Вища рада правосуддя винесла попередження судді Тимуру Хамзіну через те, що він дозволив Національному антикорупційному бюро провести обшуки в одного із суддів Окружного адмінсуду Києва, повідомили у “Центрі протидії корупції”. Відповідний суддя ОАСК фігурує у справі “плівок Вовка”.
“Дозволяєш детективам і прокурорам робити свою роботу? Отримуй покарання від Вищої ради правосуддя. Саме так сталося із суддею Вищого антикорупційного суду Тимуром Хамзіним. ВРП винесла попередження йому за те, що дозволив НАБУ провести обшуки у судді Окружного адміністративного суду Києва Володимира Келеберди. Це один із суддів, якого підозрюють у створенні злочинної організації і захопленні влади”, - йдеться у повідомленні.
Вказано, що на думку Третьої дисциплінарної палати ВРП, достатніх підстав для обшуку у Келеберди не було. Водночас суддя Хамзін вважає, що матеріали справи, навпаки, свідчили про необхідність обшуку та про пропорційність відповідного втручання у права Келеберди.
“Іншими способами, окрім як обшук і вилучення, отримати інформацію про ймовірний злочин — у цьому випадку було неможливо. Хамзін наголосив, що висловив лише припущення можливої причетності Келеберди до злочину, жодних категоричних тверджень не було”, - зазначили в “Центрі протидії корупції”.
Водночас ВРП вже виносила попередження ще одній судді ВАКС Вірі Михайленко за те, що вона дозволила проводити заочне розслідування щодо ексміністра екології часів Януковича Миколи Злочевського.
“Тож сумуємо ці факти із тим, що члени ВРП фігурують у плівках ОАСК щодо захоплення суддівської влади і отримуємо реальні ознаки тиску Вищої ради правосуддя на антикорупційних суддів за їхні дії. Примітно, що рішення щодо Хамзіна винесли саме сьогодні, напередодні завтрашнього засідання у Вищому антикорсуді, де переглядатимуть можливість подовжити справу суддів ОАСК”, - підсумували в ЦПК.
17 липня минулого року НАБУ повідомило про те, що вручило підозри голові Окружного адмінсуду міста Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку, а також ще дев'яти особам. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов в кабінеті Вовка, частина яких була опублікована в 2019 році. У будівлі суду в той же день провели обшуки.
Фігуранти розслідування Павло Вовк, його заступник Євген Аблов, а також Богдан Санін, Ігор Качур, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Віктор Шулежко і Володимир Келеберда одночасно пішли у відпустку. В ОАСК заявили, що НАБУ тепер не може допитати цих суддів, бо це буде порушенням їх конституційного права на відпочинок.
У вересні Вища рада правосуддя відхилила клопотання генпрокурорки Ірини Венедіктової та відмовилася усувати з посад Павла Вовка і ще п'ять суддів ОАСК.
Пізніше НАБУ оголосило у розшук сімох фігурантів справи “плівок Вовка”, включно й з головою ОАСК. На початку жовтня Павла Вовка вдруге оголосили у розшук.
У січні 2020 року детективи НАБУ вручили Вовку повістку про виклик до ВАКС. Однак він відмовляється давати свідчення у справі про корупцію в суддівській сфері, посилаючись на 63 статтю Конституції, яка дозволяє громадянину України не свідчити проти себе.
У липні 2019 року Генпрокуратура спільно з НАБУ провела низку слідчих дій в Окружному адміністративному суді Києва. Тоді під час обшуків в ОАСК були виявлені записи, що свідчать про втручання суду в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На них людина з голосом, схожим на голос Вовка, дає вказівки адвокатам і суддям, як "вирішувати питання" з ВККС.
Детальніше про "плівки Вовка" і ОАСК читайте матеріалі Інни Ведерникової "Вовки. Майстер-клас від НАБУ-2" і статті Олександра Лємєнова "Суд, загрозливий Державі" на сайті ZN.UA.
Про те, які пласти топ-корупції можуть бути розкриті справою щодо Окружного адмінсуду Києва читайте у першій частині інтерв'ю директора НАБУ Артема Ситника, з яким для ZN.UA поспілкувалася Інна Ведернікова.