Китай прагне покращити відносини з деякими країнами на Заході після періоду, впродовж якого країна інколи почувалася не комфортно ізольованою. Головним чином, Пекін хоче зосередитися на зв’язках з Європою, які сильно постраждали через китайську підтримку свого партнера - Росії - після того, як Москва розв’язала війну проти України.
«З дипломатичної точки зору, Пекін сподівається, що він не стане ворогом для кожної країни на Заході. Також він не хоче, щоб склалося враження ніби він ізольований на багатосторонніх форумах», - сказав Financial Times експерт з питань Китаю в аналітичному центрі Chatham House Юй Цзе.
«Російська невдала військова авантюра в Україні сильно скоротила вигоду від інвестицій Пекіна в двосторонні відносини з Москвою», - додав експерт.
Сі Цзіньпін і Владімір Путін нещодавно пообіцяли, що поглиблять двосторонні зв’язки. Але кілька китайських чиновників в приватних розмовах з Financial Times намагалися пролити світло на те, як Пекін і Москва ставляться до питання України. Цей сигнал був повторений і деяким європейським дипломатам. Дехто висловлювався різко.
«Путін божевільний. Рішення про вторгнення було прийняте дуже малою групою людей. Китай не повинен просто йти за Росією», - сказав китайський чиновник на умовах анонімності.
Financial Times пише, що Пекін почне своє дипломатичне перезавантаження з переоцінки, наскільки вигідні його тісні відносини з Москвою. Китай тепер вважає, що Росія, швидше за все, не зможе здолати Україну і після конфлікту стане «слабкою силою». Її економічне і дипломатичне значення на міжнародній арені сильно зменшиться, - сказали виданню китайські чиновники.
«На додачу, попри всі публічні заяви про дружбу, в приватних розмовах китайські представники висловлюють, принаймні, певну недовіру до самого Путіна», - пише Financial Times.
Впродовж останніх 9 місяців п’ять високопоставлених чиновників Китаю в різних точках часу сказали виданню, що Москва не повідомила Пекін про свої наміри почати широкомасштабне вторгнення в Україну. Такі твердження йдуть в розріз з враженням, яке склалося, зважаючи на спільну заяву Китаю і Росії за 4 лютого після зустрічі Сі Цзіньпіна і Путіна. Вона проголошувала «безмежну китайсько-російську співпрацю… без заборонених зон». І це сталося всього за 20 днів до того, як Росія атакувала Україну.
Стенограму розмови лідерів ніхто не публікував. Тому не можна напевне сказати, про що говорили Сі Цзіньпін і Путін. Однак, один чиновник розповів Financial Times, що російський президент «не виключав можливості, що Росія вжиє будь-яких заходів, якщо сепаратисти на сході України атакують російську територію і спричинять гуманітарну катастрофу». Це було найближче до того, що можна було б зрозуміти як попередження про намір почати вторгнення.
Китайська сторона розцінила цю репліку як сигнал про потенційну можливість обмеженого військового втручання, а не початок повномасштабного вторгнення, - сказали китайські чиновники. Доказом того, що Китай не розумів російські наміри, стало звільнення в червні Ле Юйчена, який на момент початку вторгнення був заступником міністра закордонних справ КНР. Його вважали головним експертом з питань Росії в дипломатичному відомстві країни. Вважалося, що Ле Юйчен, швидше за все, стане наступним міністром закордонних справ Китаю. Але зараз він обіймає посаду заступника директора Національного управління радіо і телебачення.
«Лі понизили на два щаблі в структурі влади. Його вважали відповідальним за розвідувальну невдачу щодо російського вторгнення», - сказав неназваний співрозмовник Financial Times.
Не залежно від того, що насправді Путін сказав Сі Цзіньпіну, в приватних розмовах китайські дипломати, які намагаються реабілітувати свою країну в Європі, неодноразово наполягали, що Пекін нічого не знав про наміри Москви щодо вторгнення в Україну. Інший аспект стратегії Китаю з покращення відносин з Заходом - це спроба виставити себе не лише як потенційного миротворця, а й учасника післявоєнної відбудови України, - кажуть китайські чиновники. Сі Цзіньпін у своїх репліках до Путіна сам намагався зайняти позицію лідера, який підтримує мир.
«Шлях до миру не буде простим. Але поки докладаються зусилля, перспектива миру завжди буде існувати. Китай продовжить дотримуватись об’єктивної та справедливої позиції, працюватиме над об’єднанням міжнародної спільноти та відіграватиме конструктивну роль у мирному врегулюванні української кризи», - сказав китайський лідер.
Також Financial Times пише, що Пекін намагається переконати Європу, що він може допомогти у тому, щоб не дозволити Москві застосувати ядерну зброю проти України. І це може спрацювати як мотиватор в європейських столицях.
«Китай завжди був проти застосування ядерної зброї. Але коли Сі Цзіньпін каже такі речі європейським лідером, він хоче підкреслити певну дистанцію від Росії», - сказала голова Китайського центру 21-го століття в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго Сьюзан Шірк.
Financial Times вказує на ознаки того, що такий підхід працює на користь Пекіна.
«Китайсько-європейські відносини значно покращилися, тому що Європа не просуває відчуження Китаю і вимагає стратегічної незалежності», - сказав директор Центру європейських досліджень в Фуданському університеті в Шанхаї Дін Чун.