UA / RU
Підтримати ZN.ua

Мутації коронавірусу змінюють «відносини» пандемії та економіки — The Economist 

Економічна ціна локдаунів зростає.

Це було літо неприємних сюрпризів для світової економіки. Америка, Європа та Китай відновлюються повільніше, ніж сподівалися інвестори. Споживчі ціни зростають, особливо в Америці. Навіть у зоні євро, яка звикла стримувати інфляцію, ціни в серпні були на 3% вищими, ніж роком раніше — найбільше за десятиліття. Економіку дестабілізує дефіцит робочої сили та швидка зміна карантинних заходів, пише The Economist.

Причиною цього стало поширення варіанту Дельта. Зараз змінюється те, як пандемія впливає на економіку. Світ звикнув до того, що пандемія стримує економічне зростання, оскільки хвилі поширення хвороби спричинили раптову зупинку соціальної активності.

Штам Дельта відправив економіку у стагфляцію, коли зростання уповільнюється, а інфляція зростає.

Поширення мутацій вірусу впливає на споживчі витрати у багатому світі, але не викликає колапсу. У країнах зі швидкими темпами вакцинації випадки хвороби вже не зростають так сильно, щоб повністю заблокувати соціальну активність споживачів. Сфера послуг у Європі знову «відкрилася» на тлі хвилі Дельта-штаму.

Споживачі зараз менш налякані хворобою, навіть якщо кількість пацієнтів із коронавірусом все ще переповнює лікарні. Рік тому кількість відвідувачів у американських ресторанах була майже наполовину нижчою, ніж у 2019 році. Зараз обслуговування скоротилося приблизно на 10%, хоча лікарні наповнені ковід-пацієнтами.

В Японії надзвичайний стан, що охоплює Токіо, схоже, не заважає споживачам відвідувати магазини. Лише в країнах із «драконівською карантинною політикою», спрямованою на ліквідацію вірусу, люди сидять вдома. Австралія та Нова Зеландія зіштовхнулися з новою економічною рецесією внаслідок жорстких локдаунів, а сектор послуг Китаю скорочується.

Тим часом поширення штаму Дельта продовжує заважати глобальним ланцюгам поставок товарів тоді як споживачі, особливо американці, стали замовляти більше пристроїв та спортивного спорядження, ніж будь-коли раніше.

Спалахи вірусу в країнах Південно-Східної Азії з низьким рівнем вакцинації спричиняють тимчасове закриття виробничих підприємств та логістичних мереж, що збільшує перебої в ланцюгах поставок.

В Америці роздрібні торговці закликають Білий дім пожертвувати ще більше вакцин В'єтнаму, оскільки його заводи мають велике значення для їхнього бізнесу. Дефіцит деяких товарів підвищує ціни.

Зміна відносин між пандемією та економікою має наслідки для політиків. Вони не зможуть повторити трюк з попередньої хвилі пандемії у вигляді обмеження пересування людей як способу стримування поширення вірусу, водночас використавши фінансовий стимул для створення компенсуючого буму попиту на товари.

Відродження сфери послуг зараз є фактично єдиним потужним шляхом до швидкого зростання, оскільки саме в цьому секторі найбільше відчувається економічна слабкість. У другому кварталі року реальні витрати на сферу послуг серед американських домогосподарств були приблизно на 3% нижчими ніж їх рівень у 2019 році.

Якщо поширення Дельти заважатиме галузям сфери послуг, таким як дозвілля та гостинність, більший економічний стимул створить лише інфляцію.

Також вже не можна стверджувати, що страх перед вірусом відлякує споживачів від витрат, а тому карантинні обмеження, спрямовані на уповільнення поширення хвороби, мають додаткові економічні витрати. Слабший зв'язок між кількістю випадків хвороби та пересуванням людей, а також необхідність підтримки сфери послуг збільшують ціну жорстких карантинів.

Якщо тиск на лікарні змусить навіть «високо вакциновані» країни обмежити діяльність сфери послуг взимку, економічна шкода буде зростати. Дельта-хвиля може незабаром притихнути, послабивши тиск на світову економіку. Якщо цього не відбудеться або на місце Дельти прийде інший варіант, виправдовувати компроміси, пов'язані з боротьбою проти вірусу, буде складніше, резюмує видання.

Читайте також: Financial Times: Постраждалу пандемічну економіку чекає бум продуктивності

Пандемія COVID-19 сильно дестабілізувала ринок праці. Вона знищила мільйони робочих місць, спричинивши падіння зайнятості. У багатьох країнах безробіття зросло до рівня, який спостерігався востаннє ще в 1930-х роках, причому основний удар на себе прийняли низькокваліфіковані працівники. Пандемія також загострила соціальну нерівність, пише журнал The Economist.