UA / RU
Підтримати ZN.ua

Глава ОБСЄ: Ризик війни в Європі найвищий за останні 30 років

Рау вважає, що країнам важливо виконувати чинні гарантії безпеки.

Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау під час засідання Постійної ради організації у Відні заявив, що жодних додаткових гарантій безпеки для збереження миру не потрібно, а необхідно просто дотримуватись чинних принципів міжнародного права.

Про це повідомляє українська служба "Польське радіо".

"Якщо принципи міжнародного права, включаючи положення Статуту Організації Об'єднаних Націй, Гельсінського Заключного акту та Хартії для нової Європи, будуть дотримані, то жодних інших гарантій для збереження миру не потрібно, оскільки жодна країна не шукатиме додаткових заходів для підвищення власної безпеки", - заявив він.

Рау також зазначив, що Польща як країна "з травматичною історією", яка виграла від світу в Європі, "дуже добре знає, які пропозиції служать світу, а які йому загрожують". Тому Польське головування має намір поділитись своїм досвідом під час головування в ОБСЄ.

"Як, здається, ризик війни в регіоні ОБСЄ зараз більший, ніж будь-коли раніше за останні 30 років. І вже це – достатній виклик для цієї організації, метою якої є саме уникнення війни в Європі. Інструментом для цього є фундаментальні засади Статуту ООН, Гельсінського Заключного акту та Паризької Хартії для нової Європи", - сказав Рау.

Читайте також: У Путіна негативно оцінили переговори Росії із США та НАТО, де Альянс відмовився закрити двері для України

Нагадаємо, раніше на засіданні Постійної ради ОБСЄ прозвучала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку Росії, розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Глава української дипломатії додав, що за підтримки партнерів Україна продовжує працювати над тим, щоб РФ замість ультиматумів на тему європейської безпеки почала сумлінно виконувати Гельсінський декалог – йдеться про припинення агресії на Донбасі, деокупацію Криму, реальні кроки з врегулювання інших створених нею тривалих конфліктів на просторі ОБСЄ, а саме в Грузії та Молдові.

Також повідомлялося, що Глава дипмісії Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід неприйнятні, тому під час переговорів Москва отримала конкретну відмову. Про це він заявив на останньому брифінгу.

За його словами, генсек НАТО Єнс Столтенберг та заступник держсекретаря США Уенді Шерман вже поінформували всі країни-члени Євросоюзу про результати вчорашніх переговорів із Москвою.

10 січня в Женеві відбулися 8-годинні переговори США та Росії щодо так званих "гарантій безпеки". У РФ заявили, що вони були складними та професійними, "без спроб обійти гострі кути". В американському Держдепартаменті, у свою чергу, додали, що Вашингтон запропонував Москві провести подальші двосторонні консультації.

12 січня у Брюсселі відбувся другий раунд переговорів між Росією та НАТО. Після них у Штатах попередили, що Москва не заявляла про готовність провести деескалацію на Донбасі, хоч і, що цього не станеться, не заявляла. У Путіна, у свою чергу, негативно оцінили переговори, під час яких Альянс відмовився зачинити двері для України.

13 січня у Відні відбувся остаточний раунд переговорів Росії з ОБСЄ.

Про позитивні та негативні результати консультацій у Женеві читайте у статті Олексія Іжака "Чи відведе Путін війська від України після переговорів із США?".