2018 рік був дуже динамічним на світовому політичному полі. Старі угоди та домовленості втрачали свою вагу, набували сили нові, переоцінювались старі та звичні цінності та концепції. І кожна із цих подій певним чином впливала на життя України. В якому напрямку рухаються США? Чи справді Росії начхати на міжнародну спільноту? Що змінилося в Європі за останній рік? Ми підібрали для вас ТОП-15 найважливіших та найпопулярніших текстів міжнародної політики "Дзеркало тижня. Україна" за рік, що минув.
Не втратити Францію Надія Коваль
"…Зближення з Росією стало першим значущим зовнішньополітичним кроком президентської каденції Макрона.
…Звернення на "ти" і "дорогий Владімір" обрамляли доволі легку атмосферу, в якій дражливі питання, радше, оминалися чи згадувалися побіжно, ніж поставали з усією гостротою. Публічно не було посутньої розмови про російську агресію, санкції чи Крим або ж застосування хімічної зброї у Сирії та авіаудари коаліції. Не згадувалося навіть про справу Скрипаля, хоча одним із чотирьох висланих із Росії французьких дипломатів став очільник Business France, відповідальний за підготовку французького павільйону на економічному форумі…"
Саміт секторальної інтеграції Тарас Качка
"Публічна частина Саміту Україна-ЄС була сповнена чудових жестів. … Утім, назвати цей саміт успішним формально складно. Складно, бо в Україні вже давно інфляція очікувань від самітів з ЄС досягла астрономічних висот.
… Так, певна невизначеність з оцінкою реформ, тобто визнання очевидного прогресу, з одного боку, і наголошування на проблемних питаннях у цих реформах - з іншого, є ознакою стану наших відносин з ЄС. … Ці недоробки аґукаються нам у розмовах про повну інтеграцію України в енергетичний ринок ЄС…"
Напівзамкнений Азов Володимир Кравченко
"…У цей час Росія продовжувала зловживати правом огляду суден, створювати штучні простої під час проходження по Керч-Єникальському каналу, переслідувати українські рибальські судна, розробляти захоплені українські нафтогазові родовища й збільшувати військове угруповання в Азово-Керченській зоні. Загалом, посилювати військово-економічний тиск на українське Приазов'я.
…Загалом, важко зрозуміти логіку тих, хто готував рішення РНБО: українська влада сама створює собі складності. Як незрозуміло й те, навіщо Київ домагається зафіксувати серединну лінію як державний кордон."
Амбіції і фобії серійного агресора Олег Бєлоколос
"…Незважаючи на наявність певного невдоволення, широкої внутрішньої бази для демократичних перетворень у Росії нині немає. Перед режимом відверто плазує майже вся російська "творча інтелігенція", править бал примітивна цензура, заохочуються доноси, численні силові структури намагаються фабрикувати справи проти активістів.
…Тривала конфронтація із Заходом ще більше посилить негативне сприйняття Москви в зовнішньому середовищі. Ба більше, скидається на те, що в Кремлі надто переоцінили свої сили і вочевидь не мають для цього відповідних ресурсів. …"
Жахливий спадок Трампа Віталій Федянін
"…Вихід США з угоди аж ніяк не зменшує загрози створення атомної бомби в Ірані. Навпаки, недовіра до домовленостей із Заходом лише посилить позиції тих, хто вважає атомну бомбу єдиною гарантією безпеки. Тож зовсім не виключено, що світ у майбутньому побачить таке, що назвуть уже "жахливою спадщиною Трампа".
Чим заплатить Меркель за четвертий строк? Олексій Коваль
"…Новий підхід Німеччини може виявитися в перетворенні стабілізаційного фонду ЄС на повноцінний Європейський валютний фонд, який регулюватиметься європейськими правилами і, отже, буде поза контролем національних урядів. Соціал-демократи говорять про спільний бюджет ЄС і навіть про створення політично більш інтегрованого європейського простору до 2025 р. Усе це робить Німеччину більш сприйнятливою до пропозицій про реформу ЄС, висунутих торік президентом Франції Еммануелем Макроном. …"
Від океану до океану Віктор Константинов
"…Китай широко використовує традиційні американські механізми підготовки агентів впливу. Це і фінансування дослідницьких центрів та громадських організацій, культурні проекти, і фестивалі, і освітня співпраця. Залучення іноземних студентів у Китай можна взагалі виділити в окремий напрям співпраці з країнами "Поясу і шляху".
… Навіть якщо "Пояс і шлях" розвиватиметься повільно, навіть якщо проблеми на його шляху зростатимуть, багато економічних і гуманітарних проектів однак будуть реалізовані повною мірою: адже вони залежать від китайських грошей та рішучості китайського керівництва зміцнювати роль своєї держави у світі".
Поки дух часу не з нами Олександр Щерба
"…Перемога України в нинішній війні - це не той сценарій, який живе в головах багатьох європейців. Наша битва добра і зла видається їм внутрішньою українською трагедією. Так зрозуміліше. Так зручніше. Так комфортніше.
… Багато європейців уже давно здалися б на нашому місці. І річ тут не в ядерній потузі Росії. І не в російському сп'янінні від сили. І навіть не в тому, що політична Європа поступово перетворюється на якусь подобу супермаркету, по якому неквапливо йде "Газпром"…
…Навряд чи хтось скаже про це відкрито, але інтереси європейців націлені зараз на встановлення нового балансу з Росією. Це як мінімум. А як максимум - на вихід на велетенський російський ринок, якому не перешкоджатимуть ні путінські війни, ні порушення прав людини".
Кремлівський маскарад, або Російські агенти впливу за кордоном Дмитро Хмельницький
"… Всі агентури впливу спеціалізовані й цілеспрямовано працюють із найрізноманітнішими політичними, етнічними, соціальними, культурними та професійними спільнотами. Їх класифікація сама собою становить особливий інтерес: за цією схемою російські спецслужби працюють у всіх країнах світу.
"Всесвітню координаційну раду російських співвітчизників, що проживають за кордоном" (ВКРРС) створено 2007 р. Ця організація - виконавчий орган Всесвітнього конгресу російських співвітчизників (ВКРС)".
Нові ризики війни Джеймс Шерр
"… Усіх, хто провіщав появу багатополярного світу після 1991 р., можна похвалити за прозірливість, але не за мудрість. Більшість їх не зрозуміли, що зі зростанням багатополярності зростають і ризики війни.
…До свого вторгнення в Україну ніколи ще Росія не наважувалася на таку відкриту, нічим не обґрунтовану агресію за всі 25 років свого стратегічного - геополітичного й цивілізаційного - протистояння із Заходом. … Нову реальність у відносинах Росії й Заходу найкраще описує слово "антагонізм", або, якщо використовувати точніший російський термін, - "протиборство".
Російська держава в умовах обложеної фортеці Юрій Смелянський
"… Будь-яку війну можна розкласти на структурні компоненти: збройна боротьба; економічні, дипломатичні, ідеологічні, інформаційні ресурси. Використовуючи ці компоненти з різною інтенсивністю, сторони - учасники війни прагнуть досягти поставлених цілей.
…Важливе, на наш погляд, значення має високий ступінь адаптивності росіян до постійного - нехай і повільного - зниження якості життя. "Свідомість соціального утриманства", що міцно вписалася в російську ментальність за періоди кріпосного права, побудови розвиненого соціалізму і комунізму, диктує основній масі громадян Росії необхідність запобігати перед владою."
Новий світовий безлад: ласкаво просимо Сергій Корсунський
"…Опитування громадської думки, і особливо це помітно в Європі, показують значне зростання недовіри до демократичних інститутів, неприйняття наднаціонального, поширення ізоляціоністських тенденцій. Із кожним днем дедалі більше увиразнюються характерні риси майбутнього світового безладу.
…Насамперед стає очевидним, що традиційні багатосторонні альянси і союзи втрачають свою значимість. … Другою характерною ознакою є тотальна неповага до міжнародного права…"
Газові потоки подвійного призначення Михайло Гончар, Сергій Гайдук, Анатолій Бургомістренко, Павло Лакійчук
"…Насправді Росія не буде думати, вона вже все не тільки придумала, але й втілює в життя. Заяви Путіна - це спосіб маскування того, що вже зроблено або робиться. Під пропагандистським прикриттям тези про загрозу від наближення воєнної інфраструктури НАТО, яке вона ж і спровокувала своєю агресією проти України та брязканням зброєю навколо країн Балтії, Росія здійснює комплекс заходів, які спрямовані на стримування, а за необхідності - ураження сил НАТО на східному фланзі…"