Якщо запитати різних українців, проти кого вони воюють: проти Владіміра Путіна чи всієї Росії, - відповідь буде майже кожного разу одна і та ж. В очах українців цей жахливий конфлікт перетворився в битву цивілізацій.
Вони стверджують, що більшість росіян підтримують жорстоку війну Путіна так само, як німці підтримували Адольфа Гітлера. Тож поки Росія не відмовиться від імперіалістичних мрій, які посіяв Путін, цей конфлікт не можна буде вирішити через переговори, - пише в статті для Washington Post американський журналіст і письменник Девід Ігнатіус.
Він зауважує, що українське бажання абсолютної перемоги можна зрозуміти, зважаючи на те, що країна зазнала різних тяжких атак проти мирного населення. Але це також болюча дилема для адміністрації Джо Байдена. 31 березня в своєму есе для New York Times президент США дав чітко зрозуміти, що його країна прагне «закінчити конфлікт через переговори», після яких Росія виведе свої війська з окупованих територій. Байден добивається української перемоги, але не тотальної поразки Росії.
«Для мене роздуми про кінець цієї війни ставлять поруч два уроки 20 століття, які суперечать один одному. Історики загалом погоджуються, що каральний мир, нав’язаний Німеччині після Першої світової війни, допоміг зловісним нацистським пошукам помсти. Але історики також погоджуються, що недвозначний результат Другої світової війни, згідно з яким Німеччина і Японія були змушені погодитися на безумовну капітуляцію, відкрив можливості для фантастичного повоєнного переродження обох країн», - пише Ігнатіус.
Українці: від високопоставлених представників влади до простих громадян, - переконані, що потрібно перемогти путінську Росію, а не лише самого Путіна. Український наратив спирається на протилежні шляхи, якими обидві країни пішли після падіння СРСР в 1991 році. Україна взяла курс на Захід, до Євросоюзу, прийнявши хоч і корумповану, але вільну демократію. Росія ж спочатку фліртувала з Заходом, поки президентом був Борис Єльцин. Але після десятиліття хаосу і приниження росіяни раділи «сильній руці» Путіна, коли він став президентом в 2000 році.
У Росії ніколи не було капітального посткомуністичного очищення. І з української точки зору, це причина нинішньої катастрофи. Українська прозахідна демокрація загрожує Путіну. Тож він невтомно і одержимо працює над тим, щоб її знищити. Його війна проти України почалася в 2014 році, коли він захопив Крим і частину Донбасу. А кульмінацією стало цьогорічне безжальне вторгнення. Але російська атака лише зміцнила окрему українську ідентичність.
Тож як ця битва цивілізацій закінчиться? На Заході люди намагаються уявити мир через переговори. Можливо, Путін відійде до ліній, які існували до вторгнення… Чи можливо посередники складуть таку формулу, яка відкладе на потім визначення остаточного статусу окупованих територій… Або російська армія повставне проти диктатури Кремля… А може Путіна змінять наступником, який буде не здатен або не захоче продовжувати війну.
«Українці, яких я зустрів в Києві, одностайно відкидають такі тимчасові рішення. Вони хочуть, щоб Україна відвоювала всі свої території, а Росія зазнала однозначної поразки. Війна закінчиться, - сказав секретар РНБО Олексій Данілов, «коли росіяни зрозуміють, що у них нуль шансів на перемогу»», - пише Ігнатіус.
Американці безболісно і з захватом спостерігають, як українці б’ються за свою свободу. Але автор наголошує, що для США ризики будуть зростати теж, якщо буде й далі відбуватися ескалація війни. Тому потрібно обережно «калібрувати» ці ризики і уникати прямого конфлікту між США і Росією. Однак, уникнути небезпеки повністю не вдасться.
«Звісно ж, у цій війні варто перемогти. Я не хочу побачити зруйнування Росії і вважаю неправильним будь-яке твердження, що вона стала ворожою цивілізацією назавжди. Але ідеологію, яку представляє Путін і яку багато росіян прийняли, потрібно перемогти», - пише Ігнатіус.