Діти в Китаї, яким виповнилося 10 років, незабаром будуть зобов’язані вивчати «ідеологію» лідера країни Сі Цзіньпіна. До досягнення підліткового віку від учнів очікують, що вони знатимуть історію життя китайського лідера і будуть розуміти, що «Сі Цзіньпін завжди дбав про країну». Це має стати тривожним сигналом для сучасного Китаю, пише Financial Times.
Таке «шанування» Сі Цзіньпіна приносить відлуння культу особистості навколо Мао Цзедуна з періодом страху, який розв'язав Цзедун під час культурної революції. Від сталінської Росії, Румунії Чаушеску до Північної Кореї Кім Чен Ина та Куби Кастро, поєднання культу особистості та правління Комуністичної партії зазвичай є рецептом бідності та жорстокості.
Ці порівняння можуть здатися перебільшеними, враховуючи багатство та розвиток сучасного Китаю. Економічна трансформація країни в останні десятиліття була потужною - це привело Пекін до просування «моделі Китаю», яку, на думку китайської влади, має використовувати і решта світу.
Але важливо розрізняти «китайську модель» та «модель Сі Цзіньпіна». Китайська модель реформ і відкритості, запроваджена Ден Сяопіном, базувалася на відкиданні культу особистості. Сяопін закликав чиновників «отримувати правду з фактів». Політика повинна керуватися прагматичним спостереженням за тим, що працює, а не культом особистості.
Щоб дозволити чиновникам експериментувати з новою економічною політикою, дуже важливо було розірвати страх і догму, пов'язану із «всемогутнім лідером». Обмеження термінів президентства Китаю були запроваджені в 1982 році, вони обмежували роки правління будь-якого лідера двома п'ятирічними термінами.
Обмеження термінів також мали на меті вирішити проблему спадкоємності, яка часто виникає в межах однопартійних держав. Колективне керівництво партії має більше значення, ніж керівництво однієї людини.
Але в епоху Сі Цзіньпіна китайська Комуністична партія знову прийняла культ особистості. Партія включила ідеологію Сі Цзіньпіна до своєї конституції у 2017 році. Це честь, яка раніше була надана лише одному китайському лідеру, коли він був ще при владі, - Мао Цзедуну. У 2018 році були скасовані обмеження термінів президентства, це створило основу для того, щоб Сі Цзіньпін керував десятиліттями, якщо не довічно.
Нинішня активізація культу Сі Цзіньпіна виглядає як підготовка до з’їзду партії наступного року, на якому бажання китайського лідера залишитися при владі нескінченно довго доведеться «протиснути» у партію, яку він контролює.
Швидше за все, Сі Цзіньпін досягне свого. Його прихильники будуть вітати цей крок. Вони вважають Сі Цзіньпіна мудрим лідером, який робить правильні кроки для модернізації країни.
Безумовно, можна навести приклади ефективних рішень Сі Цзіньпіна, наприклад, боротьбу з корупцією та більш наполегливу зовнішню політику. Поточні кампанії щодо зменшення нерівності та контролю над потужністю великих технологічних компаній також можна відносно виправдати.
Але всі ці рішення також мають інший бік. Залякування Тайваню може призвести до непотрібної конфронтації із США. Розправа з великими технологічними компаніями може налякати підприємців і почати руйнувати приватний сектор.
Справжня складність полягає в тому, що якщо щось піде не так, буде дуже важко сказати про це відкрито. Усі культи особистості ґрунтуються на ідеї, що великий вождь мудріший за всіх, хто його оточує. Не можна допускати думки, що він зробив помилку. Критики політики боротьби з пандемією COVID-19 у Китаї були відправлені до в'язниці.
Культ Сі Цзіньпіна також є внутрішньо принизливим для освічених представників середнього класу та вищих чиновників Китаю, яким доводиться щодня вивчати «ідеологію» китайського лідера. Очікується, що вони будуть виявляти пошану до міркувань лідера і вивчать його улюблені фрази. Кожен, хто вважає цей «ритуал» неприйнятним, змушений залишати свої думки при собі. Культ Сі Цзіньпіна означає, що страх тепер проникає в китайську систему.
Розширення лідерства Сі Цзіньпіна залишиться надовго в майбутньому - це також рецепт майбутньої кризи спадкоємності. Китайському лідеру 68 років. У якийсь момент він більше не зможе керувати країною, і що робити в такому випадку?
Створення культу особистості та спроби Сі Цзіньпіна стати, по суті, «правителем Китаю довічно» є частиною тривожної глобальної моделі. У Росії президент Володимир Путін також просуває конституційні зміни, які дозволять йому залишатися президентом навіть у вісімдесят років. Колишній американський президент Дональд Трамп звик «жартувати», що США повинні наслідувати скасування Китаєм обмежень президентських термінів.
Але у США є стримування і противаги, які не дозволили б провести подібну політику. У такій країні, як Китай, без незалежних судів, відкритих виборів або вільних ЗМІ - немає реальних обмежень для культу особистості. Ось чому Сі Цзіньпін зараз становить небезпеку для своєї країни, резюмує видання.
Зростання активності Сполучених Штатів у Південно-Східній Азії, регіоні, який відіграє вирішальну роль у їхній стратегії протистояння з КНР, сприймається Пекіном як спроба Вашингтона перетягнути на свій бік сусідні держави та «зірвати регіональний мир і стабільність». Однак збільшення власної економічної та геополітичної ваги робить Пекін дедалі сміливішим і наполегливішим як у відносинах із іншими державами, так і в протистоянні зі США. Подробиці — у статті Наталії Бутирської «Піднебесна завдає удару у відповідь Сполученим Штатам».