Європа стикається зі своїми найбільшими страхами — зростаюче занепокоєння тим, що Росія може перемогти в Україні й може зацікавитись рештою країн Європи, а також усвідомлення того, що США цілком можуть обрати лідера, який не вірить в НАТО і ставиться до союзників, швидше, як до ворогів, пише Politico.
"Європа опинилася між Путіним і Трампом, — сказав колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт.
І тепер континент повинен знайти спосіб подбати про себе. Але чи може він це зробити? Чи зможе? Це були питання, які домінували на Мюнхенській безпековій конференції.
Європа має право хвилюватися: війна в Україні йде не дуже добре, а на передовій не вистачає боєприпасів і людей. Країни Європи зробили свою частину роботи, надіславши все обладнання, яке є в її обмежених запасах, і витративши на військову підтримку більше, ніж США. Але цими вихідними на Мюнхенській конференції з безпеки ні віце-президентка США Камала Гарріс, ні велика делегація Конгресу не змогли запевнити Україну або її європейських прихильників у тому, що пакет американської допомоги буде прийнятий найближчим часом.
На їхні відмовки також ніхто не купився. Коментуючи рішення Палати представників Конгресу США піти на двотижневі канікули, президент України Володимир Зеленський влучно зауважив: "Прошу всіх пам'ятати, що диктатори у відпустку не ходять".
Члени Альянсу також дедалі більше занепокоєні тим, що Москва має більш масштабні амбіції — такі як, зрештою, кинути прямий виклик НАТО. І хоча це не станеться негайно, загроза потенційної здатності Росії здійснити це протягом наступних років сприймається дуже серйозно. Одним з тих, хто б'є на сполох, є генеральний директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін, який попередив, що Росія очікує конфлікту з НАТО протягом наступного десятиліття і що вона готується до нього відповідним чином.
"Є речі, які ми можемо зробити, щоб протистояти цьому. Але нам краще поставитись до цього серйозно і почати реагувати вже зараз", — сказав він.
Але найбільша невизначеність для більшості європейців пов'язана не з Путіним, а з Америкою. Неспроможність Конгресу США підтримати Україну викликає занепокоєння. А попередження Трампа про те, що він "заохочуватиме" Росію "робити все, що їй заманеться" з союзником, який "не заплатив", все ще звучить гучно.
Східноєвропейські члени Альянсу вже збільшують свої оборонні витрати до 3% ВВП і вище, а європейські члени НАТО загалом витратять цього року на оборону 380 мільярдів доларів — або 2% свого загального ВВП. Але потрібен час для того, щоб витрати Європи перетворились на реальні сили й засоби.
Існують також виробничі проблеми. Наразі лише деякі країни виробляють кілька видів 155-міліметрових артилерійських снарядів для різних типів пускових установок, багато з яких несумісні один з одним, що перешкоджає іноземній конкуренції. Тепер це має змінитися. У зв'язку з цим президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла низку політичних ідей, спрямованих на те, щоб європейці витрачали більше і витрачали більш продуктивно.