Пандемія чуми на початку 30-х років сильно вдарила по Франції. За місяць хвороба забрала життя майже 3% парижан, а лікарні були перевантажені пацієнтами, причини нездужання яких лікарі не могли пояснити. Але завершення пандемії спричинило економічне пожвавлення, Франція рухалася слідом за Британією в епоху промислової революції. Подібні кризові ситуації часто сприяють різним видам «революцій». Пандемія коронавірусу також може спричинити «революційний» період та соціальні зміни, пише The Economist.
Після завершення пандемії чуми збіднілі міста, які фактично найбільше постраждали від цієї хвороби, «збунтувалися» проти багатих людей, які втекли до своїх заміських будинків, щоб уникнути хвороби. Упродовж багатьох років Франція спостерігала політичну нестабільність.
Сьогодні, навіть коли COVID-19 вирує в бідніших країнах, багатий світ перебуває на порозі «постпандемічного буму». Оскільки вакцинація зменшує кількість госпіталізацій та смертність від вірусу, уряди скасовують жорсткі обмеження та послаблюють правила соціального дистанціювання. Багато аналітиків вважають, що американська економіка цього року зросте приблизно на 7%, в інших країнах також очікується надзвичайно швидке зростання. Таке синхронізоване прискорення є рідкістю, подібні тенденції не спостерігалися після повоєнного буму 1950-х років.
Ситуація досить непередбачувана, але економісти звертаються до історії, щоб зрозуміти, чого очікувати. Історичні свідчення вказують, що після періодів масових кризових ситуацій, таких як війни та пандемії, ВВП, як правило, відновлюється. Але є ще кілька важливих моментів.
По-перше, поки люди прагнуть свободи і починають витрачати свої заощадження, невизначеність триває деякий час. По-друге, пандемія заохочує людей та підприємства спробувати нові способи роботи, запроваджуючи реформи та перетворюючи структуру економіки. По-третє, після пандемій часто слідують політичні потрясіння з непередбачуваними економічними наслідками.
Спочатку можна поглянути на споживчі витрати. Досвід попередніх пандемій свідчить, що під час гострої критичної ситуації люди часто поводяться так, як поводилися минулого року на початку пандемії COVID-19: накопичення заощаджень у міру того, як можливості витрат зникають, а виходити на вулицю стає ризиковано.
У першій половині 1870-х років, під час спалаху віспи, рівень заощаджень домогосподарств у Великій Британії фактично подвоївся. Рівень заощаджень Японії також подвоївся під час першої світової війни. У 1919-1920 роках, коли вирував іспанський грип, американці заощаджували велику кількість готівки. Коли вдарила війна, заощадження знову зросли, і домогосподарства накопичили «додаткові залишки» в 1941-1945 роках на суму близько 40% ВВП.
Історія також допомагає спрогнозувати соціальні та економічні тенденції, коли життя нормалізується. Витрати зростають, що сприяє відновленню рівня зайнятості. Поширене уявлення про те, що люди святкували кінець Чорної смерті «істеричною веселістю», але 20-ті роки були далеко не такими «ревучими», принаймні спочатку.
Після того, як загроза іспанського грипу минула, люди почувалися виснаженими. Стаття банку Goldman Sachs вказує, що в 1946-1949 роках американські споживачі витрачали лише близько 20% своїх надлишкових заощаджень. Ці додаткові витрати, безсумнівно, підштовхнули повоєнний бум, хоча звіти уряду наприкінці 1940-х років були сповнені занепокоєннями щодо майбутнього уповільнення (і справді економіка пішла на спад в 1948-1949 роках).
Після завершення кризової ситуації багато людей можуть виявити бажання спробувати нові способи заробітку. Історики вважають, що Чорна смерть зробила європейців більш схильними до «пригод та авантюризму». Вирушати на нові землі здавалося менш ризикованим, коли стільки людей вже вмирало вдома, люди стали менше боятися ризиків.
Аналіз американського Національного бюро економічних досліджень, опублікований у 1948 році, показав, що кількість «стартапів» зростала з 1919 році. Ймовірно, після пандемії також буде зростати кількість нових компаній, особливо в багатих країнах, адже з’явиться можливість заповнити прогалини на ринку.
Деякі економісти встановили зв'язок між пандемією та черговою зміною тенденцій економіки. Керівники компаній захочуть обмежити поширення хвороб, а роботи не хворіють. Аналіз МВФ вказує на те, що «пандемії прискорюють прийняття роботів, особливо коли вплив на здоров'я є серйозним і пов'язаний зі значним економічним спадом». 20-ті роки минулого століття були епохою швидкої автоматизації. Однак наразі існує мало вагомих доказів сплеску автоматизації через COVID-19. При цьому, автоматизація не завжди позбавляє людей робочих місць.
Деякі дослідження показують, що насправді після кризових ситуацій заробітна плата може зростати.
Часто зростання заробітної плати є продуктом політичних змін. На тлі страждань населення політики у всьому світі порівняно менше зацікавлені у скороченні державного боргу чи усуненні інфляції, їх більше цікавить зменшення безробіття. Нова стаття трьох викладачів Лондонської школи економіки виявляє, що COVID-19 зробив людей по всій Європі «менш схильними до нерівності».
Тиск кризових ситуацій часто призводив до політичного безладу. Пандемії викривають і підкреслюють вже наявну соціальну нерівність. Нещодавнє дослідження МВФ розглядає вплив п'яти пандемій, включаючи Еболу, ГРВІ та спалах вірусу Зіка, у 133 країнах з 2001 року. Встановлено, що вони призвели до значного збільшення соціальних заворушень.
«Розумно очікувати, що в міру згасання пандемії коронавірусу можуть виникнути соціальна нестабільність та заворушення», - вважають дослідники. Соціальні заворушення зазвичай досягають піку через два роки після закінчення пандемії, резюмує видання.
Раніше журнал The Economist обіцяв, що 2021 рік буде непередбачуваним. А Saxo Bank запропонував власну серію «шокуючих прогнозів». Але чи закінчиться пандемія в найближчому майбутньому? Відповідь на це дає британська газета The Guardian. У 2020 році звичний світ несподівано стрімко і безжалісно став іншим. Мабуть, нічого схожого не було з часів аварії на ЧАЕС. Звичайні речі — спілкування з близькими, свобода переміщення, відвідини театру чи кіно — раптом стали розкішшю, змінили і форму, і зміст. Про те, які глобальні тенденції принесе 2021 рік читайте в статті Сергія Корсунського "Нудно не буде".