UA / RU
Підтримати ZN.ua

З'їзд суддів делегував до Вищої ради правосуддя четвертого члена за своєю квотою

Суддю з Луцька Ірину Плахтій підтримали 159 делегатів з'їзду.

З'їзд суддів України обрав суддю Луцького міськрайонного суду Інну Плахтій членом Вищої ради правосуддя. Вона стала четвертим членом ВРП за квотою суддівського корпусу, передає «Укрінформ».

Кандидатуру Інни Плахтій підтримали 159 делегатів з'їзду. Її конкурент Олександр Панасюк, суддя Вінницького апеляційного суду, отримав 110 голосів.

Після оголошення результатів голосування Ірина Плахтій склала присягу члена ВРП. Цю посаду вона обыйматиме чотири роки.

Напередодні З'їзд суддів делегував до ВРП трьох членів : суддю Київського апеляційного суду Віталія Саліхова, голову Хмельницького апеляційного суду Сергія Болотіна і суддю Касаційного господарського суду в складі Верховного суду України Валерія Сухового. Четвертого члена ВРП за своєю квотою судді з першого разу обрати не змогли: Плахтій і Панасюк набрали майже рівну кількість голосів.

Інна Плахтій народилася в сім'єю судді Апеляційного суду Волинської області Бориса Плахтія. Її сестра Наталія Плахтій працює суддею Волинського окружного адміністративного суду.

Дочка Інни Плахтій Катерина Троць очолює службу інспекторів Вищої ради правосуддя, повідомляє «Громадське».

Батько нового члена ВРП Борис Плахтій сумно відомий тим, що в 1987 році засудив до розстрілу ветерана УПА Івана Гончарука. На цей факт звернула увагу керівниця судових програм «Центру протидії корупції» Галя Чижик.

Вирок приурочили в 70-х роковин «Великого Жовтня». У 1989 році, за два роки до проголошення незалежності України, Гончарука розстріляли, його родичі досі не знають, де він похований.

Іван Гончарук став останніми бійцем УПА, якого стратили в СРСР. Примітно, що його фактично засудили повторно за ті самі діяння, за які він в 1946 був засуджений до розстрілу. Однак тоді вищу міру замінили на 5 років таборів і 20 років каторги. Покарання він відбував в системі ГУЛАГу. У 1956 році Гончарука звільнили «у зв'язку з недоцільністю подальшого перебування в ув'язненні». Після повернення до України колишній в'язень довгий час мешкав у Харкові.

У 1986 році Іван Гончарук після довгої відсутності приїхав в рідне село на Волині на похорон  сестри. Донос на нього написав «стукач» НКВД-КГБ, який судився з сестрою Гончарука за межу. Суд над 62-річним пенсіонером Іваном Гончаруком тривав п'ять днів, суддя Борис Плахтій засудив його до смертної кари.

Іван Гончарук (крайній праворуч у нижньому ряду) в колі сім'ї, 1984 рік

«Справу від початку і до кінця фабрикувало КДБ, їм треба було створити картинку напередодні святкування 70-річчя революції... Борис Плахтій зіграв у цій історії одну з ключових ролей... Так, діти не несуть відповідальності за вчинки своїх батьків. Але сьогодні на з'їзді під час складання присяги Інна Плахтій сказала, що пишається тим, що вона з суддівської сім'ї, і дякувала свєму батькові. Судді, якого не люструвати після проголошення незалежності і який продовжував працювати аж до виходу у відставку в 2006 році », - написала Галя Чижик у Facebook.

Читайте також: Реформа Вищої ради правосуддя має стати серцевиною судової реформи в Україні – посол ЄС

XVIII з'їзд суддів України проходить в Києві 9-11 березня. На чотири місця до ВРП було висунуто 26 кандидатур, проте вісім з них добровільно знялися з виборів.

Раніше посли G7 закликали з'їзд суддів відкласти призначення до ВРП і КСУ. В ЄС також відзначили, що реформа Вищої ради правосуддя повинна стати серцевиною судової реформи в Україні.

25 січня поточного року посли країн G7 опублікували дорожню карту судової та антикорупційної реформ в Україні. Однак, попри традиційну занепокоєність дипломатичних представників провідних країн світу, документ має і відмінності, які раніше не зустрічалися в подібних документах. Доопрацьований документ також розкритикували експерти з Євросоюзу та США.

У своїй статті для ZN.UA Роман Куйбіда зазначив, що насправді законопроєктом №3711-д хочуть законсервувати проблему залежності суддів та сформувати ВККС у “ручному” режимі. Детальніше читайте у статті “Такий зручний ручний суд”.