У центрі зовнішньополітичного порядку денного президента США Джо Байдена лежать дві амбіції: відновлення зв’язків із американськими союзниками та створення «єдиного фронту» проти Китаю на тлі загострення конкуренції з Пекіном, пише The New York Times.
Байден намагається одночасно реалізувати обидві цілі, оскільки направляє двох своїх найвищих дипломатів до Японії та Південної Кореї під час закордонних поїздок представників його адміністрації.
Візити до найсильніших партнерів Сполучених Штатів у Східній Азії передують першому раунду особистого контакту адміністрації Байдена з Пекіном. Державний секретар Ентоні Блінкен вирушить на Аляску та приєднається до радника з питань національної безпеки Джейка Саллівана на зустрічі з двома впливовими дипломатами Китаю.
Адміністрація Байдена розглядає це як шанс встановити основні правила та червоні лінії відносин, які Блінкен назвав "найбільшим геополітичним випробуванням 21 століття". Американські чиновники описали це як "одноразову зустріч" з метою розгляду питань, за якими Вашингтон може співпрацювати з Пекіном, а також бесіду, яка зможе "дуже відверто викласти численні занепокоєння", - сказав Блінкен перед Конгресом.
Шквал дипломатії, який розпочався у п'ятницю з віртуального саміту із союзниками США з чотирьох країн - Австралією, Індією та Японією, визначає Азіатсько-Тихоокеанський регіон головним пріоритетом для адміністрації Байдена після періоду президенства Дональда Трампа, який не надто цікавився долею альянсів у регіоні.
Діалог із союзниками також підкреслює мету Байдена об’єднати міжнародні партнерські відносини, щоб протистояти конкурентам.
"Чим більше Китай відчуватиме не лише нашу критику, але і рішучість з усього світу, тим більше шансів на те, що ми отримаємо зміни", - сказав Блінкен на засіданні Комітету закордонних справ у Вашингтоні минулого тижня.
Це буде непросто. Китай, відносно успішно контролюючи пандемію коронавірусу, лише зміцнив свої економічні позиції, оскільки конкуренти на Заході все ще не можуть забезпечити стійке економічне відновлення. І у військовому відношенні Китай зменшив розрив із США за рахунок величезних інвестицій. Ці сильні сторони допомогли Пекіну збільшити вплив на світовій арені.
Очікується, що Блінкен та міністр оборони Ллойд Дж. Остін обговорять із китайськими дипломатами низку питань, включаючи пандемію, зміну клімату та присутність військ США в регіоні.
Відносини між Японією та Південною Кореєю, які погіршилися унаслідок історичних суперечок, імовірно, будуть предметом розмови. Також на порядку денному є і військовий переворот в М'янмі та ядерна програма Північної Кореї, оскільки питання залишається невирішеним після спроби Трампа знайти спільну мову з північнокорейським лідером Кім Чен Ином.
Рішення зробити Японію першим пунктом призначення для Блінкена та Остіна було розглянуто як обнадійливий розвиток подій у Токіо, яке докладало всіх зусиль для підтримання тісних зв'язків із Трампом, навіть коли він вимагав величезного збільшення виплат для утримання американських військ в країні. У п'ятницю Білий дім оголосив, що японський прем'єр-міністр Йосіхіде Суга стане першим іноземним лідером, який зустрінеться з Байденом у Вашингтоні.
"Наприкінці терміну адміністрації Трампа, що стосується Азії, ми сперечалися з нашими союзниками про розподіл витрат з точки зору оборони. Китай використовував свої економічні важелі в усьому регіоні, щоб контролювати інші країни", - сказав Віктор Ча із Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Адміністрація Трампа часто суперечливо ставилася до Китаю. Трамп неодноразово говорив про прихильність до китайського лідера Сі Цзіньпіна, намагаючись укласти торговельні угоди. У той же час його адміністрація розкритикувала порушення прав людини, вторгнення в американський кіберпростір та напади на демократію з боку Пекіна.
Стратегія адміністрації Байдена може виявитися не менш суперечливою. Блінкен описав пошук відносин, які базуються одночасно на співпраці, конкуренції та, за потреби, конфронтації з Китаєм.
Щоб така стратегія спрацювала, Сполучені Штати повинні опиратися на досвід своїх союзників, таких як Японія та Південна Корея. Обидві країни намагалися знайти тонку межу відносин із Китаєм: їхнє економічне процвітання залежить від торгівлі з Пекіном, але вони вступили у конфронтацію з Китаєм у питаннях безпеки, демократії та прав людини.
