світу своєю авантюрою в Сирії, щоб змусити українського президента капітулювати перед Москвою і виконати усі її забаганки.
Та попри всі можливі мотиви Путіна, цілком зрозуміло, що він вважає ознакою слабкості те, що Західні уряди забули про Україну. І це лише його підбурює на нову агресію.
В березні президент Європейської Ради Дональд Туск заявив, що санкції не будуть скасовані до тих пір, поки Росія не виконає всі умови Мінських угод. Але потім сталися теракти у Франції, і Росія раптом стала "партнером" для деяких країн на Заході у війні проти "Ісламської держави". Путін розраховує, що зможе виторгувати у ЄС і США поступки в Україні в обмін на допомогу в Сирії.
Саме тому Євросоюз не може дозволити собі скасувати санкції проти Росії. Якщо це станеться, що ЄС тим самим визнає, що Кремль має право захоплювати і дестабілізувати будь-яку територію у світі. Росія зруйнує і перекроїть на свою користь світовий порядок, який встановився після Холодної війни. А московський авторитаризм переможе брюссельську ліберальну демократію.
Але і простого продовження дії санкцій теж замало, так само як і встановлення нового "перемир'я", коли Росія остаточно покладе край нинішньому. ЄС повинен посилити виконання своїх санкцій. Його відомства повинні проаналізувати, як санкцій діють на росіян і компанії з "чорного списку", а також вивчити, як вони обходять економічні заборони.
Для України і Заходу головною метою у процесі виконання Мінських угод повинне стати повернення під контроль Києва усіх територій і кордонів, що мало статися до кінця цього року. Захід повинен показати Путіну, що він готовий не лише говорити, а й карати Москву за невиконання домовленостей.
Також автор вважає, що армія України не зможе перемогти війська такого "нафтового гіганта", як Росія. Тому Захід повинен і надалі тренувати українських солдатів, відправляти своїх військових радників, передавати військове обладнання, щоб підняти ціну подальшої агресії для Путіна. Без всього цього співпраця Заходу з Москвою щодо Сирії може лише заохотити російського президента піти у наступ проти України.
Тим часом, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер оголосив, що санкції ЄС проти Росії будуть подовжені ще на 6 місяців. За його словами, цю думку повністю поділяє голова європейського парламенту.
Санкції проти Росії вводилися США, Євросоюзом та деякими іншими країнами (Австралією, Японією, Канадою, Норвегією і так далі) в декілька етапів в 2014 році. Після анексії Криму США і ЄС ввели персональні санкції проти політиків та інших громадян Росії і України, які відповідальні за підрив територіальної цілісності України.
Санкції більш високого рівня - економічні, були введені влітку 2014 року (ряд економічних санкцій США ввели ще навесні), після агресії Росії на сході України, в Донбасі. Умовою для їх скасування є повне виконання Мінських угод.