Кліматична криза завдає шкоди психічному здоров’ю сотень мільйонів людей у всьому світі. Людство все ще не оцінило всі масштаби цієї загрози, пише британська газета The Guardian.
Теплові хвилі збільшують рівень самогубств, а «екстремальна погода», така як повені та стихійні пожежі, завдають як фізичних, так і психологічних ударів. А відсутність продовольчої безпеки, втрата будинків та засобів до існування призводить до стресу та депресії.
Тривога через майбутнє також завдає шкоди психічному здоров’ю людей, особливо молоді, йдеться у доповіді вчених.
Погіршення стану психічного здоров’я людей вже коштує трильйони доларів на рік. Дослідники заявили, що глобальне потепління погіршить проблему, якщо не вжити заходів. Вони описали замкнене коло, де зміна клімату негативно впливає на психічне здоров'я населення, роблячи людей ще більш вразливими до подальших наслідків.
Однак водночас вчені впевнені, що активні заходи, спрямовані на боротьбу зі зміною клімату дійсно можуть розірвати це замкнене коло.
Узгоджені дії окремих людей, громад та урядів не тільки зменшать наслідки глобального потепління, але й можуть покращити психічне благополуччя людей, гарантуючи їм здорове життя, відчуття надії та свободи.
«Вплив на психічне здоров'я є недооціненим наслідком зміни клімату. Це велика проблема, яка буде впливати на все більшу кількість людей у майбутньому, а також посилюватиме нерівність. Це дійсно великі втрати, на які мало звертають уваги», - сказала Емма Лоуранс з Імперського коледжу Лондона, одна з авторів доповіді.
«Якщо ви втратили свій будинок, вам загрожує повторне затоплення, якщо ви сумуєте через те, що втратили члена сім'ї внаслідок пожежі або втратили засоби до існування через посуху - це шок і травма, що означає стрес, тривожність, депресію та підвищений ризик самогубства», - каже дослідниця.
Навіть на тих, кого наслідки зміни клімату ще не стосуються безпосередньо, впливає так звана «екологічна тривога» щодо майбутнього, каже Лоуранс.
«Примітно, що рівень страждань зростає, і це торкнеться величезної кількості людей. Тривожність і страх, пов'язані з цим, особливо для молоді, яка часто бачить бездіяльність щодо зміни клімату, дійсно можуть загострити проблему», - вважають вчені.
Для прикладу, навіть у розпал пандемії коронавірусу в 2020 році молоді люди у Великій Британії повідомляли про значно більший страх щодо зміни клімату, а не через загрозу COVID-19, кажуть дослідники.
«Заходи щодо боротьби зі зміною клімату є позитивними для психічного здоров'я як в індивідуальному масштабі, так і в масштабах окремої громади та суспільства загалом», - вважає Лоуранс.
За її словами, боротьба з негативними наслідками впливу зміни клімату на психічне здоров'я має стати частиною міжнародної роботи щодо подолання кліматичної кризи.
«Це дослідження містить важливе повідомлення для урядів та служб охорони здоров’я. Воно підкреслює, що без термінових заходів кліматична криза вплине на всі аспекти здоров’я наступних поколінь», - каже Адріан Джеймс із Королівського коледжу у Великій Британії.
«Кліматична криза впливає на психічне благополуччя сотень мільйонів людей у всьому світі. Наразі ці наслідки недооцінені і не враховуються в кліматичній політиці та плануванні», - йдеться у звіті вчених.
Дослідники виявили, що менше ніж 1% з 54 тисяч наукових досліджень про кліматичні зміни в 2010-2020 роках згадували про наслідки для психічного здоров'я. Попри те, що потрібно більше досліджень, вже відомо, що кількість самогубств зростає із підвищенням температури, в одному дослідженні встановлено збільшення рівня самогубств на 1% унаслідок підвищення глобальної температури на 1 градус.
Є також дані, що забруднення повітря та екстремальні погодні явища, такі як пожежі та урагани, можуть сприяти підвищенню рівня самогубств. Крім того, люди з уже наявними психічними проблемами, зокрема психозом, деменцією та наркотичною залежністю, мають у два-три рази більше шансів загинути під час спеки.
Як високі температури безпосередньо впливають на психічне здоров’я, невідомо, але вчені припускають зміни в припливі крові до мозку, які, можливо, посилюються ліками. Крім того, втрата сну може бути ще одним чинником.
Кількість психологічних травм, спричинених катастрофами, може перевищити кількість фізичних травм, зазначається у звіті. Для прикладу, після недавніх пожеж в Австралії уряд витратив 76 мільйонів доларів на підтримку психічного здоров'я населення.
Зміна клімату також може побічно впливати на психічне здоров'я людей, завдаючи шкоди їхнім близьким, руйнуючи будинки, обмежуючи доступ до води, їжі чи медичного обслуговування або змушуючи людей покидати свої домівки.
Погіршення стану психічного здоров’я спостерігалося у людей, які постраждали від повені у Великій Британії і Таїланді, а також серед тих, хто був змушений покинути домівки в Пуерто-Рико та Флориді після урагану «Марія».
Однак кліматична політика, спрямована на створення зеленіших, чистіших міст, яка зменшує соціальну нерівність, може потенційно покращити психічне здоров'я всіх громадян, вважають вчені.
Дослідження показали, що діти, які виростають в умовах сильного забруднення повітря шкідливими викидами, частіше страждають від психічних захворювань.
Існує зв'язок між впливом концентрації оксидів азоту та твердих частинок у повітрі на розвиток у дітей таких розладів, як тривога та депресія, зазначають науковці.
Сильні шторми та повені унаслідок загострення кліматичної кризи активізували переселення людей. Зокрема, зміна клімату підвищила внутрішню міграцію населення країн до рекордних показників у всьому світі. Останнім часом люди частіше покидають свої домівки через кліматичну кризу, ніж через ескалацію військових конфліктів.
Проблема зміни клімату стає дедалі серйознішою. Серія сильної посухи у Європі з 2014 року є найкритичнішою за понад дві тисячі років.
Дослідження проаналізувало кільця дерев починаючи з часів Римської імперії. Вчені заявили, що глобальне потепління є найбільш вірогідною причиною недавнього зростання екстремальної спеки.