Саміт лідерів 27 країн Європейського Союзу включить у підсумкову декларацію тезу про те, що «будь-яка подальша військова агресія Росії проти України матиме важкі наслідки і серйозну ціну», пише AP із посиланням на проєкт, що є у розпорядженні редакції.
Крім того, ЄС координуватиме з Великою Британією та США будь-який пакет антиросійських санкцій, йдеться у проекті.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн попередила Росію про готовність Євросоюзу вести додаткові санкції, якщо Москва вирішить вдатися до повномасштабного вторгнення.
«Окрім збільшення та розширення ічинних санкцій, ЄС може вжити безпрецедентних заходів із серйозними наслідками для Росії», - уточнила фон дер Ляєн.
До неї приєднався федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц: «Будь-яке порушення територіальної цілісності (України – ред.) матиме високу ціну, і ми говоритимемо про це в унісон з нашими європейськими партнерами та нашими трансатлантичними союзниками».
Низка країн вважають вторгнення Росії до Україну неминучим, але Німеччина та Франція не схильні до панічних сценаріїв – Берлін і Париж хочуть дати шанс дипломатії та переговорам. Водночас Шольц наголосив: переговори з агресором не мають бути інтерпретовані як нова німецька [blink title="Ostpolitik" headinfo="Нова східна політика"]Концепція розрядки напруженості у відносинах із країнами Варшавського договору, запропонована канцлером Віллі Брандтом. Після завершення холодної війни спрямовувалася переважно на встановлення тісних відносин із Росією. Нинішні соціал-демократи, до яких належить і сам Шольц, надають велике значення відродженню концепції із посиланням на засади ОБСЄ.[/blink].
«В об'єднаній Європі може бути тільки європейська «східна політика», заснована на принципах міжнародного права, Росія взяла на себе відповідні зобов'язання, але порушила їх з анексією Криму», - підсумував канцлер.
Росія з осені нарощує угруповання військ біля кордонів України, використовуючи штучну ескалацію як інструмент шантажу. 7 грудня відбулася двогодинна відеоконференція президентів Владіміра Путіна та Джо Байдена, Москва також домоглася консультацій із НАТО стосовно «питань, які непокоять» щодо розширення Альянсу завдяки приєднанню України та Грузії.
Кремль не вперше грає на підвищення ставок, щоб досягти «розрядки» на вигідних для себе умовах. Питання лише в тому, якою буде ціна розрядки для нашої країни. За підсумками переговорів Байдена та Путіна вітчизняні та зарубіжні експерти припускали, що Путін може погодитися зняти військову напругу на наших кордонах в обмін на тиск США на Україну, щоб досягти автономії частини Донбасу.
Заяви президента Володимира Зеленського про можливість «референдуму щодо Донбасу та Криму» та необхідність «прямих переговорів з Путіним» побічно підтверджують цю інформацію. Сполучені Штати можливий тиск на Україну заперечують.
ZN.UA пропонує читачам поміркувати над тим, що чекає на Україну в середньостроковій перспективі й до чого варто готуватися вже зараз:
- Сергій Корсунський «Імперія Путіна готується завдати удару у відповідь: чого очікувати Україні»;
- Олексій Іжак «Байден та Путін розійшлися по кутках. Чого чекати Україні»;
- Олег Шамшур «Ворог біля воріт: хто і як може зупинити Путіна»;
- Володимир Кравченко «Україна — епізод у серіалі, сценарій якого пишемо не ми?».