Для того, щоб уникнути катастрофічних наслідків зміни клімату, ЄС активізує свої зусилля з декарбонізації європейської економіки. Нещодавно блок запустив свій пакет заходів щодо зменшення викидів вуглецю на 55 відсотків нижче рівня 1990 року до 2030 року. Мета дуже масштабна, але важлива. Блок фактично утворив перший політичний пакет, який відповідає масштабам виклику, але на реалізацію цієї мети чекає багато перешкод, пише Financial Times.
План значною мірою опирається на податки на вуглець, включаючи найбільш «забруднювальні» сектори економіки та види діяльності, включаючи авіацію, судноплавство та будівництво. Це може бути правильний підхід. Податки на вуглець можуть стати одним із найдешевших та найефективніших шляхів до декарбонізації, створюючи стимули для скорочення викидів там, де це зробити найпростіше, а також стимулюючи розвиток зелених технологій.
Брюссель також пропонує дотримуватися суворих «вуглецевих стандартів» щодо транспорту, плануючи до 2035 року зупинити продаж нових транспортних засобів, які використовують бензин. Також блок планує розширити відновлення лісів.
Цей комплексний підхід має надію на успіх. Але, як і очікувалося, план ЄС зіштовхнувся з опором з боку бізнесу. Вирішення проблеми зміни клімату вимагає трансформації виробничої структури. В економічному та політичному плані це можуть зробити комплексні дії одночасно на багатьох фронтах, тобто необхідно «змусити» всі групи інтересів об’єднатись.
Найгучніші критики плану ЄС - це ті бізнес-сектори, які не змогли підготуватися до енергетичного переходу. Однак саме рішучі дії будуть корисними для європейського технологічного розвитку.
Але політика залишається слабким місцем щодо впровадження кліматичних планів. Наразі кліматичні плани ЄС - це фактично лише пропозиції, навколо яких буде багато дискусій, перш ніж вони стануть зобов’язаннями з юридичною силою. Тепер національні уряди повинні піднімати ставки. Держави-члени можуть законно боротися за свої інтереси. Перешкоди лише зроблять реалізацію планів більш болісною і зіграють на руку євроскептикам.
Важливо також заспокоїти людей, які можуть найбільше відчути на собі зростання витрат на паливо. Європейська комісія мудро пропонує фонд для підтримки та допомоги людям, щоб вони змогли перейти на екологічні технології. Але може знадобитися набагато більше зусиль.
Вирішення глобальної сторони кліматичної політики є життєво важливим. Зокрема, тарифи на вуглець навряд чи сподобаються іншим країнам, які не входять до складу блоку. ЄС насторожено ставиться до третіх країн, які не мають власної амбіційної кліматичної політики. Але найкращою стратегією буде «прийняття інших на кліматичний борт».
Напередодні кліматичної конференції COP26 потрібно провести багато дипломатичної роботи. Нещодавнє зближення ЄС та США щодо кліматичної політики має бути поглиблене, а багаті держави могли б активніше допомагати країнам, що розвиваються, боротися з кліматичною кризою. Якщо Європа досягне успіху з цією ініціативою, за її прикладом можуть піти інші країни. Промисловість потрібно підштовхувати до екологічного шляху, резюмує видання.
Сильні шторми та повені унаслідок загострення кліматичної кризи активізували переселення людей. Зокрема, зміна клімату підвищила внутрішню міграцію населення країн до рекордних показників у всьому світі. Останнім часом люди частіше покидають свої домівки через кліматичну кризу, ніж через ескалацію військових конфліктів.
Проблема зміни клімату стає дедалі серйознішою. Серія сильної посухи у Європі з 2014 року є найкритичнішою за понад дві тисячі років.
Дослідження проаналізувало кільця дерев починаючи з часів Римської імперії. Вчені заявили, що глобальне потепління є найбільш вірогідною причиною недавнього зростання екстремальної спеки.