UA / RU
Підтримати ZN.ua

Путін накинув оком на Європу. Які країни НАТО він атакує після України?

Автор: Володимир Кравченко

Під час масованої ракетної атаки Росії на українські міста Польща підняла в повітря дві пари винищувачів F-16. Наразі поляки обмежилися цим. Але вони готуються до гіршого. Адже країни Західної та Східної Європи можуть стати наступними жертвами російської агресії.

Напевно, для когось такий розвиток подій виглядає малоймовірним сценарієм, оскільки ці країни перебувають під парасолькою статті 5 Північноатлантичного договору. Але для багатьох експертів і політиків настільки ж малоймовірним було й широкомасштабне вторгнення Росії до «захищеної» запевненнями Будапештського меморандуму України. Однак напад на одну з країн НАТО — більш ніж реальний сценарій: Путін поставив собі за мету відновити Російську імперію та перекроїти міжнародний порядок.

І наразі ніщо не вказує на те, що він відмовився від цих планів.

Читайте також: Atlantic Council: Росія ніколи не була державою або "Чому у Кремлі не можуть прийняти свої кордони"

Розуміння небезпеки поки ще прийшло не до всіх держав ЄС і НАТО, хоча в країнах Балтії та Скандинавії, Польщі, Чехії, Нідерландах військові й політики усвідомили реальність загрози. Так, головнокомандувач армії Нідерландів генерал Мартін Війнен днями заявив, що Королівство має готуватися до можливого військового протистояння з Росією. «Ми не маємо думати, що наша безпека гарантована лише тому, що перебуваємо за 1500 кілометрів від них», — зазначив генерал.

Утім, на сьогодні найімовірнішою військовою метою Путіна є не Нідерланди, Фінляндія чи Польща, а країни Балтії. З одного боку, російське керівництво не може пробачити Латвії, Литві та Естонії (одним із перших республік СРСР, які оголосили про свою незалежність) подій 1990 року. З іншого — в Кремлі побоюються перетворення Балтійського моря на «внутрішнє море НАТО» після вступу до Альянсу Фінляндії та Швеції. Аби «відкрити вікно в Європу», Путін готовий піти стопами Сталіна й окупувати балтійські держави.

Сценарій нападу Росії на ці країни Балтії виглядає реалістичним не лише тому, що вони мають слабкі збройні сили, а й тому, що немає стовідсоткової впевненості в тому, що НАТО застосує статтю 5. Підживлює агресивність Кремля як перспектива повторного приходу Дональда Трампа в Білий дім і загроза виходу США з НАТО, так і виявлення організаційно-технічної неготовності Заходу до тривалого збройного протистояння за умов сучасної війни.

Читайте також: Путін погрожує Фінляндії після її вступу до НАТО: "Проблем не було, тепер будуть"

Як з’ясувалося, у країн — членів Альянсу, які навіть не беруть участі в бойових діях, бракує боєприпасів і техніки для повноцінної підтримки України у війні високої інтенсивності. А перезапуск ОПК потребує часу та грошей. Наші західні партнери повільно розкачуються, нарощуючи виробництво танків, ЗРК, артилерії та боєприпасів, настільки необхідних нам для ефективного протистояння агресору. І більшість країн НАТО так і не досягла заявленого рівня військових витрат у 2% від ВВП.

Упевненість Путіна у своїх силах зростає на тлі політичних розбіжностей між США та ЄС щодо підтримки України й дедалі гучніших закликів до переговорів із Росією та замороження конфлікту. Звісно ж, у Москві не можуть не радіти результатам соцопитувань західних європейців, які демонструють украй низьку готовність населення країн ЄС захищати свою країну в разі нападу.

Так, згідно з результатами опитувань німецького видання Stern і польського Rzeczpospolita, воювати за свою країну готовий лише кожен шостий німець (17%) і поляк (15%). Водночас 19% німців зазначили, що, ймовірно, готові захищати країну, а 61% (!) — «імовірно» або «за жодних умов» не готові. В Польщі 29% готові піти волонтерами, наприклад, до лікарні, а 15,7% — до армії, але як волонтери, 25,5% респондентів збираються виїхати в безпечну частину країни, а 11,9% — виїхати з родиною за кордон, 22% нічого не робитимуть, а 11,6% не знають, що робитимуть.

Читайте також: Росія через пару років може напасти на Молдову і країни Балтії – головнокомандувач армії Бельгії

Розв’язує руки Кремлю й відсутність рішучості Заходу реагувати на російські ракети та дрони, які залітають до Польщі та Румунії. Звісно ж, не можна виключати й випадкове залітання ракет на їхню територію. Але також є підозри, що в такий спосіб Росія проводить як практичну розвідку можливостей протиповітряної оборони країн — членів НАТО, так і перевірку політичного керівництва країни на здатність адекватно реагувати на загрози.

У відповідь на такі інциденти Варшава та Бухарест наразі воліють викликати послів і висловлювати їм занепокоєння: Вашингтон нав’язує східному крилу НАТО антиескалаційну модель поведінки.

На цьому тлі міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс застерігає союзників від повторення історичних помилок і закликає Захід не чекати «ефекту Перл-Гарбора».

У Німецькій раді з міжнародних відносин (DGAP) вважають: якщо війну в Україні буде заморожено, то Росії знадобиться від шести до десяти років, аби переспрямувати своє нинішнє виробництво на відновлення збройних сил до рівня, коли вона зможе напасти на НАТО. Причому бойова міць російської армії перевищить нинішній потенціал стримування Альянсу в звичайній війні в Європі. Німецькі експерти припускають, що в країн — членів НАТО в Європі залишається від п’яти до дев’яти років, аби підготуватися до відбиття можливого нападу Росії.

Зі свого боку у Варшаві прогнозують, що в них є від сили три роки, щоб підготуватися до такого сценарію. За словами голови Бюро національної безпеки Яцека Севери, російський ВПК працює в три зміни й може відновити армію РФ у найближчі три роки. «Якщо ми хочемо уникнути війни, країни НАТО на східному фланзі мають прийняти коротший, трирічний часовий горизонт, аби підготуватися до конфронтації. Це час, коли на східному фланзі має бути створено потенціал, який був би чітким сигналом для стримування від агресії», — заявив Севера.

Читайте також: Країни НАТО мають лише три роки, щоб підготуватися до нападу Росії — Польща

Однак ці оцінки є занадто оптимістичними: у Європи немає ні п’ятьох, ні трьох років. В Україні вважають, що воєнна кампанія проти країн Балтії може розпочатися вже 2025 року й для вторгнення не обов’язково заморожувати війну з Україною: Путін може вести війну одночасно на кілька фронтів.

Хоча й зі скрипом, але в Європі відбувається поступове переосмислення загрози, що походить від Росії. По-перше, під тиском Сполучених Штатів європейські країни почали все-таки збільшувати витрати на оборону. По-друге, під впливом агресії Росії проти України держави ЄС і НАТО потроху оговтуються від путінського гіпнозу й реалістичніше оцінюють ризики, що їх продукує Кремль. Але все відбувається дуже повільно. І європейці можуть не встигнути схаменутися, як наступними жертвами нападу Росії виявляться вони самі.

Платою за цю неготовність оперативно реагувати на ризики з боку Росії стане загибель людей, руйнування сіл і міст — усе те, що нині європейці спостерігають в Україні. Поки що спостерігають…