UA / RU
Підтримати ZN.ua

Головною рисою посткоронавірусного світу може стати політична криза — FT

«Вакцинні війни» стали початком ери політичних потрясінь.

Вакцинація населення від коронавірусу стала однією із найпопулярніших тем для обговорення. Десять років тому, коли аналітики хотіли встановити ціну на фармацевтичні акції, вони зазвичай робили це, переглядаючи баланс компаній, вивчаючи їх грошовий потік, обчислюючи борговий тягар та перевіряючи патенти та ліки. Сьогодні все інакше, вакцини стали фактично політичною зброєю, пише Financial Times.

Протягом кількох тижнів ЗМІ в Європі були переповнені розповідями про «війну вакцин» між Великою Британією та ЄС щодо розповсюдження препаратів від BioNTech / Pfizer та використання щеплень Oxford/AstraZeneca.

Політичні сили обох сторін зараз намагаються зупинити цю боротьбу. Однак уся ситуація ілюструє ширшу проблему: кожному, хто керує тією чи іншою фармацевтичною компанією або інвестує в неї, потрібно думати не лише про фінансові ризики та виплату боргу, але й звернути увагу на політичні питання.

Іншими словами, для фармацевтичних компаній зараз важливий не тільки їхній власний фінансовий баланс, але й такі питання, як: "Чи буде торговельна війна?", "Як на поширення препаратів може вплинути політичний популізм?" та “Наскільки стабільною буде політика в регіоні?”. Політичні ризики несуть в собі такі загрози, які керівники фармацевтичних компаній раніше не враховували, таку ситуацію спровокувала саме пандемія.

Можливо, це просто короткочасний «шок» від COVID-19. Протягом минулого року західні уряди активно рятували свої національні економіки, це неминуче означає, що характер національних політичних систем та культури сильно трансформувався під впливом кризи. Пандемія також змусила світ замислитися про зв'язки, які об'єднують (або не об'єднують) та визначають соціальні спільноти.

Однак сподівання на те, що ці політичні ризики зникнуть, коли пандемія закінчиться, можуть не справдитися. Затяжна криза змусила більшість людей прагнути до повернення "нормальності", думати про час, коли COVID-19 відступить. Крім того, пандемія збільшила політичну відповідальність, адже громадяни розраховують на те, що уряди країн зможуть вивести їх із кризи.

Політичний аналітик Тіна Фордхем зазначає, що коли фінансова криза 2008 року закінчилася, це не призвело до політичного миру. Навпаки, минуле десятиліття спричинило зростання популізму, попри економічне відновлення, яке врешті призвело до таких подій, як голосування за Brexit у Великій Британії та обрання Дональда Трампа президентом США.

Фордхем вважає, що подібну модель можна буде побачити у постковідному світі. За її словами, є підстави очікувати нових політичних потрясінь. Пандемія жорстоко посилила розрив між переможцями та переможеними.

Попри те, що деякі країни намагаються вирішити широкий спектр проблем, зокрема загострення нерівності (адміністрація президента США Джо Байдена, для прикладу, затвердила пакет економічної допомоги на 1,9 трильйона доларів) це буде важко зробити в постпандемічному світі, оскільки державні ресурси будуть обмеженими. У будь-якому випадку, COVID-19 виявив критичні відмінності в ступені державної ефективності та соціальної довіри, і країни, де довіра населення до влади нестійка, можуть бути схильні до популізму.

Фордхем вважає, що, наприклад, Китай та Німеччина, швидше за все, швидко вийдуть із пандемії з відносним політичним спокоєм, оскільки вони мають досить ефективні системи управління, навіть попри різний рівень успіху в стримуванні пандемії та кампаній вакцинації. Аналітик також прогнозує, що успішна програма вакцинації у Великій Британії стане фактором, який зміцнить соціальну згуртованість британців.

Але такі країни, як США та Франція, здаються більш схильними до політичних потрясінь та ризику зростання популізму, стверджує Фордхем. Причиною цього може стати недовіра до вакцин, висока смертність від COVID-19 та поляризований політичний ландшафт. Деякі країни, що розвиваються, мають значно гірші політичні перспективи у постковідному світі.

Розширення популізму в країнах означає, що "вакцинний націоналізм, дезінформація та напруженість, пов'язана з торгівлею, також посиляться", - йдеться у доповіді аналітика.

Фордхем не єдиний аналітик, яка дає похмурі прогнози. Страхова компанія AON та консультаційна компанія EY також нещодавно попереджали клієнтів про ризики політичної нестабільності в постпандемічному світі. Фінансисти обговорюють ризики загрозливого популістського натиску; буквально цього тижня хедж-фонд Bridgewater опублікував дослідження минулих податків на багатство, зазначивши, що вони можуть почати зростати, коли популізм «об’єднується» з раптовими соціальними потрясіннями, такими як війна.

Звісно, деякі аналітики очікують економічного відновлення після пандемії. Дійсно, сподівання інвесторів базуються на тому, що світ побачить нові «ревучі 20-ті» - тип атмосфери, яка спалахнула після пандемії грипу 1918-1920 років. Такий розвиток подій може зменшити ймовірність політичної нестабільності, якщо плоди будь-якого зростання розподілятимуться справедливим способом.

Але ключовим словом тут є "якщо". Як показують «вакцинні війни» в Європі, поняття того, що є "справедливим", зараз дуже різниться як між країнами, так і всередині них. Звідси проблема прогнозування того, як буде розвиватися політична арена в новому пандемічному та постпандемічному ландшафті, резюмує видання.

Читайте також: Людству доведеться готуватися до постійного життя з коронавірусом — Bloomberg

Глава європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) Ханс Клюге вважає, що пандемію коронавірусу у світі вдасться подолати до початку 2022 року.

"Через рік ми будемо знати набагато більше. Тому я виходжу з того, що пандемія закінчиться до початку 2022 року. Це не означає, що вірус зникне. Але, сподіваюся, що обмежувальних дій більше не буде потрібно", - сказав Клюге в інтерв'ю.