Чому Захід і Росія більше не можуть домовитися про єдину політку в сфері бепзеки? Тому що Володимр Путін зосереджений не на непорушності кордонів, а не поділу сфер впливу.
Про це на сторінках німецького видання Die Zeit пише Міхаель Турманн.
Він зауважує, що в Москві помітили певну роздробленість країн НАТО на саміті, який відбувся минулого тижня. Але до їхнього злорадства додалося ще й відчуття розчарування, коли президент США Дональд Трамп заговорив про загрози з боку Росії. В Кремлі сподівалися на дещо більше від американського лідера, ніж антиросійські слова.
Тим часом, здається, що Росія майже змирилася з тим, що у неї погані відносини із Заходом. У минулому СРСР завжди намагався зіграти суперечках у західному блоці, намагаючись обплутати євроейців і відібрати їхню прихильність у американців. Особливо добре у Кремля це вийшло в 1966 році, коли тогочасний президент Франції Шарль Де Голь прибув у Москву з візитом. А от коли Путін зустрівся з новим французьким лідером Еммануелем Макроном, розмова пройшла у дуже холодній атмосфері, в якій відчувалася дистанція.
На думку оглядача, розчарування росіян і європейців один в одному криється в зруйнованому під Європою фундаменті. Особливо це було помітно на круглому столі, який пройшов у Санкт-Петербурзі в кінці травня. Учасники дискусії від ЄС і Росії намагалися розмовляти один з одним, але в них не вийшло. Якою б не була тема, через п'ять хвилин почиланася суперечка про розширення НАТО, війну в Косово, розширення ЄС і війну в Україні. Тож спільну мову сторонам ще довго не вдасться знайти.
"Коли європейці говорять про надійні кордони, вони мають на увазі те, що не можна відправляти війська через кордон іншої держави, як Росія це зробила в Україні у 2014 році, а також не можна анексовувати чужі території, як в Криму. Коли ж російська влада говорить про надійні кордони, вона має на увазі неприйнятність розширення НАТО і ЄС. Влада і вплив у її розумінні не доторканні. Європейці говорять про державні кордони, росіяни - про сфери впливу", - пояснює автор.
На його думку, "больвий поріг" Росії закінчується за кілька сотень кілометрів від західного кордону Білорусі і України, на кордоні Сербії, яку Москва нізащо не хоче бачити в НАТО і ЄС. І ці мрії Росії про сферу впливу заважають їй розвантажити відносини з Європою і отримати вигоду від протирічь між Брюсселем і Вашингтоном, які з'явилися завдяки Трампу.
Втім, навряд чи позиція Москви зміниться. Адже Путін хоче зіграти на анексії Криму під час виборів. Експерти вважають, що таким чином Кремль розраховує, що зможе мобілізувати виборців за рахунок націоналістичних переживань, пов'язаних з незаконною анексією півострова.
Раніше в своїй статті для DT.UA Олексій Їжак писав, що Путін шукає нову економічну стратегію перед обранням на ще один термін. в боротьбу за розробку економічної стратегії для нового президентського терміну минулої весни першим включився колишній міністр фінансів, все ще вхожий в кабінет президента Олексій Кудрін зі своїм Центром стратегічних розробок. Столипінський клуб, фронтменом якого є радник російського президента Сергій Глазьєв, тут же почав творити альтернативу.
Детальніше про можливого наступника Путіна читайте у статті Олексія Їжака "Медведєв і порожнеча" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".