Потенційне військове вторгнення Росії в Україну матиме «довготривалі наслідки», — заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, але це досить «занижена оцінка». Жоден із наслідків не буде позитивним. Окрім неминучого кровопролиття, атака Росії може дестабілізувати всю Європу. Якщо Москва почне наступ на Україну, яку вона вважає «російською територією», це стане поганим прикладом для Китаю, який посилює тиск на Тайвань, пише The Washington Post.
Проте повномасштабна агресія проти України – це саме те, до чого президент РФ Владімір Путін підготував свої збройні сили, за даними урядів Сполучених Штатів та європейських країн, які стверджують, що на кордонах з Україною розміщено приблизно 90 тисяч російських військових.
Росія також мілітаризувала Крим, який Путін анексував у 2014 році. «Союзник» Москви Білорусь, яка також межує з Україною, як повідомляється, відкриває свою територію російським військовим.
Українська розвідка прогнозує сценарій, за яким російські війська можуть почати вторгнення вже наприкінці січня.
Однак існує ймовірність того, що Путін планує не фактичне вторгнення на територію України, а просто ще одну кампанію з довгої серії тактики тиску, щоб перевірити стійкість і згуртованість демократичного уряду України і західного альянсу та сподіваючись отримати геополітичні поступки.
Те, як очільник Кремля вирішив провести кампанію тиску на Україну зараз, свідчить, що Путін відчуває вразливість США та інших демократичних країн через пандемію та внутрішньополітичні суперечки.
Адміністрація президента США Джо Байдена справедливо намагалася переконати Путіна, що Сполучені Штати уважно стежать за ситуацією. Директор ЦРУ Вільям Бернс навіть здійснив візит до Москви минулого місяця.
Блінкен також погрожував «економічними заходами з сильним впливом», ймовірно, посилаючись на припинення доступу Росії до глобальної системи фінансових транзакцій SWIFT.
Незважаючи на те, що Росія змогла витримати попередні економічні санкції США та Європи, блокування доступу до SWIFT дійсно було б потужним ударом для російської економіки, яка залежить від експорту нафти за ціною в доларах.
За деякими оцінками, це призведе до зниження економічної потужності Росії на кілька відсоткових пунктів, принаймні спочатку.
Враховуючи ймовірні наслідки, пов’язані з втраченими життями та економічним занепадом, вторгнення в Україну має пройти раціональний аналіз витрат і вигоди в РФ.
Але є ознаки того, що Путін розглядає це питання не з точки зору геополітичної чи економічної вигоди, а скоріше як питання повернення Росії колишньої слави та скасування розпаду СРСР. Путін вже називав розпад Радянського Союзу «геополітичною катастрофою».
У липні президент РФ опублікував статтю, в якій агресивно стверджував, що Україна не є незалежною державою, а лише історично невід’ємною частиною Росії, яка не має власної етнічної ідентичності, культури, релігії чи мови.
Можливо, ще є час «зупинити» Путіна і переконати РФ, що реальним виходом з кризи має стати дипломатичне рішення, яке Блінкен вкотре запропонував на зустрічі з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим.
Однак для успіху дипломатії, США повинні підкріпити її політичною, економічною та військовою силою, резюмує видання.
Нагадаємо, на початку жовтня Росія почала нарощувати угруповання своїх військ біля українських кордонів.
Експерти та аналітики розглядають різні сценарії і дати можливого вторгнення Росію в Україну. Низка країн висловила готовність направити своїх військових до України,американські сенатори виступають за збільшення військової допомоги нашій країні. Своєю чергою Україна закликає західних партнерів готувати жорстку санкційну відповідь Кремлю як єдиний ефективний спосіб стримати агресію.
Газова криза в Європі, міграційна – на кордоні Білорусі та Польщі, загроза вторгнення в Україну – частини однієї великої гри, яку затіяв Путін. Докладніше читайте у статті Сергія Корсунського «Натяки Путіна: навіщо Росія стягнула війська, і що робити Україні» у ZN.UA.