Конфлікт між Індією і Пакистаном набирає обертів; після повітряного бою винищувачів військово-повітряних сил обох країн над територією Пакистану та взаємних артилерійських обстрілів прикордонних територій обидві сторони стягують до кордонів танкові підрозділи, повідомляє ряд військових оглядачів.
Цікаво, що у разі військового зіткнення між собою у бою можуть зійтися танки українського та російського виробництва. Основу танкового парку Індії складають російські Т-72М1 ("Аджея") і Т-90С ("Бішма", ліцензійна модифікація російського Т-90 "Володимир"), тоді як Пакистан має значну кількість танків Т-80УД ("Керн"), вироблених в Україні та переданих Ісламабаду у 1990-і роки.
У Мережі вже з'явилися фото - та відеопідтвердження перекидання танків до району кордону. Індійські війська підтягують до кордону "Аджеї" та "Бішми", тоді як Пакистан крім українських танків має на своєму озброєнні бойові машини китайського виробництва Type 85-IIAP і власні танки Al-Khalid.
У цілому сили конфліктуючих сторін приблизно рівні, незважаючи на те, що два з трьох типів пакистанських танків за своїм рівнем дещо слабше своїх індійських опонентів. Так, основа танкової могутності Індії, танк Т-90С "Бішма", є більш сучасною машиною, ніж пакистанські Al-Khalid і Type 85-IIAP, перевершуючи їх по комплексу параметрів. Проте другий типовий танк індійських танкових сил, Т-72М1 "Аджея", поступається практично всім своїм пакистанським візаві, опинившись визнаним аутсайдером у разі реального танкового бою між силами Нью-Делі і Ісламабаду.
Але пакистанцям є, чим відповісти - так, Al-Khalid і Type 85-IIAP мають досить просунуту систему управління вогнем, яка перевершує свій аналог на Т-90С. Однак обидва типи значно поступаються за рівнем захищеності і Т-80УД і Т-90С.
Наголошується, що Т-80УД є одними з найбільш потужних танків, які можуть бути застосовані у разі конфлікту, і ні в чому не поступаються індійським ОБТ Т-90С. При цьому всі типи танків порівнянні з вогневої потужності - усі п'ять типів бойових машин озброєні 125-мм гладкоствольною гарматою, аналогом радянської танкової гармати 2А46М, і боєприпаси мають приблизно одного рівня.
26 лютого пакистанські ВПС заявили про те, що збили два індійських літаки у повітряному просторі Пакистану. Індія, у свою чергу, підтвердила втрату одного винищувача і заявила про знищення пакистанського бойового літака. Авіаудари ВПС Індії стали першими з 1971 року, обидві країни володіють ядерним потенціалом. У Міністерстві закордонних справ Індії заявили про те, що наліт став відповіддю на "небажання влади Пакистану розібратися з терористичною загрозою на своїй території".
Індія і Пакистан претендують на розділену територію Кашміру. Повстанці борються з індійським контролем з 1989 року. Розділ Кашміру не закріплено офіційними угодами про кордони. Регіон на індійську та пакистанську частини розділяє лінія контролю, яка не має юридичної сили. Частину території Кашміру Пакистан передав Китаю у 1963 році. Попри те, що Кашмір населений переважно мусульманським населенням, влада регіону у 1947 році прийняла рішення про його приєднання до Індії, що Пакистан не визнав. Це спровокувало конфлікт між двома державами, який призвів до встановлення в 1949 році лінії припинення вогню, яка розділила регіон. Відтоді радикальна частина мусульманського населення, що залишилася в індійській частині регіону, веде збройну боротьбу за приєднання до Пакистану.
Докладніше про конфлікт у Кашмірі читайте в матеріалі Михайла Соколовського "Півстоліття на грані війни" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".