Майже 30 років поспіль потрібно витрачати трильйони доларів на подолання глобального потепління, пише BBC, посилаючись на звіт консалтингової компанії McKinsey.
За даними звіту, суму в половину всіх корпоративних прибутків на додачу до поточних витрат необхідно інвестувати на боротьбу з підвищенням температури на планеті.
McKinsey підкреслює, що отримати згоду на таке рішення буде складно, особливо з боку тих, хто сплачує рахунки за електроенергію. Але відмова потягне за собою ще більші ускладнення погодних умов, попереджають експерти.
Компанія підрахувала, що щорічні витрати на досягнення чистого нуля коли викиди вуглекислого газу максимально скорочені або повністю компенсуються, становитимуть 9,2 трлн доларів.
Світ уже витрачає 5,7 трлн доларів на рік, проте необхідно виділяти ще по 3,5 трлн доларів з 2021 по 2050, щоб обмежити глобальне потепління в межах 1,5°C. Дану позначку можна досягнути за рахунок інвестицій у зменшення впливу викопного палива та розвиток альтернативних джерел енергії.
Зазначена сума дорівнює половині корпоративних прибутків у 2020 році, четверті всіх податкових надходжень або ж 7% витрат домогосподарств. Її пропонується використати на «розгортання нових матеріальних активів та декарбонізацію існуючих», заявила McKinsey.
«Це не включає витрати на підтримку інших коригувань, наприклад, на перекваліфікацію та перерозподіл працівників, компенсацію за зупинені активи або врахування втрати цінностей у певних частинах економіки», – ідеться у звіті.
У консалтинговій компанії також додали, що врахували витрати на підтримку стабільності ланцюгів поставок під час енергетичного переходу й широкі інвестиції в енергетику.
Розрахунок компанії набагато вищий, аніж більшість інших оцінок економістів, але в звіті підкреслено, що такі інвестиції можуть бути прибутковими, а довгострокове фінансування дій, не достатніх для боротьби зі зміною клімату, виявиться затратнішим.
Понад 130 країн планують вийти на чисті нульові викиди до 2050 року. Хоча цифри обнадійливі, та в переліку даних держав немає Китаю та Індії, промисловість яких завдає значних екологічних збитків.
Є також побоювання, що деякі країни можуть закрити свої енергоємні галузі та імпортувати товари з-за кордону. Це означає, що навіть якщо вони досягнуть чистого нуля, світові викиди в загальному масштабі не зменшаться.
Кліматичний економіст Нью-Йоркського університету Гернот Вагнер, який не брав участі у складанні звіту, схвалив спробу компанії скласти всеосяжне уявлення про необхідні інвестиції.
«Кліматична політика означає масові інвестиції та масове переміщення ринкових сил із нинішнього високовуглецевого та низькоефективного шляху на низьковуглецевий і високоефективний. Ми щойно витратили трильйони доларів на боротьбу з COVID-19. Отже, чи можливо це реалізувати? Так. Чи принесе це серйозні зміни? Безперечно», – сказав Вагнер.
Рівень хімічного забруднення планети перетнув критичну межу. Показники забруднення, які охоплюють планету, загрожують стабільності глобальних екосистем, від яких залежить життя людства.
За словами вчених, пластик викликає особливе занепокоєння, а також 350 тисяч різних синтетичних хімічних речовин, включаючи пестициди, промислові відходи та антибіотики.