Адміністрація Байдена ставить під загрозу стратегічну стабільність у відносинах з Китаєм. Минулого місяця Китай призупинив переговори зі США щодо контролю над озброєннями, які тільки зароджувалися, заявивши, що такі переговори не можуть тривати, поки Вашингтон продовжує продавати зброю Тайваню. Це не було несподіванкою. Пекін давно дав зрозуміти, що не зацікавлений в обмеженні власного арсеналу, зазначає The Hill.
Прагнення обмежити китайський арсенал є цілком виправданим. Раніше Міністерство оборони США оцінювало китайський запас ядерних боєголовок "в межах 200 одиниць". Арсенал вже встиг збільшитися більш ніж удвічі й, за прогнозами, досягне 1000 одиниць до 2030 року і 1500 до 2035 року. Пекін, можливо, готується до випробувань нових зразків зброї.
"Якщо наступник Байдена, республіканець чи демократ, захоче схилити Китай до справжніх переговорів з контролю над озброєннями, йому або їй доведеться наслідувати приклад Сі й відвести ядерній зброї більш помітну роль. Пекін повинен буде захотіти стримувати США", — йдеться в газеті.
Наразі стримувати практично нічого. Новий СНО, який США і Росія поновили у 2021 році, обмежує США до 1550 розгорнутих боєголовок. Тому масштаби американської ядерної загрози залишатимуться в основному незмінними.
Раніше Bloomberg писало, що нова ядерна стратегія Байдена (заснована на стримуванні — тобто здатності й рішучості відповісти на узгоджену ядерну атаку з боку Росії, Китаю і Північної Кореї) зробить повномасштабну гонку озброєнь майже неминучою.