Без сумніву, пандемія коронавірусу завдала багато шкоди і її катастрофічні наслідки людство буде відчувати ще довго. COVID-19 змусив людей страждати, як морально, так і фізично та економічно. Але навіть попри це багато людей стали щасливішими під час пандемії. І зараз, коли вакцини обіцяють можливе повернення до звичного життя, частина людства не повністю впевнена в тому, що хоче цього «повернення», пише Financial Times.
Щорічне опитування Ipsos Global Happiness, в якому взяли участь 20 тисяч дорослих у 27 країнах світу в липні та серпні минулого року, виявило цікавий факт: 63 відсотки респондентів сказали, що вони щасливі, а це лише на один відсотковий пункт менше, ніж у 2019 році до пандемії. Падіння на відсоток відповідало звичайним щорічним спадам: відсоток людей, які заявляють, що вони щасливі, впав на 14 пунктів у всьому світі в період між 2011 і 2020 роками, особливо різко знизившись у Мексиці, Туреччині, ПАР, Аргентині, Іспанії та Індії. Найбільш цитованими джерелами щастя серед опитаних були: "здоров'я / фізичне благополуччя", "стосунки з партнером / дружиною" та "дітьми".
Подібним чином професор з Амстердаму Мейке Бартельс порівняла дані опитування п’яти тисяч людей, яке було проведене до пандемії, з даними опитування 18 тисяч респондентів після початку коронавірусного періоду. Професор виявила значну меншість, приблизно кожну п'яту людину, яка повідомляла про "підвищений рівень щастя, оптимізму та знаходження сенсу життя”.
Пандемія для багатьох спростила "зайняті і складні" моделі життя, вважає Мейке Бартельс.
"Деякі люди зрозуміли, що, мабуть, жили не тим життям, яке їм подобалося, а потім, унаслідок локдаунів, почали проводити більше часу вдома з сім'ями, своєю чергою, це частково сприяло зменшенню рівня стресу", - каже професорка.
Кількість «щасливих людей» може бути навіть більшою, ніж передбачають отримані дані опитування, враховуючи те, що визнання задоволення та щастя під час пандемії є соціально недоцільним.
Легко виправдати ці дані тим, що щасливішими стали лише представники “привілейованого населення” або так званої “еліти”. Однак це сумнівний аргумент. Варто врахувати всіх скромних робітників, звільнених від ненависних робочих місць і постійного нагляду керівництва, які змогли перейти на дистанційну роботу, і тепер їм платять за сидіння вдома. В опитуванні Gallup State of Global Workplace у 2017 році лише 15 відсотків працівників у 155 країнах повідомили, що відчувають заохочення та мотивацію на робочому місці. Дві третини сказали, що не відчувають мотивації, а 18 відсотків повідомили про майже повну втрату мотивації та заохочення, "обурені тим, що їхні потреби не задовольняються, що робить їх нещасливими".
«Карантинна перерва» стала частковим моральним полегшенням для багатьох офіціантів, портьє, а також представників інших професій, завдання яких полягає в тому, щоб інші почували себе важливими. Вони звільнилися від життя за чужим графіком завдяки карантину.
Зменшити рівень стресу людям, які перейшли на дистанційну роботу допомогло те, що вони перестали витрачати час на довгі поїздки в офіс.
"Люди, які змушені витрачати багато часу на поїздки в офіс на громадському транспорті, зазвичай мають нижчий рівень задоволення життям, слабке відчуття того, що їх повсякденна діяльність доцільна, нижчий рівень щастя та більшу тривожність, ніж ті, хто не їздить на роботу та працює дистанційно", - повідомляє Британське бюро національної статистики згідно з опитуванням, в якому взяли участь 60 тисяч людей у 2014 році.
Однак зараз, частково завдяки карантинним обмеженням, ті, хто змушений продовжувати їздити на роботу під час пандемії, можуть насолоджуватися меншою кількістю людей в громадському транспорті та меншою тиснявою.
Частина людей у розвинених країнах також стали «багатшими», ніж раніше, оскільки вони скоротили витрати на розваги та відпустки. Рівень особистих заощаджень у США в квітні минулого року досяг рекордних 32,2%, і зараз залишається значно вищим, ніж було до пандемії. Перш за все, люди, які почали працювати дистанційно, отримали в подарунок більше часу.
Дуже часто життя в суспільстві складне і надто стресове. Люди, які втомилися від нього отримали альтернативу завдяки карантинним обмеженням: дистанційна робота, віртуальне спілкування, онлайн покупки, доставка їжі тощо. Частина людей ніколи не захоче знову «повертатися в суспільство» після ізоляції, психологи називають це "тривожністю". Без сумніву, пандемія вплинула на людське життя і сильно змінила його, резюмує видання.
Головний економіст Банку Англії Енді Холдейн вивчив економічний вплив «великого експерименту на дому», спровокованого пандемією коронавірусу. Адже для того, щоб запобігти поширенню хвороби, багато компаній відправили своїх працівників на дистанційну роботу. Однак в результаті тривалої віддаленої роботи люди можуть стати менш продуктивними і креативними.