Японія різко критикувала Пекін, оскільки китайські військові здійснили «операції» навколо островів у Східно-Китайському морі, на які «претендує» Японія. Сеул використовував свої відносини з Пекіном як тактику тиску на Північну Корею, яка залежить від Китаю, щоб зберегти свою економіку на плаву.
Зі свого боку, керівники Китаю заявили, що прагнуть відновити відносини із США на рівних умовах. Деякі аналітики попереджають, що будь-які кроки до розрядки можуть просто надати Китаю більше часу для розвитку технологічного та військового потенціалу, щоб досягнути подальшого «дипломатичного зриву».
"Оскільки Китай та США - це країни з різними соціальними системами, природно, що між ними існують розбіжності", - заявив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї на прес-конференції в Пекіні 7 березня. Ван Ї та головний дипломат Китаю Ян Цзечі зустрінуться з Блінкеном на Алясці.
Ван Ї назвав нормальним явищем "здорову конкуренцію на чесній і справедливій основі з метою самовдосконалення та взаємного вдосконалення".
Проте китайські лідери також занепокоєні стратегією Байдена щодо об'єднання союзників у злагоджений блок проти Китаю, що може зашкодити Пекіну політично та економічно. Наприклад, минулого тижня країни-союзники Азіатсько-Тихоокеанського регіону оголосили про спроби доставити вакцини проти коронавірусу до Південно-Східної Азії, що суперечить вакцинній дипломатії Китаю.
Ван Ї назвав пандемію коронавірусу, економічне відновлення після неї та кліматичні зміни сферами, в яких Китай і США можуть співпрацювати, хоча він не надав жодних деталей. Але китайський міністр зазначив, що Сполучені Штати та інші країни не мають права втручатися у те, що він вважає внутрішніми справами (питання порушення прав людини проти етнічних уйгурів у регіоні Синьцзян, а також політику щодо Гонконгу). Ван Ї також провів "червону лінію" у питанні Тайваню, самоврядного демократичного острова, на який Пекін претендує як на невід'ємну частину своєї території.
Нещодавно через Тайванську протоку пройшов американський есмінець. Сполучені Штати описують такі «подорожі» як звичайне явище, але Китай розглядає їх як ворожі. Таким чином Байден, імовірно, сигналізує про підтримку Тайваню.
Японські чиновники обов’язково вимагатимуть від Остіна запевнення в тому, що американські військові прийдуть на допомогу Японії у разі конфлікту з Китаєм через острови Сенкаку. Очікується, що у Сеулі Остін обговорить питання про те, чи слід продовжувати регулярні широкомасштабні військові навчання з Південною Кореєю, які Трамп скасував.
Минулого тижня дві країни досягли домовленості про розподіл витрат на розміщення американських військ у Південній Кореї. Після зустрічей у Токіо та Сеулі Остін поїде до Індії. Блінкен прибуде на Аляску в четвер для зустрічі з китайськими дипломатами.
Побажавши Блінкену удачі на переговорах, представник штату Техас Майкл Маккол, найвищий республіканець у Комітеті закордонних справ, попередив, що "США не можуть розглядати Китай як звичайного супротивника".
"Ми справді ведемо ідеологічну боротьбу за демократію проти авторитаризму і пропагуємо свободу проти гноблення", - сказав Маккол. Він додав, що США протягом чотирьох десятиліть "закривали очі" на Комуністичну партію Китаю в надії переконати китайських лідерів слідувати міжнародним нормам.
"На жаль, це просто не спрацювало", - додав Маккол.
12 березня відбувся перший в історії саміт лідерів країн Індо-Тихоокеанського партнерства — США, Індії, Японії та Австралії, так званого «квартету», або «четвірки».
Ініціатором віртуальної зустрічі у верхах став президент США Джо Байден. Стримування зростаючої активності Китаю в Південно-Східній Азії належить до найважливіших стратегічних завдань зовнішньої політики США ось уже друге десятиліття. На одностайну думку аналітиків, формування такого партнерства для вирішення «китайської головоломки» цілком укладається в наміри Вашингтона повернутися у світову політику насамперед через багатосторонні механізми.
Про те, як лідери США, Індії, Австралії та Японії формують військово-політичний альянс для стримування Китаю, читайте в статті Сергія Корсунського «Гра в чотири руки».