У деяких країнах люди вже почали відчувати надію на перемогу над коронавірусом, зокрема, в «багатому світі». Останнім часом світ поділяється на тих, хто задоволений програмою вакцинації своєї країни, тих, хто розчарований та тих, хто з оптимізмом ставиться до постпандемічного майбутнього. Останні можуть мати рацію, адже пандемія, попри всі негативні моменти, дала світу шанс змінитися та побудувати нове, стабільне майбутнє, пише Financial Times.
Водночас, пандемія коронавірусу ще далека до завершення, особливо в багатьох районах південної півкулі, враховуючи катастрофу в Індії, кількість смертельних випадків у Латинській Америці та відновлення циркуляції вірусу в Південно-Східній Азії. У політичному та глобальному масштабі попереду стоять важкі виклики.
Більшість західних урядів «експериментували» під час фінансової кризи 2008 року, водночас засвоївши уроки 1930-х, вони змогли зберегти банківські системи та уникнути нової затяжної депресії. Існувала навіть глобальна співпраця.
Але при цьому їм не вдалося зупинити погіршення нерівності, падіння доходів та багатогранне політичне відчуження деяких країн, що призвело до популізму, націоналізму, Brexit та обрання таких лідерів, як Дональд Трамп у США. До 2020 року відносини між головними державами світу були в найгіршому стані з часів холодної війни.
Історія ризикує повторитися після пандемії коронавірусу. Є вірогідність, що багаті країни знову будуть сліпо слідувати тактичному успіху, а це може призвести до стратегічного провалу. Компроміси такі ж жорсткі, як і після 2008 року. Обговорення питань постпандемічної політики має врахувати багато моментів.
Людські та економічні втрати внаслідок пандемії були величезними і продемонстрували необхідність державних інвестицій на підтримку деяких суспільних благ. Найяскравіший випадок - це виробництво вакцин. США, Велика Британія та Китай отримали це право, ЄС зазнав невдачі, а Японія сильно помилилася. Але ще не пізно. Потужність виробництва вакцин у світі залишається занадто невеликою для того, щоб забезпечити щеплення у глобальному масштабі.
Іншим занедбаним світовим суспільним благом, якому терміново потрібне фінансування, є створення лабораторій спостереження та систем виявлення потенційної появи майбутніх зоонозних захворювань. У світі занадто мало таких систем спостереження, особливо там, де перехід вірусів від дикої природи до людей є найбільш вірогідними, і навіть неминучим.
Інший важливий момент – менше «фанатизму» щодо державних витрат, адже високий рівень державного боргу має значення, і ризик інфляції слід сприймати серйозно. Економічне відновлення є не лише питанням цього та наступного року, його потрібно забезпечити на більш тривалий термін, щоб уникнути нових небезпечних криз у майбутньому.
Звісно, уряди не повинні швидко переходити до жорсткої економії, але їм потрібно перейти до інвестицій, спрямованих на підвищення продуктивності та зростання. Прискорення переходу до зелених технологій могло б становити велику частину відновлення. Правильне регулювання та реформування інститутів праці має відігравати більшу роль у боротьбі з нерівністю.
Крім того, велику увагу варто приділити суверенному боргу в бідних країнах та державах із середнім рівнем доходу, яким заважають нестабільні державні фінанси та повільні кампанії вакцинації. Різке зростання процентних ставок у доларах, зумовлене інфляцією, може спричинити кризу.
Інвестиції у виробництво вакцин разом із подальшими великими «пожертвами» для ініціативи Covax також могли сприяти відновленню після пандемії та підтримувати боротьбу з нерівністю.
Водночас, спроби побудувати широку міжнародну співпрацю у постпандемічному світі покажуть те, наскільки поляризованими та «змагальними» стали відносини між впливовими державами. Заклики до співпраці повинні зосереджуватись на спільній підтримці важливих суспільних благ: вакцинація, боротьба з економічною кризою, пандемією та зміною клімату.
Крім того, зосередження на майбутніх загрозах - нові пандемії, біозагрози, кібератаки і зміна клімату, має початися вже сьогодні. Найяскравіший, але найскладніший урок 2020-2021 років полягає в тому, що самі лише слова про співпрацю та солідарність нічого не змінюють. Важливими є реальні дії, які ставлять підготовку до боротьби із загрозами на перше місце. Вже зараз настав час готуватися до наступної кризи, щоб уникнути руйнівних наслідків, резюмує видання.
Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. У лютому вакцинація розпочалася в Україні, для щеплень застосовуються вакцини CoviShield і AstraZeneca-SKBio (Oxford/AstraZeneca), CoronaVac, Pfizer/BioNTech.
Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.