Японія призначила чинного урядовця фактичним аташе з питань оборони на Тайвані, зміцнюючи зв'язки з островом у сфері безпеки, що може розлютити Китай, який вважає Тайвань своєю територією. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на джерела.
Японія не має офіційного дипломатичного представництва на Тайвані, і натомість підтримує двосторонні відносини через Японсько-тайванську асоціацію обміну в Тайбеї, до якої здебільшого входять переведені чиновники Міністерства закордонних справ і торгівлі. Однак роль аташе з питань оборони досі виконує офіцер Сил самооборони Японії у відставці, щоб уникнути антагонізму з Китаєм.
До нього приєднався чиновник, відряджений Міністерством оборони для посилення збору інформації і спілкування з тайванськими військовими, повідомили джерела Reuters на умовах анонімності.
Це також "символічно" для підтримки Тайваню з боку Японії, сказав один з тих, хто знає про призначення.
"Тайвань просив призначити на цю посаду офіцера оборони, який перебуває на дійсній службі", - додав він.
Підкреслюючи знервованість Токіо щодо реакції Пекіна, джерела зазначили, що від цього кроку вже відмовлялися минулого року після того, як японські ЗМІ повідомили про план.
Міністерство оборони Японії заявило, що буде підтримувати лише "неурядові" зв'язки з Тайванем, які не виходять за межі спільної заяви 1972 року, що визнає Пекін єдиним законним урядом Китаю.
Міністерство закордонних справ Тайваню відмовилося коментувати призначення нового аташе з питань оборони, але заявило, що "продовжуватиме поглиблювати співпрацю з партнерами-однодумцями, такими як Японія".
Розширення військової присутності Пекіна навколо острова, який знаходиться всього за 100 км від японської території, викликає занепокоєння Токіо. Японія побоюється бути втягнутою у будь-який конфлікт, який також може загрожувати прилеглим морським шляхам, через які проходить більша частина поставок нафти до країни.
У понеділок, 11 вересня, Тайвань заявив, що китайська військово-морська група на чолі з авіаносцем Shandong пройшла поблизу його узбережжя на шляху до західної частини Тихого океану.
Занепокоєння такими маневрами провокує заклики до Японії налагодити безпекові зв'язки з Тайванем, в тому числі прямі контакти між військовими, які могли б допомогти Токіо спланувати дії на випадок непередбачуваних ситуацій.
Проте Пекін може розцінити будь-яке посилення таких зв'язків як спробу втручання у його внутрішні справи.
У серпні минулого року Китай відповів на візит на Тайвань тодішнього спікера Палати представників США Ненсі Пелосі військовими навчаннями.
Чотири місяці потому адміністрація прем'єр-міністра Японії Фуміо Кішіди оголосила про найбільше нарощування військового потенціалу Японії з часів Другої світової війни, подвоївши витрати на оборону протягом п'яти років для отримання ударних ракет більшої дальності, розробки сучасного винищувача і створення запасів боєприпасів і запчастин, які знадобляться в разі тривалого конфлікту.
У супровідній оцінці національної безпеки уряд Японії заявив, що мир у Тайванській протоці має важливе значення для міжнародної стабільності.
Китай критикує Японію, США та інші західні країни за те, що вони дотримуються так званого менталітету холодної війни.
Досі жоден високопоставлений японський урядовець не відвідав Тайвань, але кілька законодавців побували там в останні місяці у межах неофіційних поїздок, покликаних продемонструвати підтримку острову.
Раніше повідомлялося, що головний дипломат Китаю Ван І розкритикував Японію за "негативні тенденції в питанні Тайваню" під час зустрічі в Пекіні з колишнім спікером Палати представників парламенту Японії Йохеєм Коно.
Між Японією та Китаєм виникла напруга щодо питання Тайваню. У квітні посол Китаю в Японії У Цзянхао заявив, що Тайвань – це червона лінія, яку не можна перетинати. Таким чином У відреагував на заяви японських офіційних осіб про те, що будь-які непередбачені обставини на Тайвані означатимуть непередбачені обставини для Японії, чиї південно-західні острови знаходяться поруч.