Російська військова присутність навколо Сирії продовжує відображати нинішню обережну і нерішучу реакцію Кремля на падіння режиму Башара Асада, вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW). В ISW опублікували знімки Maxar Technologies від 10 грудня із порту Тартуса.
Фото Sentinel-2 показують, що російські кораблі досі не повернулися до сирійського порту Тартус. На них видно, що російська флотилія Середземного моря все ще перебуває на відстані 8-15 км від порту.
Аналітик із відкритих джерел М.Т Андерсон ідентифікував чотири російські кораблі в цьому радіусі станом на 10 грудня. Зокрема, це:
- фрегат класу Адмірал Горшков (найімовірніше, корабель Адмірал Головко);
- фрегат типу Адмирал Григорович;
- підводний човен Новороссийск (належить до удосконаленого типу підводних човнів класу Кіло за класифікацією НАТО);
- танкер Калининграднефть (належить до класу Вязьма).
Інші аналітики з відкритих джерел зазначили, що великий десантний корабель Балтійського флоту «Александр Шабалин» проєкту 775 вийшов з морської зони Балтійського моря 10 грудня, що може сприяти вивезенню деяких російських військових активів з Тартуса до Середземномор'я, можливо, до Тобрука.
Російський мілблогер стверджував, що станом на кінець 9 грудня «статус Хмейміма (авіабази) і Тартуса висить у повітрі». Тоді як прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підкреслив, що «важко передбачити» події в Сирії, але Росія продовжуватиме діалог з усіма країнами, які мають спільні з нею інтереси.
«Супутникові знімки «Максар» від 10 грудня показують, що російські літаки, вертольоти і пов'язане з ними військове спорядження все ще знаходяться на авіабазі «Хмеймім». Відсутність узгодженої реакції Росії, як з погляду військової позиції, так і риторичних заяв, свідчить про те, що Кремль все ще вичікує, щоб сформулювати подальші кроки в Сирії, спостерігаючи за ситуацією на місцях», – зазначили в ISW.
На думку аналітиків, Кремль, найімовірніше, не наважується повністю евакуювати всі військові активи з Сирії, якщо йому вдасться налагодити відносини з сирійськими опозиційними силами та перехідним урядом, а також продовжити забезпечувати безпеку свого базування і персоналу в Сирії.
Раніше Головне управління розвідки Міноборони України повідомляло, що Росія евакуйовує із Сирії своїх військових та майно. Для цієї операції РФ задіяла транспортні літаки, що курсують маршрутом «Хмеймім-Ульяновск».
Російська військова база у Тартусі формально називається 720 пунктом матеріально-технічного забезпечення (ПМТО) Військово-морського флоту РФ. Вона з’явилася 1971 року, після того, як до влади у Сирії прийшов Хафез Асад. Тривалий час на базі ремонтували та обслуговували російські кораблі. Однак з 2011 року через неї почали «постачати» військову допомогу РФ для сил Башара Асада. Вже з 2015 року, після реконструкції, Тартус став логістичним центром постачання російського угруповання в Сирії.
У 2016–2017 роках на базі перебували ЗРК С-300 та С-400, ЗГРК «Панцир-С1», там розширили причал, склади та збудували вертолітний майданчик. Згідно з договором від 2017 року, Росія отримала право безоплатно користуватися об’єктом до 2066 року. Максимальна кількість військових кораблів, яким дозволили одночасно перебувати у пункті, за договором становила 11 одиниць.
Інший російський об'єкт російського Міноборони у Сирії – авіаційна база Хмеймім у місті Джабла неподалік порту Латакія. Її Росія створила на базі місцевого міжнародного аеропорту після офіційного втручання РФ у сирійську війну у 2015 році. Дві злітно-посадкові смуги авіабази дозволяють приймати на ній навіть стратегічні бомбардувальники та військово-транспортні літаки важкого класу.
Хмеймім вважається оплотом російської військової присутності в Сирії. Тут розміщувалися майже з півсотні літаків та гелікоптерів, тисячі військовослужбовців, в тому числі бійців ПВК «Вагнера» та членів їхніх сімей.
База Хмеймім також виконувала важливу роль для постачання російського «Африканського корпусу», який діє в ЦАР та ще кількох країн. Тут російські військово-транспортні літаки могли здійснювати дозаправку. Інших об'єктів, які могли б замінити Хмеймім Росія в цьому напрямку не має.
Загалом з початком повномасштабного вторгнення в Україну Росія зменшила чисельність контингенту в Сирії – станом на осінь 2024- го їх число оцінювалося у 7,5 тисячі. Що стосується технічного арсеналу, то дані про нього відсутні.
Про те, як падіння режиму Асада в Сирії може масштабно вплинути на Україну, в статті для ZN.UA розповідав член експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов.