В адміністрації президента США Дональда Трампа обговорюють, на перший погляд, дивну ідею створення нової групи країн Core 5, до якої увійшли б Китай і Росія — це зблизило б традиційних супротивників і створило б різкий контраст із G7, пише Politico.
Хоча раніше таке могло здаватися немислимим, деякі аналітики відзначили, що ця ідея певною мірою відповідає політиці Трампа. По-перше, Трамп часто наполягав на укладанні угод з країнами-суперниками — наприклад, схвалив продаж Пекіну чипів штучного інтелекту Nvidia H200 і відправив своїх посланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера для прямих переговорів у Москві з російським диктатором Владіміром Путіним — це лише кілька прикладів.
Чиновник, який працював у Білому домі під час першого терміну Трампа, говоривши на умовах анонімності, заявив, що ідея C5 (США, Китай, Індія, Японія та Росія) не здається дуже шокуючою.
“Нічого про C5 або C7 не обговорювалося, але, безумовно, були розмови про те, що наявні органи, такі як G-структури або Рада Безпеки ООН, не відповідають цілям, враховуючи нових гравців сьогодні”, — сказав він.
Ідея створення групи, як повідомляється, з'явилася в довшій, неопублікованій версії Стратегії національної безпеки, яку Білий дім оприлюднив минулого тижня.
Сам Білий дім, однак, категорично заперечив існування неопублікованого документа: представниця адміністрації Трампа Анна Келлі заявила, що “не існує альтернативної, приватної або секретної версії” 33-сторінкової офіційно оприлюдненої стратегії.
Але фахівці з національної безпеки кажуть, що, на їхню думку, C5 має сенс для нинішнього Білого дому.
“Це відповідає тому, як, на нашу думку, президент Трамп бачить світ, тобто без ідеології, через симпатію до сильних лідерів і схильність до співпраці з іншими великими державами, які підтримують сфери впливу у своїх регіонах”, — каже Торрі Тауссіг, яка обіймала посаду директора з європейських питань у Раді національної безпеки в адміністрації президента США Джо Байдена.
Вона зазначила, що Європа не фігурує в теоретичному C5.
“Що, як я уявляю, змусить європейців вважати, що ця адміністрація розглядає Росію як видатну державу, здатну здійснювати власний вплив на Європу”, — додала Тауссіг.
Майкл Соболік, який був помічником сенатора-республіканця Теда Круза під час першого терміну адміністрації Трампа, розглядає C5 як зворотний рух від політики Трампа щодо Китаю під час його першого терміну.
“Перша адміністрація Трампа прийняла концепцію конкуренції великих держав, і саме так ми формулювали й обговорювали відносини з Китаєм. Це просто величезний відхід від попередньої політики”, — сказав він.
Нинішня адміністрація Трампа і раніше розглядала нові конфігурації влади. Міністр війни США Піт Гегсет згадав про історичну “зустріч G2” між Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном у листопаді, що викликало тривогу в Конгресі США. А сама нова Стратегія національної безпеки сигналізує про відхід Штатів від традиційних європейських союзників, які, згідно з цим документом, стикаються з “цивілізаційним знищенням”, і про новий фокус на Західній півкулі.
Конгресмен-демократ Раджа Крішнамурті, високопоставлений член спеціального комітету Палати представників з питань Китаю, написав Гегсету листа, в якому висловив “глибоку стурбованість”.
“Ваше описування відносин США з Китаєм як G2 є глибоко тривожним і свідчить про фундаментальне неправильне розуміння головного глобального супротивника США, що може небезпечно підірвати підготовку Пентагону до запобігання конфлікту в Індо-Тихоокеанському регіоні”, — йдеться у листі.
Новий курс Америки може стати точкою остаточного повороту: старі договори підуть у сміттєвий кошик, а наслідки відчує весь світ. Олексій Іжак аналізував нову Стратегію нацбезпеки США та пояснював, як Вашингтон знімає з себе відповідальність і чому платити за це доведеться іншим.