Офіс генерального прокурора не ухвалював рішення про відвід Ірини Венедіктової в одній зі справ одеського активіста Сергія Стерненка, йдеться у відповіді прокуратури на запит "Української правди".
"Повідомляємо, що рішення про відвід Генерального прокурора Венедіктової І.В. у кримінальному провадженні... не приймалося. Генеральний прокурор Венедіктова І.В. до групи прокурорів у зазначеному провадженні не входила й участі в ньому не брала", - наголошується в документі.
9 травня Венедіктова заявила, що взяла відвід у справі про напад на активіста в 2018 році. У сутичці з нападниками Стерненко вдарив ножем одного з них – Івана Кузнєцова. Поранення виявилося смертельним.
Після чого журналісти звернулися до Офісу генпрокурора з проханням повідомити: на підставі яких норм законодавства проводився відвід; про яку справу Стерненка йдеться (їх декілька – про напад на активіста і про загибель Кузнєцова); чи мала Венедіктова статус прокурора у провадженні і в чому полягала її участь у справі.
А також про те, в яких діях міг проявитися потенційний конфлікт інтересів, про який говорила генпрокурорка. На це питання відповідь не дали. У Венедіктової також не відповіли, чи відводили її від другого провадення, в якому розслідується напад на Стерненка.
Згодом Офіс генерального прокурора направив другу відповідь на журналістський запит, в якій уточнив: відвід все ж був. У справі про напад на активіста та справі про можливе недекларування майна генпрокуроркою, відкритою за заявою Стерненка.
"6 травня 2020 року Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. винесено постанови про відвід від виконання повноважень керівника органу прокуратури та Генерального прокурора у зазначених кримінальних провадженнях. Відповідні рішення про відвід прийняті для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів", - йдеться в документі.
18 травня Стерненко прийшов на допит в СБУ, де його ознайомили з матеріалами справи про загибель Кузнєцова та оголосили, що він має у ній статус потерпілого. Сам активіст припустив, що йому мали оголосити підозру в умисному вбивстві, і завадили планам активісти, які вийшли під стіни слідчого управління СБУ.
Ексгенпрокурор Руслан Рябошапка заявляв, що його просили "вплинути" на розслідування справи, аби помститися активістові. А чинна генпрокурорка Ірина Венедіктова наголошувала на тому, що "підозра Стерненку буде в будь-якому разі". Питання лише у кваліфікації справи: умисне вбивство чи вбивство через самозахист.
Увечері 24 травня 2018 року на одеського активіста Сергія Стерненка напали неподалік від його будинку двоє зловмисників. Під час зіткнення активіст отримав ножове поранення руки, а один з нападників – смертельне поранення в область живота. Стерененко стверджує, що завдав поранення нападникам ножем, який відібрав у них же.
Під час нападу на Стерненка був убитий 25-річний Іван Кузнєцов. Другого нападника – 30-річного Олександра Ісайкула поліція відпустила в статуті свідка. Згодом йому оголосили підозру, однак у розшуковій базі СБУ його даних немає досі. Це був уже третій збройний напад на Стерненка. Під час першого він отримав різані рани, під час другого – вогнепальне поранення.
У жовтні 2019 року справу Стерненка передали до слідчого управління СБУ у зв'язку з можливою причетністю одеських поліцейських до організації нападу на активіста.
Стерненко та інші одеські активісти вважають, що за терором проти них стоять мер міста Геннадій Труханов та близькі до нього бізнесмен Володимир Галантерник і кримінальний авторитет Олександр Ангерт ("Ангел"), які фактично монополізували корупцію в Одесі. А місцева поліція і прокуратура фактично захищають інтереси цього угруповання.
Докладніше читайте в матеріалах оглядача ZN.UA Інни Ведернікової "Справа Стерненка. Хроніки реваншу" і "Підозра, що може підірвати Україну?".