Вакцини - це медичне диво, адже вони дійсно рятують життя людей. Надзвичайно швидкі темпи розробки вакцин проти COVID-19 стали справжнім тріумфом для науки. І все ж багато європейців не готові вакцинуватися. Такий вакцинний скептицизм ставить під загрозу боротьбу з пандемією, пише британська газета The Guardian.
Поширення вакцини в ЄС зіштовхнулося з труднощами ще минулого місяця, коли затримки поставок препаратів Pfizer / BioNTech та Oxford / AstraZeneca означали, що блок міг отримати лише частину від запланованої кількості щеплень. Але це питання вирішити простіше, ніж змусити європейців довіряти вакцинам від коронавірусу.
Попри те, що поставки вакцин у Європі все ще досить мляві, використання доступних доз препарату AstraZeneca є дуже повільним. Багато людей пропускають заплановані прийоми вакцин, сподіваючись замість цього зробити щеплення Pfizer. Цікаво те, що вакцинний скептицизм є найвищим саме серед медичних працівників.
Недовіра до препарату AstraZeneca особливо висока у Німеччині, де до кінця минулого тижня було використано лише 187 тисяч з 1,5 мільйона доступних доз. Німецький Інститут Пола Ерліха, підтвердив наявність тимчасових побічних ефектів після отримання вакцини, такі як лихоманка, тим не менш, Інститут запевняє, що вакцина є високоефективною та безпечною.
Частина вагань стосується питань політики. Минулого місяця суперечки між Європейською комісією та AstraZeneca через затримку поставок викликали антипатію до англо-шведської фармацевтичної компанії.
До цього додалася ще плутанина щодо ефективності вакцини AstraZeneca. Багато національних регуляторних органів заборонили використовувати саме цей препарат людям до 65 років, посилаючись на відсутність даних про клінічні випробування - хоча Європейське агентство з лікарських засобів схвалило його минулого місяця для всіх дорослих. Однак ця необережність викликала сумніви щодо безпеки вакцини.
При цьому значна частина скептицизму щодо вакцини зводиться до глибших культурних, соціальних та політичних причин. ЄС має давню традицію недовіри до щеплень.
Попри те, що Європа домінує у світовій індустрії вакцин, включаючи препарати проти COVID-19, багато європейців не довіряють вакцинам. Опитування Wellcome Global Monitor 2018 року показало, що лише 59% людей у Західній Європі вважали вакцини безпечними, порівняно з 79% у всьому світі. Коли справа дійшла до рівня недовіри, Франція займала лідерську позицію, приблизно 33% опитаних французів сказали, що вакцини небезпечні; це порівняно з 22% респондентів у Західній Європі та 17% у Східній Європі.
Наслідки були очевидні ще до коронавірусу. Рівень вакцинації серед дітей знижувався по всьому ЄС, ризикуючи повернути старі хвороби. ЄС визнав проблему, створивши Європейський проект спільних дій щодо вакцинації для роботи над стандартним протоколом реагування на попередження про спалах інфекційних хвороб з інших країн.
Перш ніж зайняти посаду президента Європейської комісії, Урсула фон дер Ляйен пообіцяла "визначити пріоритетом комунікацію щодо вакцинації, пояснивши переваги та боротьбу з міфами, хибними уявленнями та скептицизмом, які оточують це питання".
Але оскільки політика охорони здоров’я контролюється національними урядами, а не центром ЄС, Брюссель не може активно впливати на це питання. У звіті Європейського центру з профілактики та контролю захворювань за 2018 рік було виявлено, що лише 10 із 16 країн мають систему інформації про імунізацію, яка фіксує причини, за якими люди не робили щеплення.
Чому, більше ніж через два століття після того, як Едвард Дженнер відкрив вакцину проти віспи, стільки європейців скептично ставляться до щеплень? Опитування 2019 року пролило трохи світла на це питання. Воно показало, що близько 48% людей в ЄС вважають, що вакцини часто можуть викликати серйозні побічні ефекти, 38% вважають, що можуть викликати хвороби, проти яких вони захищають, і 31% переконані, що щеплення можуть послабити імунітет. Всі ці переконання є неправильними.
Професор Хайді Ларсон, яка керує проектом довіри до вакцин у Лондонській школі гігієни та тропічної медицини, каже, що скептицизм щодо вакцин пов'язаний із більш загальними тривогами щодо самого нестабільного світу та місця людини в ньому. У Європі вакцинний скептицизм підживлюється дезінформацією та посилюється соціальними мережами.
Пандемія коронавірусу породила новий штам теорій змови. Вимушена ізоляція, невпевненість і невизначеність змусили людей вигадувати нові історії про змову.
Політичні потрясіння також спричиняють суперечки. Довіра до науки пов’язана з довірою до таких установ, як уряд. А уряди деяких країн навпаки, підживлюють вакцинний скептицизм серед населення, зокрема, часто це роблять популісти.
Міністри та чиновники по всьому ЄС зараз умовляють людей прийняти вакцину AstraZeneca, якщо вона буде запропонована. Минулого тижня міністр охорони здоров’я Німеччини Йенс Шпан сказав, що отримання вакцини проти коронавірусу – це справжній привілей на тлі пандемії. Французький міністр охорони здоров'я Олів'є Веран отримав щеплення у прямому ефірі по телебаченню.
Але навіть якщо вакцинна кампанія ЄС вдало пройде усі перешкоди, ця криза відкрила довгострокові виклики. Надто довго європейські лідери не боролися з антивакцинаторськими настроями, дозволяючи небезпечним ідеям розвиватися. Це підживило випадкові теорії змови про великі фармацевтичні компанії, підірвавши довіру до сучасної медицини та науки, резюмує видання.
У країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.